Бруно Болкі — Вікіпедія

Бруно Болкі
Особисті дані
Народження	21 лютого 1940(1940-02-21)
	Мілан, Італія
Смерть	28 вересня 2022(2022-09-28) (82 роки)
	Флоренція, Італія[1][2]
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1954-1957	«Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1957–1964 «Інтернаціонале» 109 (10) 1964 «Верона» 19 (0) 1964–1965 «Аталанта» 25 (2) 1965–1970 «Торіно» 89 (0) 1970–1972 «Про Патрія» 19 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961 Італія 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1971–1972 «Про Патрія» 1972–1973 «Пістоєзе» 1973–1974 «Вальдінієволе» 1974–1975 «Соренто» 1975–1976 «Мессіна» 1976–1978 «Пістоєзе» 1978–1979 «Новара» 1980–1981 «Аталанта» 1982–1983 «Чезена» 1983–1986 «Барі» 1986–1987 «Чезена» 1987–1988 «Ареццо» 1988–1989 «Піза» 1989–1990 «Реджина» 1990–1991 «Брешія» 1991–1992 «Авелліно» 1992–1993 «Лечче» 1993–1995 «Чезена» 1995–1997 «Луккезе-Лібертас» 1997–1998 «Монца» 1998–1999 «Реджина» 1999–2000 «Дженоа» 2001 «Дженоа» 2002–2003 «Мессіна» 2003–2004 «Тернана» 2005 «Катандзаро» 2007 «Мессіна»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Бруно Болкі у Вікісховищі

Бруно Болкі (італ. Bruno Bolchi; 21 лютого 1940, Мілан — 28 вересня 2022, Флоренція) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Інтернаціонале» та «Торіно», а також національну збірну Італії, ставши чемпіоном Італії, а також володарем Кубка чемпіонів УЄФА та Кубка Італії.

Як тренер очолював три клуби Серії А («Чезену» у сезоні 1982/83, «Барі» у сезоні 1985/86 та «Пізу» у сезоні 1988/89, причому в усіх трьох випадках команди не зберігали прописку в еліті), втім більшу частину кар'єри тренував нижчолігові італійські команди.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 21 лютого 1940 року в місті Мілан. Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале». За першу команду дебютував у віці 18 років в Серії А у виїзному матчі проти «Наполі» (0:1) 18 травня 1958. Загалом у рідному клубі провів шість сезонів, взявши участь у 109 матчах чемпіонату, в яких забив 10 голів і отримав прізвисько Maciste^[it] завдяки своїй силі та стилю гри^[3]. У 1961—1962 році Болкі був капітаном команди, після чого здобув перший серйозних успіх з клубом, вигравши титул чемпіона Італії у 1963 році та ставши володарем Кубка чемпіонів УЄФА у 1964 році.

У жовтні 1964 року Болкі перейшов до «Верони» з Серії B, але вже наступного року повернувся в Серію А, ставши гравцем «Аталанти». потім переїхав до Туріна, де закінчив свою престижну кар'єру. Більше польоті.

1965 року Болкі приєднався до складу «Торіно». Відіграв за туринську команду наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії. Це став останній клуб Серії А для Бруно, в якій гравець загалом за кар'єру провів понад 200 виступів і 12 забив голів.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Про Патрія» в Серії С, за команду якого виступав протягом 1970—1972 років, будучи в кінці кар'єри граючим тренером клубу.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1961 року Болкі провів чотири матчі у складі національної збірної Італії. Крім цього футболіст чотири рази грав за другу збірну і тричі за молодіжну.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Про Патрія». Після цього Болкі працював з командами Серії D «Пістоєзе» та «Вальдінієволе», а потім з клубами Серії С «Соренто», «Мессіна» та знову «Пістоєзе». Саме з останнім клубом Бруно у сезоні 1976/77 виграв свою групу Серії С і вивів клуб до Серії В, де, втім, пропрацював лише 11 турів. В подальшому очолював «Новару» (Серія С1) та «Аталанту» (Серія В)^[4].

1982 року Бруно вперше очолив клуб Серії А, ним стала «Чезена», яку фахівець не зумів рятувати від вильоту за результатами сезону 1982/83.

1983 року Болкі прийняв пропозицію попрацювати у клубі Серії С1 «Барі». У першому ж сезоні Кубка Італії команда Болкі дісталась півфіналу, вибивши на шляху «Ювентус» та «Фіорентину», ставши першою в історії турніру командою третього дивізіону, що дійшла до цієї стадії. Рекорд було повторено через більш ніж 30 років «Алессандрією» у сезоні 2015/16. Паралельно у чемпіонаті команда спочатку стала першою у Серії С1, а на наступний рік зайняла третє місце у Серії і Вийшла до елітного дивізіону. Втім і цього разу Болкі не вдалося втримати свою команду у Серії А сезону 1985/86, після чого тренер покинув клуб.

