Джанні Ді Марціо — Вікіпедія

Ф
Джанні Ді Марціо
Джанні Ді Марціо
Джанні Ді Марціо
Особисті дані
Народження 8 січня 1940(1940-01-08)
  Неаполь, Італія
Смерть 22 січня 2022(2022-01-22)[1] (82 роки)
  Падуя, Італія
Громадянство  Італія
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1963 Італія «Бойс Кайванезе» ? (?)
1963–1964 Італія «Іскія» 3 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1968–1969 Італія «Інтернаполі» (помічник)
1969–1971 Італія «Наполі» (мол.)
1971–1972 Італія «Ночеріна»
1972–1973 Італія «Юве Стабія»
1973–1974 Італія «Бриндізі»
1974–1977 Італія «Катандзаро»
1977–1978 Італія «Наполі»
1979–1980 Італія «Дженоа»
1980–1982 Італія «Лечче»
1982–1983 Італія «Катанія»
1984–1985 Італія «Падова»
1987–1988 Італія «Козенца»
1988–1989 Італія «Катандзаро»
1989–1990 Італія «Козенца»
1991–1992 Італія «Палермо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джанні Ді Марціо (італ. Gianni Di Marzio, 8 січня 1940, Неаполь — 22 січня 2022) — італійський футбольний тренер та функціонер. Працював з клубами Серії А «Катандзаро», «Наполі» та «Катанією».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

На початку кар'єри грав у футбол за клуби «Бойс Кайванезе» та «Іскія», але через травми рано закінчив кар'єру.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1968 року, увійшовши до тренерського штабу Арнальдо Сентіменті у клубі «Інтернаполі», а потім працював з молодіжною командою «Наполі».

Першим досвідом самостійної роботи для Ді Марціо стала робота з «Ночеріною», у складі якої він був визнаний Найкращим тренером сезону 1971/72 у Серії С, після чого працював з клубами «Юве Стабія» та «Бриндізі».

1974 року став головним тренером команди «Катандзаро», з якою у першому сезоні програв плей-оф за вихід в Серію А «Вероні» (1:0), але з другої спроби команда таки зуміла вийти до елітного італійського дивізіону, де, втім, у сезоні 1976/77 посіла передостаннє місце та вилетіла, після чого Джанні покинув клуб.

Ді Марціо та Дієго Марадона

Натомість Ді Марціо залишився у Серії А, де протягом 1977—1978 років очолював тренерський штаб «Наполі». У першому сезоні Джанні з командою зайняв 6 місце, кваліфікувавшись у Кубок УЄФА, а також став фіналістом кубка країни, проте вже на початку наступного сезону 8 жовтня був замінений на тренерській посаді на Луїса Вінісіо, після програшу у матчі другого туру проти «Фіорентіни».

Згодом працював у Серії В з клубами «Дженоа» та «Лечче», а 1982 року очолив «Катанію», з якою в першому ж сезоні вийшов до Серії А. Щоправда там тренер встиг попрацювати з командою лише у 12 турах, після яких клуб опустився на останнє місце, яке так і не покинув до кінця сезону, а Ді Марціо покинув клуб у грудні 1983 року.

Згодом з 1984 і по 1985 рік очолював тренерський штаб команди «Падова» у Серії В, а потім працював з «Козенцою», яку повернув до Серії В вперше за 24 роки.

Останнім місцем тренерської роботи Ді Марціо був клуб «Палермо», головним тренером команди якого Джанні Ді Марціо був з 1991 по 1992 рік.

По завершенні тренерської кар'єри став футбольним функціонером і працював спортивним директором у «Козенці» та «Венеції» (1996—1998), був відповідальним за легіонерів у «Ювентусі» (2001—2006), працював з англійським «Квінз Парк Рейнджерс» як ринковий консультант[2].

7 квітня 2016 року він приєднався до персоналу «Палермо» в статусі особистого консультанта президента Мауріціо Дзампаріні[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.lastampa.it/sport/calcio/2022/01/22/video/addio_a_gianni_di_marzio_aveva_82_anni-2838080/
  2. Gianni Di Marzio su Taarabt e panchina Qpr [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Calciomercato.it
  3. GIANNI DI MARZIO CONSULENTE DEL PRESIDENTE ZAMPARINI. U.S. Città di Palermo. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 травня 2016. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

  • Найкращий тренер Серії С: 1971-72
  • Найкращий тренер Серії В: 1975-76

Посилання[ред. | ред. код]