Фабіо Каннаваро — Вікіпедія

Фабіо Каннаваро
Особисті дані
Повне ім'я	Фабіо Каннаваро
Народження	13 вересня 1973(1973-09-13)[1][2][…] (50 років)
	Неаполь, Італія[4][5]
Зріст	175 см[6]
Вага	75 кг
Прізвисько	Il muro di Berlino[7]
Громадянство	Італія
Позиція	центральний захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1992–1995 «Наполі» 58 (1) 1995–2002 «Парма» 212 (4) 2002–2004 «Інтернаціонале» 50 (2) 2004–2006 «Ювентус» 74 (6) 2006–2009 «Реал Мадрид» 94 (0) 2009–2010 «Ювентус» 27 (0) 2010–2011 «Аль-Аглі» (Дубай) 16 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1994–1996 Італія U-21 21 (0) 1996 Італія (ол.) 3 (0) 1997–2010 Італія 136 (2)
Тренерська діяльність**
2013—2014 «Аль-Аглі» (асист.) 2014—2015 «Гуанчжоу Евергранд» 2015—2016 «Аль-Наср» (Ер-Ріяд) 2017— «Тяньцзінь Сунцзян»
Звання, нагороди
Нагороди	Гравець року ФІФА (2006) Q44722148? (2014)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Фабіо Каннаваро у Вікісховищі

Фа́біо Каннава́ро (*13 вересня 1973, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника. Один з лідерів національної збірної Італії за кількістю проведених у її складі матчів. Багаторічний капітан італійської національної команди (79 разів виводив її на поле з капітанською пов'язкою).

Чемпіон світу 2006 року. Найкращий футболіст світу 2006 року.

Швидкий, добре читав гру, попри невисокий зріст (176 см) непогано грав головою. Старший брат Паоло Каннаваро.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року очолює тренерський штаб команди «Гуанчжоу Евергранд».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 вересня 1973 року у Неаполі. Кумири юного Фабіо — Дієґо Марадона та Чиро Феррара.

Почав грати у футбол у восьмирічному віці. Вже через три роки потрапив у футбольну школу «Наполі». Подавав м'ячі футболістам під час матчів цього клубу, в тому числі і знаменитому Дієго Марадоні. За основну команду клубу Фабіо дебютував у сезоні 1992/93, а всього в «Наполі» він провів три сезони.

У 1995-му захисник перебрався в Парму, де до нього прийшли і перші трофеї. Разом з клубом Фабіо двічі вигравав Кубок Італії, а також Суперкубок і Кубок УЄФА. Всього за пармезанців він виступав протягом семи сезонів, провівши за цей час тільки в Серії А 212 матчів і відзначившись у них 5 голами.

22 лютого 1997 року дебютував у збірній Італії.

Влітку 2002-го футболіст пішов на підвищення і перебрався в Інтернаціонале, однак у міланському клубі кар'єра Фабіо не вдалася. Так, у першому своєму сезоні в «нерадзуррі» футболіст дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів, проте велику частину наступного він пропустив через травму.

Після чемпіонату світу та корупційних скандалів навколо «Ювентуса» влітку 2006 перебрався до мадридського «Реала». Влітку 2009 року повернувся до «Ювентуса». 8 листопада 2009 року Каннаваро провів свій 400-й матч в Серії A^[8].

2 червня 2010 року Каннаваро перейшов в клуб «Аль-Ахлі» (Дубай), підписавши контракт на два роки^[9]. Сам Фабіо хотів завершити кар'єру в «Наполі», де починав грати, але керівництво клубу не хотіло підписувати контракт із захисником^[10].

25 червня 2010 року Каннаваро оголосив, що завершує кар'єру у збірній, у складі якої зіграв 136 матчів, що є рекордом^[11].

9 липня 2011 року Фабіо оголосив про завершення професійної кар'єри гравця через травму коліна^[12]. У 2012 році планувалася його участь у новій футбольній лізі Індії — Бенгальській прем'єр-лізі^[13], проте цей турнір, так і не стартував.