1986 року Болкі повернувся до роботи у «Чезені», з якою зайняв 3-тє місце у Серії В сезону 1986/87, вивівши клуб в еліту, втім по закінченню сезону покинув клуб.

Частину сезону 1987/88 Болкі очолював клуб Серії В «Ареццо», а 1988 року очолив свій третій і останній клуб Серії А «Пізу». Проте і цього разу в елітному дивізіоні у команди Болкі справи не пішли і 13 березня 1989 року він був звільнений.

В подальшому очолював ряд клубів Серії В, з двома з яких («Лечче» у сезоні 1992/93 та «Реджина» у сезоні 1998/99) виходив до Серії В, втім у елітному дивізіоні більше так і не попрацював.

Згодом протягом 2005 року недовго очолював тренерський штаб клубу Серії С1 «Катандзаро».

23 квітня 2007 року за п'ять турів до кінця чемпіонату Болкі був призначений головним тренером «Мессіни» у Серії В, команди, яку він вже двічі тренував у своїй кар'єрі. Йому не вдалося уникнути вильоту, після чого Болкі закінчив тренерську кар'єру.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон Італії (1):

«Інтернаціонале»: 1962–1963

• Володар Кубка Італії (1):

«Торіно»: 1967–1968

• Володар Кубка чемпіонів УЄФА (1):

«Інтернаціонале»: 1963–1964

• Чемпіон Європи (U-18): 1958

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
24-5-1961	Рим	Італія	2 – 3	Англія	товариський матч	-
15-6-1961	Флоренція	Італія	4 – 1	Аргентина	товариський матч	-
15-10-1961	Рамат-Ган	Ізраїль	2 – 4	Італія	Відбір до ЧС 1962	-
4-11-1961	Турин	Італія	6 – 0	Ізраїль	Відбір до ЧС 1962	-
Усього		Матчів	4		Голів	0

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ https://www.antennasud.com/calcio-in-lutto-morto-bruno-bolchi-alleno-lecce-e-bari/
2. ↑ https://www.primocanale.it/sport/15147-addio-a-maciste-bolchi-guido-il-genoa-nella-stagione-2000-2001.html
3. ↑ Bruno Bolchi, uno di noi (Italian) . Il Sole 24 Ore. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
4. ↑ Elio Corbani, Pietro Serina, Cent'anni di Atalanta, vol. 2, Bergamo, Sesaab, 2007, ISBN 978-88-903088-0-2.

Посилання[ред. | ред. код]

• Бруно Болкі на сайті Eu-football.info (англ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
• Бруно Болкі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

п о р «Аталанта» – Тренери Чевеніні (1929–30) · Віола (1930–33) · Паєр (1933) · Маттеа (1933–35) · Паєр (1935–36) · Барб'єрі (1936–38) · Кертес (1938–39) · Фіорентіні (1939–41) · Нехадома (1941–46) · Меацца (1946) · Монті (1946) · Фіорентіні (1946–49) · Каркано (1949) · Варльєн (1949–51) · Невілл (1951–52) · Черезолі (1952) · Ферреро (1952–54) · Сімонетті (1954) · Боніццоні (1954–57) · Ріготті (1957–58) · Бономі (1958) · Адамек (1958–59) · Валькареджі (1959–62) · Табанеллі (1962–63) · Кваріо (1963–64) · Черезолі (1964) · Валькареджі (1964–65) · Пурічеллі (1965–66) · Анжелері (1966–67) · Табанеллі (1967–68) · Анжелері (1968–69) · Моро (1969) · Черезолі (1969) · Вічіані (1969–70) · Гей (1970) · Рота (1970) · Корзіні (1970–74) · Еррера (1974–75) · Піччіолі (1975) · Каде (1975–76) · Леончіні (1976) · Рота (1976–80) · Болкі (1980–81) · Корзіні (1981) · Б'янкі (1981–83) · Сонетті (1983–87) · Мондоніко (1987–90) · Фрозіо (1990–91) · Джорджі (1991–92) · Ліппі (1992–93) · Гвідолін (1993) · Пранделлі (1993–94) · Мондоніко (1994–98) · Мутті (1998–99) · Вавассорі (1999–2003) · Фінарді (2003) · Мандорліні (2003–04) · Россі (2004–05) · Колантуоно (2005–07) · Дельнері (2007–09) · Грегуччі (2009) · Конте (2009–2010) · Боначінав. о. (2010) · Мутті (2010) · Колантуоно (2010–15) · Рея (2015–16) · Гасперіні (2016–)

