Пауль Герман Мюллер — Вікіпедія

Пауль Герман Мюллер
нім. Paul Hermann Muller
Народився12 січня 1899(1899-01-12)[1][2][…]
Ольтен, Olten-Gösgend, Золотурн[4][5][…]
Помер12 жовтня 1965(1965-10-12)[4][1][…] (66 років)
Базель, Швейцарія[4][7][8]
ПохованняЦвинтар у Гьорнліd[9]
Країна Швейцарія[10][11]
Діяльністьхімік, лікар
Alma materБазельський університет
Галузьбіохімія
Науковий ступіньдоктор філософії (1925)
Науковий керівникHans Ruped
Відомий завдяки:відкриття кортизону
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1948)

Па́уль Ге́рман Мю́ллер (нім. Paul Hermann Muller; *12 січня 1899(18990112), Ольтен, Швейцарія — 12 жовтня, 1965, Базель, Швейцарія) — швейцарський хімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1948 р. «за відкриття високої ефективності ДДТ як контактної отрути».

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]