У 2012 році отримав кваліфікацію «професійний тренер другої категорії». Це стало можливим завдяки спеціальним курсам, які колишня зірка Серії A пройшла в кінці весни — початку літа 2012 року.

Після його виходу на пенсію, 25 серпня 2011 року Каннаваро був призначений технічним консультантом «Аль-Ахлі»^[14]. У липні 2013 року став новим головним тренером «Аль-Аглі»^[15], з яким виграв Про-Лігу ОАЕ і Кубок Ліги ОАЕ.

У червні 2014 року Каннаваро був пов'язаний з тренерським штабом клубу «Реал Мадрид», де мав замінити Зінедіна Зідана як помічника тренера Карло Анчелотті. Тим не менше на цю посаду був приначений Фернандо Єрро.

5 листопада 2014 року Каннаваро був названий новим головним тренером клубу китайської Суперліги «Гуанчжоу Евергранд»^[16], замінивши іншого італійця Марчелло Ліппі. 4 червня 2015 року «Гуанчжоу» несподівано оголосив, що Каннаваро був замінений на Луїс Феліпе Сколарі після матчу Суперліги проти «Тяньцзинь Теда»^[17][18].

24 жовтня 2015 року Каннаваро був призначений новим головним тренером клубу Саудівської Аравії «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)^[19], замінивши Хорхе да Сілву. 11 лютого 2016 року Каннаваро скасував свій контракт з «Аль-Насром»^[20].

9 червня 2016 року Каннаваро став новим менеджером клубу «Тяньцзінь Сунцзян», замінивши Вандерлея Лушембурго^[21], і в тому ж році виграв з командою другий дивізіон Китаю, вивівши її до Суперліги^[22].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1992–93	«Наполі»	A	2	0	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	3	0
1993–94		A	27	0	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	29	0
1994–95		A	29	1	КІ	4	0	КУЄФА	3	0	-	-	-	36	1
Усього за «Наполі»			58	1		7	0		3	0		-	-	68	1
1995–96	«Парма»	A	29	1	КІ	1	0	КЧ	6	0	-	-	-	36	1
1996–97		A	27	0	КІ	1	0	КУЄФА	2	0	-	-	-	30	0
1997–98		A	31	0	КІ	6	0	ЛЧ	7[23]	0	-	-	-	44	0
1998–99		A	30	1	КІ	7	0	КУЄФА	8	0	-	-	-	45	1
1999–00		A	31+1[24]	2	КІ	3	0	ЛЧ	9[25]	1	СІ	1	0	45	3
2000–01		A	33	0	КІ	5	0	КУЄФА	5	0	-	-	-	43	0
2001–02		A	31	0	КІ	5	0	КУЄФА	9	0	-	-	-	45	0
Усього за «Парму»			212+1	4		28	0		46	1		1	0	288	5
2002–03	«Інтернаціонале»	A	28	0	КІ	0	0	ЛЧ	12[25]	1	-	-	-	40	1
2003–04		A	22	2	КІ	3	0	ЛЧ	9	0	-	-	-	34	2
Усього за «Інтернаціонале»			50	2		3	0		21	1		-	-	74	3
2004–05	«Ювентус»	A	38	2	КІ	0	0	ЛЧ	9	1	-	-	-	47	3
2005–06		A	36	4	КІ	2	0	ЛЧ	9	0	СІ	1	0	48	4
2006–07	«Реал Мадрид»	ПД	32	0	КІ	1	0	ЛЧ	6	0	-	-	-	39	0
2007–08		ПД	33	0	КІ	1	0	ЛЧ	6	0	СІ	2	1	42	1
2008–09		ПД	29	0	КІ	1	0	ЛЧ	7	0	-	-	-	37	0
Усього за «Реал Мадрид»			94	0		3	0		19	0		2	1	118	1
2009–10	«Ювентус»	A	27	0	КІ	1	0	ЛЧ+ЛЄ	3+2	0	-	-	-	33	0
Усього за «Ювентус»			101	6		3	0		23	1		1	0	128	7
2010–11	«Аль-Аглі» (Дубай)	АЛ	16	2	КП	0	0	-	-	-	-	-	-	16	2
Усього за кар'єру			531+1	15		44	0		112	3		4	1	692	19