п о р «Барі» – Тренери Ербштейн (1928–29) · Уріділь (1929–30) · Гайду (1930–31) · Вейс (1931–32) · Ербштейн (1932–33) · Карньєллі (1933–34) · Кеніг (1934–35) · Куттік (1935–36) · Карньєллі (1936–38) · Гінг (1938–39) · Куттік (1939) · Костантіно (1939–40) · Ферреро (1940–41) · Куттік (1941) · Костантіно (1941) · Кляйн (1941–42) · Костантіно (1942–43) · Ванічек (1943) · Костантіно (1944–45) · Куттік (1946) · Костантіно (1946–47) · Нехадома (1947) · Куттік (1947–48) · Племіх (1948) · Куттік (1948) · Костантіно (1948–49) · Племіх (1949) · Шароші (1949) · Капоказале (1949) · Шароші (1949–50) · Костантіно (1950) · Капоказале (1950) · Аллазіо (1950) · Альфонсо (1950–51) · Сандрон (1951) · Джаммарко (1951) · Пізеллі (1951) · Костантіно (1951) · Марсіко (1952) · Сансоне (1952–53) · Капоказале (1953–56) · Аллазіо (1956–58) · Табанеллі (1958–59) · Капоказале (1959–61) · Фуско (1961) · Карнілья (1961) · Аллазіо (1961–62) · Фуско (1962) · Маньї (1962–63) · Маестреллі (1963–64) · Табанеллі (1964) · Капоказале (1964–65) · Фуско (1965) · Ламанна (1965–66) · Калабрезе (1966) · Тонеатто (1966–69) · Пульєзе (1969–70) · Маттеуччі (1970) · Тонеатто (1970–72) · Регалья (1972–74) · Пірацціні (1974–75) · Сегедоні (1975–76) · Поццо (1976) · Лозі (1976–78) · Сантечекка (1978–79) · Корзіні (1979) · Катуцці (1979) · Ренна (1979–81) · Катуцці (1981–83) · Радіче (1983) · Болкі (1983–86) · Катуцці (1986–88) · Сальвеміні (1988–92) · Бонек (1992) · Лазароні (1992–93) · Матерацці (1993–96) · Фашетті (1996–2001) · Ск'янніманіко (2001) · Перотті (2001–02) · Тарделлі (2002–03) · Піллон (2003–04) · Карбоні (2004–06) · Маран (2006) · Матерацці (2006–07) · Конте (2007–09) · Вентура (2009–11) · Мутті (2011) · Торренте (2011–13) · Гаутьєрі (2013) · Альберті (2013–14) · Манджа (2014) · Нікола (2014–15) · Камплоне (2015–16) · Стеллоне (2016) · Колантуоно (2016–17) · Гроссо (2017–)

п о р «Лечче» – Тренери Ферреро (1927–28) · Племіх (1928–30) · Пізеллі (1930–31) · Мольнар (1931) · Кало (1934–35) · Племіх (1936–37) · Гайос (1937–38) · Ребуффо (1938–39) · Кубі (1939–41) · Племіх (1941–42) · Деньї (1942–44) · Індріцці (1944–45) · Хірзер (1945) · Племіх (1945–46) · Брецці (1946–47) · Ангілья (1947) · Доссена (1947–48) · Костантіно (1948) · Маньйоцці (1948) · Племіх (1948–49) · Костантіно (1949) · Мільїоріні (1949–50) · Патерно (1950) · Брецці (1950–51) · Левратто (1951–52) · Маньї (1952–53) · Деньї (1953) · Віанелло (1953–54) · Костантіно (1954–55) · Ріпарбеллі (1955) · Руссо (1955–56) · Галлеа (1956) · Альфонсо (1956–58) · Стараче (1958) · Віанелло (1958–59) · Альфонсо (1959–60) · Боволі (1960–62) · Джункі (1962) · Андреолі (1962–64) · Альфонсо (1964–65) · Віанелло (1965–66) · Соффрідо (1966) · Альфонсо (1966–67) · Сегедоні (1967–68) · Дуджіні (1968) · Берселліні (1968–71) · Корраді (1971–73) · Нері (1973) · Лозі (1973–74) · Кірікалло (1974–76) · Ренна (1976–77) · Джорджіс (1977–78) · Сантін (1978–79) · Мацціа (1979–81) · Ді Марціо (1981–82) · Корсо (1982–83) · Фашетті (1983–86) · Сантін (1986) · Маццоне (1986–90) · Бонек (1990–91) · Бігон (1991) · Сенсібіле (1991–92) · Бігон (1992) · Болкі (1992–93) · Сонетті (1993–94) · Маркезі (1994) · Ленці (1994) · Спінозі (1994–95) · Рея (1995) · Вентура (1995–97) · Пранделлі (1997) · Перені (1997–98) · Сонетті (1998–99) · Кавазін (1999–2002) · Россі (2002–04) · Земан (2004–05) · Грегуччі (2005) · Бальдіні (2005–06) · Ріццо (2006) · Земан (2006) · Пападопуло (2006–08) · Беретта (2008–09) · Де Каніо (2009–11) · Ді Франческо (2011) · Космі (2011–12) · Лерда (2012–13) · Тома (2013) · Густінетті (2013) · Мор'єро (2013) · Лерда (2013–14) · Пальярі (2014–15) · Болліні (2015) · Аста (2015) · Бралья (2015–16) · Падаліно (2016–17) · Ріццо (2017) · Маральїуло (2017) · Ліверані (2017–20) · Коріні (2020–21) · Бароні (2021–)

