Луїджі Радіче — Вікіпедія

Ф
Луїджі Радіче
Особисті дані
Народження 15 січня 1935(1935-01-15)
  Чезано-Мадерно, Італія
Смерть 7 грудня 2018(2018-12-07) (83 роки)
  Турин, Італія
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1953–1954 Італія «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955–1959 Італія «Мілан» 20 (0)
1959–1960 Італія «Трієстина» 31 (0)
1960–1961 Італія «Падова» 24 (0)
1961–1965 Італія «Мілан» 53 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1961–1963 Італія Італія 5 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1969–1970 Італія «Монца»
? Італія «Тревізо»
1972–1973 Італія «Чезена»
1973–1974 Італія «Фіорентина»
1975 Італія «Кальярі»
1975–1980 Італія «Торіно»
1980–1981 Італія «Болонья»
1981–1982 Італія «Мілан»
1982–1983 Італія «Барі»
1983–1984 Італія «Інтернаціонале»
1984–1989 Італія «Торіно»
1989–1990 Італія «Рома»
1990–1991 Італія «Болонья»
1991–1993 Італія «Фіорентина»
1993 Італія «Кальярі»
1995–1996 Італія «Дженоа»
1996–1998 Італія «Монца»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 жовтня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 жовтня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Луїджі Радіче (італ. Luigi Radice, * 15 січня 1935, Чезано-Мадерно7 грудня 2018) — колишній італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Мілан», а також національну збірну Італії.

Триразовий чемпіон Італії. Володар Кубка європейських чемпіонів. Чемпіон Італії (як тренер).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Мілан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1955 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 20 матчах чемпіонату. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії.

Згодом з 1959 по 1961 рік грав у складі команд клубів «Трієстина» та «Падова».

1961 року повернувся до клубу «Мілан», за який відіграв 4 сезони. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка європейських чемпіонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Мілан» у 1965 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 5 матчів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1969 року, очоливши тренерський штаб клубу «Монца». Від самого початку тренерської роботи робив ставку на застосування колективного пресингу по всьому полі.

В подальшому протягом майже тридцяти років очолював цілу низку італійських команд — був головним тренером в клубах «Тревізо», «Чезена», «Фіорентина», «Кальярі», «Торіно», «Болонья», «Мілан», «Барі», «Інтернаціонале» та «Рома». З «Торіно» вигравав чемпіонат Італії в сезоні 1975/1976.

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Монца», команду якого Луїджі Радіче очолював як головний тренер до 1998 року.

Помер 7 грудня 2018 року у віці 83 роки[1], після тривалої хвороби[2].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1955-56 Італія «Мілан» A 8 0
1956-57 A 1 0
1957-58 A 9 0
1958-59 A 2 0
1959-60 Італія «Трієстина» B 31 0
1960-61 Італія «Падова» A 23 0
1961-62 Італія «Мілан» A 28 1
1962-63 A 23 0
1963-64 A 0 0
1964-65 A 2 0
Усього 127 1

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1956/1957, 1958/1959, 1961/1962
«Мілан»: 1962/1963
«Мілан»: 1956

Як тренера[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1975/1976

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помер легендарний захисник Мілана Радіче – він вигравав для клубу перший Кубок чемпіонів. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  2. Torino pay tribute to 'maestro' Radice. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]