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22-1-1997	Палермо	Італія	2 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	-	72'
12-2-1997	Лондон	Англія	0 – 1	Італія	Відбір до ЧС 1998	-
29-3-1997	Трієст	Італія	3 – 0	Молдова	Відбір до ЧС 1998	-
2-4-1997	Хожув	Польща	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 1998	-
30-4-1997	Неаполь	Італія	3 – 0	Польща	Відбір до ЧС 1998	-
4-6-1997	Нант	Італія	0 – 2	Англія	товариський турнір	-
8-6-1997	Ліон	Італія	3 – 3	Бразилія	товариський турнір	-
11-6-1997	Париж	Італія	2 – 2	Франція	товариський турнір	-
10-9-1997	Тбілісі	Грузія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 1998	-
11-10-1997	Рим	Італія	0 – 0	Англія	Відбір до ЧС 1998	-
29-10-1997	Москва	Росія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧС 1998	-
15-11-1997	Неаполь	Італія	1 – 0	Росія	Відбір до ЧС 1998	-
22-4-1998	Парма	Італія	3 – 1	Парагвай	товариський матч	-
2-6-1998	Гетеборг	Швеція	1 – 0	Італія	товариський матч	-
11-6-1998	Бордо	Італія	2 – 2	Чилі	ЧС 1998 - 1-й етап	-
17-6-1998	Монпельє	Італія	3 – 0	Камерун	ЧС 1998 - 1-й етап	-
23-6-1998	Сен-Дені	Італія	2 – 1	Австрія	ЧС 1998 - 1-й етап	-
27-6-1998	Марсель	Італія	1 – 0	Норвегія	ЧС 1998 - 1/8 фіналу	-
3-7-1998	Париж	Італія	0 – 0 д.ч. (3-4 п.п.)	Франція	ЧС 1998 - чвертьфінал	-
5-9-1998	Ліверпуль	Уельс	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
10-10-1998	Удіне	Італія	2 – 0	Швейцарія	Відбір до ЧЄ 2000	-
18-11-1998	Салерно	Італія	2 – 2	Іспанія	товариський матч	-
16-12-1998	Рим	Італія	6 – 2	Зірки світу	товариський матч	-
10-2-1999	Піза	Італія	0 – 0	Норвегія	товариський матч	-
27-3-1999	Копенгаген	Данія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
31-3-1999	Анкона	Італія	1 – 1	Білорусь	Відбір до ЧЄ 2000	-
5-6-1999	Болонья	Італія	4 – 0	Уельс	Відбір до ЧЄ 2000	-
9-6-1999	Лозанна	Швейцарія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
8-9-1999	Неаполь	Італія	2 – 3	Данія	Відбір до ЧЄ 2000	-
9-10-1999	Мінськ	Білорусь	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2000	-
13-11-1999	Лечче	Італія	1 – 3	Бельгія	товариський матч	-
23-2-2000	Палермо	Італія	1 – 0	Швеція	товариський матч	-
29-3-2000	Барселона	Іспанія	2 – 0	Італія	товариський матч	-
26-4-2000	Реджо-Калабрія	Італія	2 – 0	Португалія	товариський матч	-
3-6-2000	Осло	Норвегія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
11-6-2000	Арнем	Туреччина	1 – 2	Італія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
14-6-2000	Брюссель	Італія	2 – 0	Бельгія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
19-6-2000	Ейндговен	Італія	2 – 1	Швеція	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
24-6-2000	Брюссель	Італія	2 – 0	Румунія	ЧЄ 2000 - чвертьфінал	-
29-6-2000	Амстердам	Італія	0 – 0 д.ч. (3-1 п.п.)	Нідерланди	ЧЄ 2000 - півфінал	-
2-7-2000	Роттердам	Франція	2 – 1	Італія	ЧЄ 2000 - Фінал	-	2-ге місце
3-9-2000	Будапешт	Угорщина	2 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
7-10-2000	Мілан	Італія	3 – 0	Румунія	Відбір до ЧС 2002	-
11-10-2000	Анкона	Італія	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧС 2002	-
15-11-2000	Турин	Італія	1 – 0	Англія	товариський матч	-	66'
28-2-2001	Рим	Італія	1 – 2	Аргентина	товариський матч	-
24-3-2001	Бухарест	Румунія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
28-3-2001	Трієст	Італія	4 – 0	Литва	Відбір до ЧС 2002	-
25-4-2001	Перуджа	Італія	1 – 0	ПАР	товариський матч	-
2-6-2001	Тбілісі	Грузія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
1-9-2001	Каунас	Литва	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2002	-
5-9-2001	П'яченца	Італія	1 – 0	Марокко	товариський матч	-
6-10-2001	Парма	Італія	1 – 0	Угорщина	Відбір до ЧС 2002	-
7-11-2001	Сайтама	Японія	1 – 1	Італія	товариський матч	-
13-2-2002	Катанія	Італія	1 – 0	США	товариський матч	-
27-3-2002	Лідс	Англія	1 – 2	Італія	товариський матч	-
17-4-2002	Мілан	Італія	1 – 1	Уругвай	товариський матч	-
18-5-2002	Прага	Чехія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
3-6-2002	Саппоро	Італія	2 – 0	Еквадор	ЧС 2002 - 1-й етап	-
8-6-2002	Касіма (Ібаракі)	Італія	1 – 2	Хорватія	ЧС 2002 - 1-й етап	-
13-6-2002	Ойта	Італія	1 – 1	Мексика	ЧС 2002 - 1-й етап	-
21-8-2002	Трієст	Італія	0 – 1	Словенія	товариський матч	-	Дебют як капітана
7-9-2002	Баку	Азербайджан	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
12-10-2002	Неаполь	Італія	1 – 1	Сербія та Чорногорія	Відбір до ЧЄ 2004	-
16-10-2002	Кардіфф	Уельс	2 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
20-11-2002	Пескара	Італія	1 – 1	Туреччина	товариський матч	-
12-2-2003	Генуя	Італія	1 – 0	Португалія	товариський матч	-
29-3-2003	Палермо	Італія	2 – 0	Фінляндія	Відбір до ЧЄ 2004	-
3-6-2003	Кампобассо	Італія	2 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	-
