Бенхамін Сантос — Вікіпедія

Ф
Бенхамін Сантос
Особисті дані
Народження 7 лютого 1924(1924-02-07)
  Аргентина
Смерть 21 липня 1964(1964-07-21) (40 років)
  Ла-Корунья
Громадянство Аргентина
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1943–1944 Аргентина «Бельграно»  ? (?)
1944–1949 Аргентина «Росаріо Сентраль» 107 (65)
1949–1951 Італія «Торіно» 64 (41)
1951–1953 Італія «Про Патрія» 25 (4)
1956–1957 Іспанія «Депортіво» 12 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1958–1960 Італія «Про Патрія» (мол.)
1960–1963 Італія «Торіно»
1963–1964 Італія «Дженоа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бенхамін Сантос (ісп. Benjamín Santos, 7 лютого 1924 — 21 липня 1964, Ла-Корунья) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника, а згодом півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1943 року виступами за команду «Бельграно», в якій провів один сезон.

Наступного року перейшов до «Росаріо Сентраль», де відіграв наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Росаріо Сентраль», був основним гравцем команди та одним із її головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,61 гола за гру першості. 1948 року із 21 забитим голом став найкращим бомбардиром чемпіанату Аргентини.

1949 року перебрався до Європи, уклавши контракт з італійським «Торіно», що змушено повністю набирав новий склад через загипель більшості гравців клубу в авіакатастрофі на Суперзі. Провів у туринській команді два роки своєї кар'єри гравця, протягом яких був головною ударною силою у нападі команди, забивши за неї 41 гол у 64 матчах італійської першості.

Сезон 1951/52 відіграв вже за команду «Про Патрія», де почав виступати під нападниками. Перед початком наступного сезону важко травмувався і був фактично змушений завершити ігрову кар'єру.

У 1956—1957 роках зробив спробу повернутися на футбольне поле, провівши 12 матчів за іспанський «Депортіво» (Ла-Корунья), після чого остаточно завершив виступи на полі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі після остаточного завершення кар'єри гравця, 1958 року, очоливши молодіжну команду клубу «Про Патрія».

1960 року став головним тренером «Торіно», команду якого тренував три роки, після чого 1963 року очолив тренерський штаб «Дженоа». За результатами першого ж сезону роботи з новою командою привів її до перемоги у Кубку Альп.

Трагічно загинув через три тижні після здобуття цього трофею — 40-річний тренер повертався усією родиною із відпустки, коли неподалік іспанської Ла-Коруньї автомобіль, яким керувала його дружина, вилетів з дороги і врізався у дерево[1].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ BV 1950: Il Toro di Beniamino Santos [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]

«Дженоа» – Тренери

Спенслі (1896–1907) · Тренерська рада (1907–12) · Гарбатт (1912–27) · Де Веккі (1927–30) · Секань (1930–31) · Бурландо (1931–32) · Румбольд (1932–33) · Надь (1933–34) · Фароппа (1934–35) · Де Веккі (1934–35) · Орт (1935–36) · Фельснер (1936–37) · Гарбатт (1937–39) · Барб'єрі (1939–41) · Ара (1941–43) · Барб'єрі (1945–46) · Віола (1945–46) · Гарбатт (1946–48) · Аллазіо (1948–49) · Естлі (1949–50) · Аллазіо (1949–50) · Бачігалупо/Каппеллі (1950–51) · Шенкей (1951–52) · Сала/Еллена (1951–52) · Еллена (1952–53) · Шароші (1953–55) · Бонілаурі (1953–55) · Мальї (1955–58) · Фроссі (1958–59) · Поджі/Бузіні (1959–60) · Карвер (1959–60) · Фроссі (1960–61) · Гей (1961–63) · Сантос (1963–64) · Амарал (1964–65) · Лерічі (1964–65) · Боніццоні (1965–66) · Гецці (1966–67) · Табанеллі (1966–67) · Фонгаро (1967–68) · Кампателлі (1968–69) · Кампателлі/Бруно (1968–69) · Вівіані (1969–70) · Бруно/Бонілаурі (1969–70) · Джимона/Бонілаурі (1969–70) · Сільвестрі (1970–74) · Вінченці (1974–75) · Сімоні (1975–78) · Марозо (1978–79) · Пурічеллі (1978–79) · Буй (1978–79) · Ді Марціо (1979–80) · Сімоні (1980–84) · Бурньїч (1984–86) · Перотті (1986–87) · Сімоні (1987–88) · Перотті (1987–88) · Скольйо (1988–90) · Баньйолі (1990–92) · Джорджі (1992) · Майфреді (1992–93) · Мазеллі (1993–94) · Скольйо (1994–95) · Маркіоро (1994–95) · Мазеллі (1994–95) · Радіче (1995–96) · Сальвеміні (1995–96) · Перотті (1996–97) · Сальвеміні (1997) · Мазеллі (1997) · Бурньїч (1997–98) · Піллон (1998) · Каньї (1998–99) · Россі (1999–2000) · Болкі (2000) · Карбоні (2000–01) · Болкі (2001) · Онофрі (2001) · Скольйо (2001–02) · Рея (2002) · Онофрі (2002) · Торренте/Лавецціні (2003) · Донадоні (2003) · Де Каніо (2003–04) · Космі (2004–05) · Вавассорі (2005–06) · Перотті (2006) · Вавассорі (2006) · Гасперіні (2006–10) · Баллардіні (2010–11) · Малезані (2011) · Маріно (2011–12) · Малезані (2012) · Де Каніо (2012) · Дельнері (2012–13) · Баллардіні (2013) · Ліверані (2013) · Гасперіні (2013–16) · Юрич (2016–17) · Мандорліні (2017) · Юрич (2017) · Баллардіні (2017–18) · Юрич (2018) · Пранделлі (2018–19) · Андреаццолі (2019) · Мотта (2019) · Нікола (2019–20) · Маран (2020) · Баллардіні (2020–21) · Шевченко (2021–22) · Конко (в. о.) (2022) · Блессін (2022) · Джилардіно (в. о.) (2022–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенхамін_Сантос&oldid=35962718