Рафаель Сансоне — Вікіпедія

Ф
Рафаель Сансоне
Рафаель Сансоне
Рафаель Сансоне
Особисті дані
Народження 20 вересня 1910(1910-09-20)
  Монтевідео, Уругвай
Смерть 11 вересня 1994(1994-09-11) (83 роки)
  Болонья
Поховання цвинтар Чертозаd[1]
Зріст 170 см
Вага 70 кг
Громадянство  Уругвай
 Італія
 Королівство Італія
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
-1931 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1931–1933 Італія «Болонья» 52 (8)
1933–1934 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1934–1944 Італія «Болонья» 229 (32)
1945–1946 Італія «Наполі» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1932–1939 Італія Італія 3 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1945–1947 Італія «Наполі»
1951 Італія «Болонья»
1952–1953 Італія «Барі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 червня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 червня 2015.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Рафаель Сансоне (італ. Raffaele Sansone, нар. 20 вересня 1910, Монтевідео — пом. 11 вересня 1994, Болонья) — уругвайський і італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Болонья», а також національну збірну Італії.

Чотириразовий чемпіон Італії, дворазовий володар кубка Мітропи.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Монтевідео в багатій сім'ї італійських емігрантів. Батько добре заробляв, працюючи на фондовій біржі. У дорослому футболі Рафаель дебютував виступами за команду клубу «Пеньяроль». Зарекомендував себе перспективним нападником. Входив у число 30 претендентів, які боролись за право зіграти на дебютному чемпіонаті світу 1930 року, але не потрапив у кінцеву заявку[2].

У 1931 році «Фіорентіна» запропонувала за гравця 25000 лір, із зарплатою в 2500 лір. Сансоне погодився, але у підсумку опинився в команді «Болонья». Саме тоді тренер «Болоньї» Германн Фельснер перебрався до «Фіорентіни», прихопивши з собою двох провідних виконавців — Альфредо Пітто і Антоніо Бузіні, натомість флорентійський клуб відпустив у зворотньому напрямку Сансоне[2].

У «Болоньї» Сансоне одразу закріпився у основі, виступаючи на позиції правого інсайда. Лівого інсайда грав ще один уругваєць Франсиско Федулло, а на вістрі атаки діяв знаменитий центрфорвард Анджело Ск'явіо. У 1932 році «Болонья» здобула престижний міжнародний трофей Кубок Мітропи. На своєму шляху команда пройшла лише двох суперників: празьку «Спарту» (5:0, 0:3) у чвертьфіналі і віденський «Ферст» (2:0, другий гол на рахунку Сансоне, 0:1) у півфіналі. Фінальна гра не відбулась через дискваліфікацію обох інших півфіналістів, тому «Болонья» отримала титул автоматично.

Сезон 1933/34 Сансоне провів у «Пеньяролі», якому досі належали права на футболіста. Та уже за рік новий президент «Болоньї» Ренато Даль'Ара повернув ключового гравця, заплативши уругвайському клубові 500 песо[2]. Повернувшись, Рафаель одразу став дворазовим переможцем кубка Мітропи. До фіналу команда дісталась без нього, а ось у вирішальних матчах проти австрійської «Адміри» (2:3, 5:1) Сансоне уже грав.

У 1936 році «Болонья» зуміла перервати п'ятирічну гегемонію туринського «Ювентуса» і здобула звання чемпіона Італії, випередивши на одне очко «Рому». Починаючи з цього сезону, здобув з командою чотири чемпіонських титули на шість років. У 1937 році переміг з командою у представницькому міжнародному Виставковому турнірі.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Наполі», за команду якого виступав протягом 1945—1946 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1932 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії, ставши одним з багатьох «оріундо» у збірній, вихідців з Італії, що народились у Південній Америці. Зіграв того року у двох матчах кубка Центральної Європи, який італійці завершили на другому місці. Ще один матч за національну команду провів у 1939 році.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1945 року, очоливши тренерський штаб клубу «Наполі».

1951 року став головним тренером команди «Болонья», тренував болонської команду лише один рік.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Барі», головним тренером команди якого Рафаель Сансоне був з 1952 по 1953 рік.

Помер 11 вересня 1994 року на 84-му році життя у місті Болонья.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
20/03/1932 Відень Австрія Австрія 2 – 1 Італія Італія Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
28/10/1932 Прага Чехословаччина Чехословаччина 2 – 1 Італія Італія Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
26/03/1939 Флоренція Італія Італія 3 – 2 Німеччина Німеччина товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 0

Статистика виступів у кубку Мітропи[ред. | ред. код]

Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1932 1/4 10.06.1932, Болонья Італія Болонья 5:0 Чехословаччина Спарта (Прага)
2 1932 1/4 28.06.1932, Прага Чехословаччина Спарта (Прага) 3:0 Італія Болонья
3 1932 1/2 10.07.1932, Болонья Італія Болонья 2:0 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Австрія Ферст Вієнна
4 1932 1/2 17.07.1932, Відень Австрія Ферст Вієнна 1:0 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Італія Болонья
5 1934 Фінал 5.09.1934, Відень Австрія Адміра (Відень) 3:2 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Італія Болонья
6 1934 Фінал 9.09.1934, Болонья Італія Болонья 5:1 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Австрія Адміра (Відень)
7 1936 1/8 21.06.1936, Болонья Італія Болонья 2:1 [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] Австрія Аустрія (Відень)
8 1936 1/8 28.06.1936, Відень Австрія Аустрія (Відень) 4:0 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Італія Болонья
9 1937 1/8 13.06.1937, Болонья Італія Болонья 1:2 [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Австрія Аустрія (Відень)
10 1937 1/8 25.06.1937, Відень Австрія Аустрія (Відень) 5:1 [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] Італія Болонья
11 1939 1/4 18.06.1939, Бухарест Румунія Венус (Бухарест) 1:0 Італія Болонья
12 1939 1/4 25.06.1939, Болонья Італія Болонья 5:0 Румунія Венус (Бухарест) Гол 20'
13 1939 1/2 9.07.1939, Болонья Італія Болонья 3:1 [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] Угорщина Ференцварош
14 1939 1/2 16.07.1939, Будапешт Угорщина Ференцварош 4:1 [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] Італія Болонья
Всього в кубку Мітропи 14 Голи 1

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Болонья»: 1935–1936, 1936–1937, 1938–1939, 1940–1941
«Болонья»: 1931–1932, 1931–1932
«Болонья»: 1932, 1934
«Болонья»: 1937
Італія: 1931–1932

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.nellevalli.it/wp-content/uploads/2022/07/VB-Estate-2022_compressed-1.pdf
  2. а б в Стаття на archiviotimf.blogspot.it від 5 січня 2009. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 12 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]