11-6-2003	Гельсінкі	Фінляндія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
20-8-2003	Штутгарт	Німеччина	0 – 1	Італія	товариський матч	-
6-9-2003	Мілан	Італія	4 – 0	Уельс	Відбір до ЧЄ 2004	-
10-9-2003	Белград	Сербія та Чорногорія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2004	-
11-10-2003	Реджо-Калабрія	Італія	4 – 0	Азербайджан	Відбір до ЧЄ 2004	-
12-11-2003	Варшава	Польща	3 – 1	Італія	товариський матч	-
16-11-2003	Анкона	Італія	1 – 0	Румунія	товариський матч	-
28-4-2004	Генуя	Італія	1 – 1	Іспанія	товариський матч	-
30-5-2004	Туніс (місто)	Туніс	0 – 4	Італія	товариський матч	1
14-6-2004	Гімарайнш	Данія	0 – 0	Італія	ЧЄ 2004 - 1-й етап	-
18-6-2004	Порту	Італія	1 – 1	Швеція	ЧЄ 2004 - 1-й етап	-
9-10-2004	Целє (місто)	Словенія	1 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
13-10-2004	Парма	Італія	4 – 3	Білорусь	Відбір до ЧС 2006	-
9-2-2005	Кальярі	Італія	2 – 0	Росія	товариський матч	-
26-3-2005	Мілан	Італія	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧС 2006	-
4-6-2005	Осло	Норвегія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
17-8-2005	Дублін	Ірландія	1 – 2	Італія	товариський матч	-
3-9-2005	Глазго	Шотландія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
7-9-2005	Мінськ	Білорусь	1 – 4	Італія	Відбір до ЧС 2006	-
8-10-2005	Палермо	Італія	1 – 0	Словенія	Відбір до ЧС 2006	-
12-11-2005	Амстердам	Нідерланди	1 – 3	Італія	товариський матч	-
1-3-2006	Флоренція	Італія	4 – 1	Німеччина	товариський матч	-
31-5-2006	Женева	Швейцарія	1 – 1	Італія	товариський матч	-
2-6-2006	Лозанна	Італія	0 – 0	Україна	товариський матч	-
12-6-2006	Ганновер	Італія	2 – 0	Гана	ЧС 2006 - 1-й етап	-
17-6-2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 1	США	ЧС 2006 - 1-й етап	-
22-6-2006	Гамбург	Чехія	0 – 2	Італія	ЧС 2006 - 1-й етап	-
26-6-2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 0	Австралія	ЧС 2006 - 1/8 фіналу	-
30-6-2006	Гамбург	Італія	3 – 0	Україна	ЧС 2006 - чвертьфінал	-
4-7-2006	Дортмунд	Німеччина	0 – 2 д.ч.	Італія	ЧС 2006 - півфінал	-
9-7-2006	Берлін	Італія	1 – 1 д.ч. (5-3 п.п.)	Франція	ЧС 2006 - Фінал	-	4-й титул
2-9-2006	Неаполь	Італія	1 – 1	Литва	Відбір до ЧЄ 2008	-
6-9-2006	Париж	Франція	3 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
7-10-2006	Рим	Італія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	-
11-10-2006	Тбілісі	Грузія	1 – 3	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
15-11-2006	Бергамо	Італія	1 – 1	Туреччина	товариський матч	-
28-3-2007	Барі	Італія	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2008	-
2-6-2007	Торсгавн	Фарерські острови	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
6-6-2007	Каунас	Литва	0 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
22-8-2007	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Італія	товариський матч	-
8-9-2007	Мілан	Італія	0 – 0	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-
12-9-2007	Київ	Україна	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
17-11-2007	Глазго	Шотландія	1 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-
21-11-2007	Модена	Італія	3 – 1	Фарерські острови	Відбір до ЧЄ 2008	-
6-2-2008	Цюрих	Італія	3 – 1	Португалія	товариський матч	1
26-3-2008	Ельче	Іспанія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
30-5-2008	Флоренція	Італія	3 – 1	Бельгія	товариський матч	-
6-9-2008	Ларнака	Кіпр	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
10-9-2008	Удіне	Італія	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧС 2010	-
11-10-2008	Софія (місто)	Болгарія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
15-10-2008	Лечче	Італія	2 – 1	Чорногорія	Відбір до ЧС 2010	-
19-11-2008	Афіни	Греція	1 – 1	Італія	товариський матч	-
10-2-2009	Лондон	Бразилія	2 – 0	Італія	товариський матч	-
28-3-2009	Подгориця	Чорногорія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
1-4-2009	Барі	Італія	1 – 1	Ірландія	Відбір до ЧС 2010	-
18-6-2009	Йоганнесбург	Єгипет	1 – 0	Італія	Кубок Конфедерацій	-
21-6-2009	Преторія	Італія	0 – 3	Бразилія	Кубок Конфедерацій	-
12-8-2009	Базель	Швейцарія	0 – 0	Італія	товариський матч	-
5-9-2009	Тбілісі	Грузія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	-
9-9-2009	Турин	Італія	2 – 0	Болгарія	Відбір до ЧС 2010	-
14-10-2009	Парма	Італія	3 – 2	Кіпр	Відбір до ЧС 2010	-
14-11-2009	Пескара	Італія	0 – 0	Нідерланди	товариський матч	-
3-3-2010	Монако	Італія	0 – 0	Камерун	товариський матч	-
3-6-2010	Брюссель	Італія	1 – 2	Мексика	товариський матч	-
14-6-2010	Кейптаун	Італія	1 – 1	Парагвай	ЧС 2010 - 1-й етап	-
20-6-2010	Нельспрюйт	Італія	1 – 1	Нова Зеландія	ЧС 2010 - 1-й етап	-
24-6-2010	Йоганнесбург	Словаччина	3 – 2	Італія	ЧС 2010 - 1-й етап	-
Усього		Матчів (2 місце)	136		Голів	2

