Ларіонов Микола Євгенович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ларіонов.
Ф
Микола Ларіонов
Особисті дані
Повне ім'я Микола Євгенович Ларіонов
Народження 19 січня 1957(1957-01-19)[1] (67 років)
  Волхов, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Зріст 174 см
Вага 68 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція півзахисник,
захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1969—197? СРСР «Металург» (Волхов)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973—1974 СРСР «Металург» (Волхов) (КФК)
1975—1976 СРСР «Зеніт» (Лн) 6 (0)
1976—1978 СРСР «Динамо» (Лн) 77 (12)
1979—1989 СРСР «Зеніт» (Лн) 266 (14)
1990 Швеція «Кіруна» 19 (1)
1991 СРСР «Зеніт» (Лн) 25 (1)
1992 Фінляндія «ГБК Коккола» 15 (5)
1992 Фінляндія «Сепсі-78» ? (1)
1993 Фінляндія «Говсала БК» ? (2)
1993 Фінляндія «Малакс» ? (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983
1983—1986 		СРСР СРСР (олімп.)
СРСР СРСР 		1 (1)
19 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2004
2009 		Росія «Зеніт-д» (СПб)
Росія «Зеніт-м» (СПб) 		{{{тренер-місце}}}

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Євгенович Ларіонов (рос. Николай Евгеньевич Ларионов; нар. 19 січня 1957, Волхов, Ленінградська область, РРФСР) — радянський та російський футболіст, півзахисник та захисник, російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Більшу частину кар'єри провів у ленінградському «Зеніті», в складі якого став чемпіоном СРСР у 1984 році. В дубль «Зеніту» перейшов у 17 років, але заграти відразу в команді майстрів йому не вдалося, і на декілька сезонів Ларіонов відправився в ленінградське «Динамо». У 1979 році повернувся в «Зеніт», після чого понад 10 сезонів захищав кольори клубу, у 1983—1985 роках був капітаном команди.

Один з небагатьох гравців «Зеніта», які постійно виступали за збірну СРСР (більше за нього серед «зенітівців» за збірну зіграв лише Василь Данилов). У 1983 році отримав важку травму, але через рік, коли «Зеніт» боровся за золото, повернувся на поле і в «золотому» матчі проти «Металіста» відкрив рахунок.

Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1980 року, володар Суперкубку СРСР 1985 року. Тричі включався в список 33-ох найкращих футболістів сезону в СРСР (№ 2 — 1983, 1985, № 3 — 1984). Гравець збірної СРСР (19 матчів, 2 голи), в її складі брав участь в чемпіонаті світу 1986 року. На мундіалі зіграв два матчі: зі збірною Угорщини (6:0) та збірною Франції (1:1), в обох з'являвся на полі зі стартових хвилин.

Завершивши кар'єру гравця, працював тренером у СДЮШОР «Зеніт». Був членом тренерського штабу «Зеніту», очолював дублюючий склад. У 2004—2006 роках працював в «Зеніті» начальником команди. У вересні 2006 року звільнений з останньої посади у зв'язку з її скороченням.

З 2008 року працював у тренерському штабі молодіжної команди «Зеніту», в 2009 році виконував обов'язки головного тренера. Під його керівництвом молодіжна команда стала чемпіоном Росії 2009 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ FBref

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
СРСР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ларіонов_Микола_Євгенович&oldid=38195917