Золотий м'яч 1982 — Вікіпедія

«Золотий м'яч 1982»

28 грудня 1982

Найкращий футболіст Європи:
Паоло Россі
(вперше)

← 1981 * Золотий м'яч * 1983 →

Золотий м'яч 1982 року — 27-ме щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Процедура голосування[ред. | ред. код]

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 26 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, СРСР, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії. Вп'яте поспіль серед респондентів не було представника Норвегії.

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 130 очок.

Результати голосування були опубліковані 28 грудня 1982 року в журналі France Football (№ 1916).

Підсумки голосування[ред. | ред. код]

Володарем нагороди став 26-річний нападник клубу «Ювентус» Паоло Россі, який у тому ж році у складі збірної Італії став чемпіоном світу, а також найкращим бомбардиром та гравцем турніру.

Паоло Россі став третім італійським футболістом в історії, після Омара Сіворі (1961) та Джанні Рівери (1969), який виграв «Золотий м'яч».

Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	Місця					К-ть голосів
Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	1-ше	2-ге	3-тє	4-те	5-те	К-ть голосів
1	Паоло Россі	Ювентус	Італія	115	88.5 %	21	1	2			24
2	Ален Жиресс	Бордо	Франція	64^[1]	49.2 %		8	6	5	4	23
3	Збігнев Бонек	Відзев (Лодзь) Ювентус	Польща	53	40.8 %		7	5	4	2	18

4	Карл-Гайнц Румменігге	Баварія	ФРН	51^[2]	39.2 %		7	4	4	3	17
5	Бруно Конті	Рома	Італія	48	36.9 %	5		5	4		14
6	Рінат Дасаєв	Спартак (Москва)	СРСР	17	13.1 %		1		4	5	10
7	П'єр Літтбарскі	Кельн	ФРН	10	7.7 %		1	1	1	1	4
8	Діно Дзофф	Ювентус	Італія	9	6.9 %			2	1	1	4
9	Мішель Платіні	Сент-Етьєн Ювентус	Франція	5	3.8 %				1	3	4
10	Бернд Шустер	Барселона	ФРН	4	3.1 %		1				1

11	Джанкарло Антоньйоні	Фіорентіна	Італія	3	2.3 %			1			1
12	Бруно Пеццай	Айнтрахт	Австрія	2	1.5 %				1		1
	Гаетано Ширеа	Ювентус	Італія						1		1
	Ерік Геретс	Стандард	Бельгія							2	2
15	Пауль Брайтнер	Баварія	ФРН	1	0.8 %					1	1
	Турбйорн Нільссон	Гетеборг	Швеція							1	1
	Вальтер Шахнер	Чезена	Австрія							1	1
	Марко Тарделлі	Ювентус	Італія							1	1
	Маріус Трезор	Бордо	Франція							1	1