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код] «Парма» Володар Кубка УЄФА: 1998-99 Володар Кубка Італії (2): 1998-99, 2001-02 Володар Суперкубка Італії: 1999 «Ювентус» Чемпіон Італії (2): 2004-05, 2005-06[26] «Реал Мадрид» Чемпіон Іспанії (2): 2006-07, 2007-08 Володар Суперкубка Іспанії: 2008 Збірна Італії Чемпіон Європи (U-21): 1994, 1996 Віце-чемпіон Європи: 2000 Чемпіон світу: 2006

Особисті[ред. | ред. код] Кращий футболіст світу (за версією FIFA): 2006 Кращий футболіст світу (за версією «World Soccer»): 2006 Володар «Золотого м'яча» кращого футболіста Європи: 2006 Володар «Срібного м'яча» другого футболіста чемпіонату світу: 2006 Італійський футболіст року: 2006 Футболіст року в Італії: 2006 Найкращий футбольний захисник року в Італії (2): 2005, 2006 Входить до складу символічної збірної Європи за версією ESM[en]: 2005 Входить до складу символічної збірної сезону УЄФА: 2006 Член збірної FIFPro (2): 2006, 2007 Входить до складу символічної збірної чемпіонату Європи 2000 року Член символічної збірної чемпіонату світу 2006 року Введений в Залу слави італійського футболу: 2014 Нагороди[ред. | ред. код] Офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2006) Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2000)