п о р «Дженоа» – Тренери Спенслі (1896–1907) · Тренерська рада (1907–12) · Гарбатт (1912–27) · Де Веккі (1927–30) · Секань (1930–31) · Бурландо (1931–32) · Румбольд (1932–33) · Надь (1933–34) · Фароппа (1934–35) · Де Веккі (1934–35) · Орт (1935–36) · Фельснер (1936–37) · Гарбатт (1937–39) · Барб'єрі (1939–41) · Ара (1941–43) · Барб'єрі (1945–46) · Віола (1945–46) · Гарбатт (1946–48) · Аллазіо (1948–49) · Естлі (1949–50) · Аллазіо (1949–50) · Бачігалупо/Каппеллі (1950–51) · Шенкей (1951–52) · Сала/Еллена (1951–52) · Еллена (1952–53) · Шароші (1953–55) · Бонілаурі (1953–55) · Мальї (1955–58) · Фроссі (1958–59) · Поджі/Бузіні (1959–60) · Карвер (1959–60) · Фроссі (1960–61) · Гей (1961–63) · Сантос (1963–64) · Амарал (1964–65) · Лерічі (1964–65) · Боніццоні (1965–66) · Гецці (1966–67) · Табанеллі (1966–67) · Фонгаро (1967–68) · Кампателлі (1968–69) · Кампателлі/Бруно (1968–69) · Вівіані (1969–70) · Бруно/Бонілаурі (1969–70) · Джимона/Бонілаурі (1969–70) · Сільвестрі (1970–74) · Вінченці (1974–75) · Сімоні (1975–78) · Марозо (1978–79) · Пурічеллі (1978–79) · Буй (1978–79) · Ді Марціо (1979–80) · Сімоні (1980–84) · Бурньїч (1984–86) · Перотті (1986–87) · Сімоні (1987–88) · Перотті (1987–88) · Скольйо (1988–90) · Баньйолі (1990–92) · Джорджі (1992) · Майфреді (1992–93) · Мазеллі (1993–94) · Скольйо (1994–95) · Маркіоро (1994–95) · Мазеллі (1994–95) · Радіче (1995–96) · Сальвеміні (1995–96) · Перотті (1996–97) · Сальвеміні (1997) · Мазеллі (1997) · Бурньїч (1997–98) · Піллон (1998) · Каньї (1998–99) · Россі (1999–2000) · Болкі (2000) · Карбоні (2000–01) · Болкі (2001) · Онофрі (2001) · Скольйо (2001–02) · Рея (2002) · Онофрі (2002) · Торренте/Лавецціні (2003) · Донадоні (2003) · Де Каніо (2003–04) · Космі (2004–05) · Вавассорі (2005–06) · Перотті (2006) · Вавассорі (2006) · Гасперіні (2006–10) · Баллардіні (2010–11) · Малезані (2011) · Маріно (2011–12) · Малезані (2012) · Де Каніо (2012) · Дельнері (2012–13) · Баллардіні (2013) · Ліверані (2013) · Гасперіні (2013–16) · Юрич (2016–17) · Мандорліні (2017) · Юрич (2017) · Баллардіні (2017–18) · Юрич (2018) · Пранделлі (2018–19) · Андреаццолі (2019) · Мотта (2019) · Нікола (2019–20) · Маран (2020) · Баллардіні (2020–21) · Шевченко (2021–22) · Конко (в. о.) (2022) · Блессін (2022) · Джилардіно (в. о.) (2022–)