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Розподіл за амплуа серед 19 футболістів згаданих в анкетах наступний: 2 воротарі, 5 захисників, 8 півзахисників та 4 нападники.^[3]
Представник Італії втретє вигравав трофей «Золотий м'яч». Лідером за цим показником залишалися німці — 5 нагород, у — Англії було 4, по три нагороди також мали Іспанія та Нідерланди.
«Ювентус» став 6-м клубом представник якого виграв трофей «Золотий м'яч» більше одного разу. Найбільше таких нагород було в «Баварії» — 5, у «Манчестер Юнайтед», «Реала» (Мадрид) та «Барселони» — по 3 нагороди.
19 гравців згаданих в анкетах представляли 8 країн, з них найбільше було від Італії — 6, ФРН — 4, Франції — 3, від Австрії — 2 гравці.
Відзначені в анкетах футболісти представляли лише 8 країн, що стало найменшим показником з початку проведення опитування (попередній найменший показник — 9 країн в опитуванні 1959 року).
Втретє за час проведення опитування в списках номінантів не виявилося представників Англії, вчетверте — Іспанії.
Представники ФРН 26 років поспіль були серед номінантів на нагороду, другий найкращий показник був у італійців — 23 поспіль попадання у заліки опитувань. Усього за 27 років вручення нагороди футболісти ФРН та Італії згадувалися в анкетах хоча б одного разу у 26-ти опитуваннях, гравці Англії згадувалися в анкетах у 24-х опитуваннях, Іспанії та Франції — у 23-х, СРСР — у 21-му, Швеції — у 19-ти, Угорщини, Югославії та Шотландії — у 18-ти, Нідерландів — у 17-ти опитуваннях.
Німецькі футболісти найчастіше попадали в загальний залік опитувань — 98 разів, італійські — 83, англійські — 74, угорські — 47, іспанські та радянські — по 45, французькі — 44, нідерландські — 43 рази.
Втретє лауреатом трофею став представник італійської першості. Лідером за цим показником залишався німецький чемпіонат — 8 трофеїв, у іспанської першості було 6, англійської — 4 трофеї.
Всього в анкетах були згадані гравці із 12 клубів, серед них найбільше було представників «Ювентуса» — 6, «Баварії» та «Бордо» — по 2 гравці.
Відзначені в анкетах футболісти представляли лише 12 клубів, що стало найменшим показником з початку проведення опитування (попередній найменший показник — 16 клубів в опитуванні 1966 року).
Всього за 27 років в анкетах були згадані 337 футболістів із 149 клубів. Футболісти мадридського «Реала» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 21-му випадку, «Ювентуса»" — у 18-ти, «Баварії» — у 17-ти, «Інтернаціонале» та «Манчестер Юнайтед» — у 16-ти, «Барселони» — у 15-ти, «Мілана» — у 14-ти, «Бенфіки» — у 13-ти, «Тоттенгем Готспур», «Гамбурга», «Уйпешта» та «Аякса» — у 12-ти.
Вперше в опитуваннях були згадані гравці 3 клубів, зокрема: «Бордо», «Гетеборга» та «Чезени».
Загалом 337 футболістів представляли 27 країн. Лідерами за кількістю футболістів згаданих в анкетах за історію вручення нагороди були Англія та Італія — по 31 гравцю. До десятки найкращих входили також ФРН — 30, Франція — 24, СРСР — 21, Нідерланди та Іспанія — по 19, Югославія — 18, а також Угорщина та Чехословаччина — по 17 гравців.
Цікаво, що останньою країною чий гравець потрапив до списків «Франс Футбол» була Греція у 1969 році. Відтоді протягом 13 років серед претендентів на нагороду не було жодного футболіста з інших країн Європи, окрім 27-ми згаданих раніше.
Рекордсменами за кількістю попадань у заліки опитувань залишалися Франц Бекенбауер та Йоган Кройф — в обох по 12 номінацій, у Еусебіу було 11 номінацій, у Льва Яшина, Джанні Рівери та Герда Мюллера — по 10, Боббі Чарлтона та Сандро Маццоли — по 9 номінацій.
Карл-Гайнц Румменігге вчетверте потрапив у чільну п'ятірку. Лідером за кількістю потраплянь у п'ятірку найкращих залишався Франц Бекенбауер — 10 разів, у найближчого переслідувача Йогана Кройфа було 7 потраплянь, 6 — у Еусебіу, у Мішеля Платіні та Луїса Суареса — по 5.
«Ювентус» повторив рекорд «Бенфіки» (1961) за кількістю гравців з одного клубу згаданих в анкетах — в обох клубів по 6 футболістів.
Вперше за 23 роки французький футболіст (Ален Жиресс) посів друге місце за підсумками опитування. Останнім таким гравцем був Раймон Копа у 1959 році.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ За інформацією France Football у Алена Жиресса 68 очок. Після перевірки результатів анкетування, виявилося, що 4 очки за друге місце Румменігге в одній із анкет було помилково віддано Алену Жирессу.
↑ За інформацією France Football у Карл-Гайнц Румменігге 47 очок.
↑ Газета «Команда» № 185 (2777), 5 жовтня 2007 року