Тренер[ред. | ред. код]

• Чемпіон Китаю (1):

«Гуанчжоу Евергранд»: 2019

• Володар Суперкубка Китаю (1):

«Гуанчжоу Евергранд»: 2018

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312
2. ↑ http://www.transfermarkt.co.uk/fc-parma/kader/verein/130/saison_id/1996
3. ↑ Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
4. ↑ http://www.goal.com/en-india/news/222/transfer-zone/2010/06/03/1956819/napoli-did-not-want-me-al-ahli-did-italy-captain-fabio
5. ↑ http://www.supersport.com/football/italy/news/130228/Juve_out_to_settle_title_race_in_Naples
6. ↑ https://www.eurosport.com/football/fabio-cannavaro_prs317/person.shtml
7. ↑ Olympedia — 2006.
   d:Track:Q95606922
8. ↑ Каннаваро провів 400-й матч в серії A. Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 27 грудня 2016.
9. ↑ Дубайський «Аль-Ахлі» підтвердив перехід Каннаваро
10. ↑ Фабіо Каннаваро: «Перехід у „Наполі“ був неможливий через байдужість керівництва клубу»
11. ↑ Каннаваро заявив про завершення кар'єри в збірній Італії. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 27 грудня 2016.
12. ↑ Фабіо Каннаваро оголосив про завершення кар'єри. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2016.
13. ↑ Каннаваро, Креспо, Пірес і Фаулер продовжать кар'єру в Індії Новину на сайті Sports.ru від 14 січня 2012 року
14. ↑ Fabio Cannavaro starting as ambassador for Dubai-based club Al Ahli. Take Dubai.com. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 27 грудня 2016.
15. ↑ Cosmin Olaroiu confirmed as Al Ahli coach on three-year deal. alahliclub.ae (official website). 6 липня 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 грудня 2016.
16. ↑ Agence France-Presse. Fabio Cannavaro officially leaves Al Ahli Dubai, takes Guangzhou Evergrande helm - The National. Процитовано 16 червня 2015.
17. ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部－关于卡纳瓦罗先生不再担任广州恒大淘宝足球队执行主教练的公告. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
18. ↑ 广州恒大淘宝足球俱乐部－关于聘任斯科拉里先生担任广州恒大淘宝足球队主教练的公告. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
19. ↑ Al-Nassr hire Cannavaro | Football Italia. football-italia.net. Процитовано 7 лютого 2016.
20. ↑ Fabio Cannavaro saluta l'Arabia: rescissione consensuale con l'Al Nassr (італ.). Goal.com. 11 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
21. ↑ 天津权健官宣卡纳瓦罗挂帅 有信心带队升中超 (Chinese) . QQ.com. 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
22. ↑ Tianjin and Guizhou win promotion to the Chinese Super League. South China Morning Post. 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
23. ↑ 2 гри третього кваліфікаційного раунду.
24. ↑ Додатковий матч за четверте місце.
25. ↑ ^{а б} 1 гра третього кваліфікаційного раунду.
26. ↑ «Ювентус» був позбавлений двох чемпіонських титулів 2005 і 2006 років

