Ренато Гей — Вікіпедія

	Ренато Гей
	Ренато Гей
Особисті дані
Народження	1 лютого 1921
	Брешія, Італія
Смерть	20 травня 1999 (78 років)
	Наве, Італія
Громадянство	Італія; Королівство Італія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Ренато Гей (італ. Renato Gei, 1 лютого 1921, Брешія — 20 травня 1999, Наве) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за клуби «Фіорентина» та «Сампдорія», а також національну збірну Італії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, працював з низкою італійських клубних команд.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1938 року виступами за команду «Брешія», в якій провів три сезони, взявши участь у 65 матчах чемпіонату.

1941 року приєднався до «Торіно», звідки невдовзі перейшов до «Фіорентини». Відіграв за «фіалок» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фіорентини», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних її бомбардирів, маючи середню результативність на рівні 0,55 гола за гру першості.

Протягом частини 1944 року знову захищав кольори клубу «Брешія», а після відновлення футбольних змагань повернувся до «Фіорентини». Цього разу провів у складі його команди три сезони, здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

З 1948 року п'ять сезонів захищав кольори клубу «Сампдорія». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Протягом 1953—1955 років знову захищав кольори клубу «Брешія», а завершував ігрову кар'єру у команді «Павія», за яку виступав протягом 1955—1956 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У листопаді 1951 року провів свій єдиний офіційний матч у складі національної збірної Італії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1955 року, очоливши тренерський штаб клубу «Павія», де був граючим тренером.

1958 року дебютув як тренер команди Серії A, очоливши у тандемі з Еральдо Мондзельйо команду «Сампдорії», з якою працював протягом двох років.

У 1961 році став головним тренером команди «Дженоа», з якою у першому ж сезоні виграв Серію B і здобув підвищення до елітного італійського дивізіону. У найвищому дивізіоні результати команди були незадовільними і 1963 року тренер її залишив аби очолити «Брешію», також друголігову команду. Із цією командою також виграв Серію B, цього разу із другої спроби, в сезоні 1964/65. Протягом наступних двох сезонів успішно вирішував завдання збереження «Брешії» в Серії A. Результат команди в сезоні 1965/66, досягнутий під його керівництвом, залишався найвищим досягненням команди з Брешії у чемпіонаті до початку 2000-х.

Протягом одного року, починаючи з 1967, був головним тренером друголігового на той час «Лаціо», згодом по одному сезону тренував «Лекко», «Аталанту» та «Казертану».

1972 повернувся на тренерський місток «Брешії», з якою пропрацював ще два роки. Згодом протягом частини 1975 року тренував «Парму», а останнім місцем його тренерської роботи був клуб «Сереньо», головним тренером команди якого Ренато Гей був з 1976 по 1977 рік.

Помер 20 травня 1999 року на 79-му році життя у Наве.