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фабіо Каннаваро

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фабіо Каннаваро

• Тижневик «Футбол» № 33(463) 2006 р.

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт
• Фабіо Каннаваро на сайті ФІФА (англ.)

• Фабіо Каннаваро на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)

п о р Лауреати «Золотого м'яча» Найкращий футболіст Європи (1956—1994) 1956: Метьюз 1957: Ді Стефано 1958: Копа 1959: Ді Стефано (2) 1960: Суарес 1961: Сіворі 1962: Масопуст 1963: Яшин 1964: Лоу 1965: Еусебіу 1966: Чарлтон 1967: Альберт 1968: Бест 1969: Рівера 1970: Мюллер 1971: Кройф 1972: Бекенбауер 1973: Кройф (2) 1974: Кройф (3) 1975: Блохін 1976: Бекенбауер (2) 1977: Сімонсен 1978: Кіган 1979: Кіган (2) 1980: Румменігге 1981: Румменігге (2) 1982: Россі 1983: Платіні 1984: Платіні (2) 1985: Платіні (3) 1986: Бєланов 1987: Гулліт 1988: ван Бастен 1989: ван Бастен (2) 1990: Маттеус 1991: Папен 1992: ван Бастен (3) 1993: Баджо 1994: Стоїчков Найкращий футболіст європейського клубу (1995—2006) 1995: Веа 1996: Заммер 1997: Роналду 1998: Зідан 1999: Рівалдо 2000: Фігу 2001: Оуен 2002: Роналду (2) 2003: Недвед 2004: Шевченко 2005: Роналдінью 2006: Каннаваро Найкращий футболіст світу (2007—2009) 2007: Кака 2008: К. Роналду 2009: Мессі Найкращий футболіст світу (Золотий м'яч ФІФА: 2010—2015) 2010: Мессі (2) 2011: Мессі (3) 2012: Мессі (4) 2013: К. Роналду (2) 2014: К. Роналду (3) 2015: Мессі (5) Найкращий футболіст світу (2016 — н.ч.) 2016: К. Роналду (4) 2017: К. Роналду (5) 2018: Модрич 2019: Мессі (6) 2020: нагороду не вручали 2021: Мессі (7) 2022: Бензема 2023: Мессі (8)

п о р Гравці року за версією «ФІФА» Гравець року ФІФА 1991: Маттеус 1992: ван Бастен 1993: Баджо 1994: Ромаріу 1995: Веа 1996: Роналду 1997: Роналду 1998: Зідан 1999: Рівалдо 2000: Зідан 2001: Фіґу 2002: Роналду 2003: Зідан 2004: Роналдінью 2005: Роналдінью 2006: Каннаваро 2007: Кака 2008: К. Роналду 2009: Мессі Золотий м'яч ФІФА 2010: Мессі 2011: Мессі 2012: Мессі 2013: К. Роналду 2014: К. Роналду 2015: Мессі Нагороди ФІФА для найкращих 2016: К. Роналду 2017: К. Роналду 2018: Модрич 2019: Мессі 2020: Левандовський 2021: Левандовський 2022: Мессі 2023: Мессі Див. також: Золотий м'яч

п о р Найкращий гравець італійської Серії А 1997: Манчіні  | 1998: Роналду  | 1999: В'єрі  | 2000: Тотті  | 2001: Зідан  | 2002: Трезеге  | 2003: Недвед & Тотті  | 2004: Кака  | 2005: Джилардіно  | 2006: Каннаваро  | 2007: Кака  | 2008: Ібрагімович  | 2009: Ібрагімович  | 2010: Міліто  | 2011: Ібрагімович  | 2012: Пірло  | 2013: Пірло  | 2014: Пірло  | 2015: Тевес  | 2016: Бонуччі  | 2017: Буффон  | 2018: Ікарді  | 2019: Роналду  | 2020: Роналду  | 2021: Лукаку  | 2022: Леан  | 2023: Осімген

Склади збірної Італії на міжнародних турнірах п о р Склад збірної Італії на Молодіжному чемпіонаті Європи з футболу 1994 1 Тольдо (в) • 2 Каннаваро • 3 Колоннезе • 4 Деллі Каррі • 5 Галанте • 6 Негро • 7 Пануччі • 8 Тресольді • 9 Берретта • 10 Бігіка • 11 Керубіні • 12 Візі (в) • 13 Марколін • 14 Россітто • 15 Скаркіллі • 16 Карбоне • 17 Індзагі • 18 Муцці • 19 Орландіні • 20 В'єрі • Тренер: Чезаре Мальдіні п о р Склад збірної Італії на Олімпійських іграх 1996 1 Пальюка (в) • 2 Пануччі • 3 Неста • 4 Каннаваро • 5 Галанте • 6 Фрезі • 7 Аметрано • 8 Кріппа • 9 Бранка • 10 Брамбілла • 11 Дельвеккіо • 12 Буффон (в) • 13 Пістоне • 14 Томаззі • 15 Пекк'я • 16 Морфео • 17 Лукареллі • 18 Бернардіні • 19 Сартор • 20 Аморузо • 21 Паготто (в) • Тренер: Чезаре Мальдіні п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті світу 1998 1 Тольдо (в) • 2 Бергомі • 3 Мальдіні (к) • 4 Каннаваро • 5 Костакурта • 6 Неста • 7 Пессотто • 8 Торрічеллі • 9 Альбертіні • 10 Дель П'єро • 11 Д. Баджо • 12 Пальюка (в) • 13 Коїс • 14 Ді Б'яджо • 15 Ді Лівіо • 16 Ді Маттео • 17 Мор'єро • 18 Р. Баджо • 19 Індзагі • 20 К'єза • 21 В'єрі • 22 Буффон (в) • Тренер: Ч. Мальдіні п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті Європи 2000 — фіналісти 1 Абб'яті (в) • 2 Феррара • 3 Мальдіні (к) • 4 Альбертіні • 5 Каннаваро • 6 Негро • 7 Ді Лівіо • 8 Конте • 9 Індзагі • 10 Дель П'єро • 11 Пессотто • 12 Тольдо (в) • 13 Неста • 14 Ді Б'яджо • 15 Юліано • 16 Амброзіні • 17 Дзамбротта • 18 Фйоре • 19 Монтелла • 20 Тотті • 21 Дельвеккіо • 22 Антоніолі (в) • Тренер: Діно Дзофф п о р Склад збірної Італії на чемпіонаті світу 2002