French
DeutschРоберт Ферчготт — Вікіпедія
| Robert F. Furchgott | |
|---|---|
| англ. Robert F. Furchgott | |
 | |
| Народився | 4 червня 1916 Чарлстон, Південна Кароліна |
| Помер | 19 травня 2009 (92 роки) Сієтл, Вашингтон |
| Місце проживання | Чарлстон |
| Країна |  США |
| Національність | США |
| Діяльність | біохімік, лікар, фармацевт, викладач університету, хімік, фармаколог |
| Alma mater | Університет Південної Кароліни Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл Північно-Західний університет Feinberg School of Medicined |
| Галузь | Біохімія |
| Заклад | Університет Маямі Вашингтонський університет в Сент-Луїсі |
| Науковий ступінь | професор |
| Членство | Національна академія наук США[1] Американська академія мистецтв і наук |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1998) |
| Автограф |  |
 Роберт Ферчготт у Вікісховищі | |
Роберт Френсіс Ферчготт (англ. Robert Francis Furchgott; 4 червня 1916, Чарльстон, Південна Кароліна — 19 травня 2009, Сієтл) — американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1998 року «За відкриття ролі оксиду азоту як сигнальної молекули в регуляції серцево-судинної системи». Почесний професор Державного університету нижнього Нью-Йорка.
Біографія[ред. | ред. код]
Роберт Ферчготт народився 4 червня 1916 року в Південній Кароліні (США), в місті Чарльстон. Закінчив Університет Північної Кароліни в Чепел Хілл в 1937, захистив докторську дисертацію з біохімії в Північно-Західному університеті (Іллінойс) у 1940. У 1949—1956 роках працював у медичній школі Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (Сент-Луїс). У 1956—1988 був професором фармакології в Державному університеті нижнього Нью-Йорка, згодом - почесний професор.
У 1978 році Ферчготт відкрив речовину в ендотеліальних клітинах, що викликає релаксацію кровоносних судин, або ендотеліальний фактор релаксації. До 1986 він вивчив природу цього агента і механізм його дії. Він виявив, що відкритий ним фактор релаксації є ні чим іншим як оксидом азоту (NO), важливим компонентом фізіології серцево-судинної системи. Ферчготт проводив дослідження з окислом азоту, що вважався до того виключно шкідливим газом, за участю якого виникають смог і кислотні дощі. Проте після робіт ученого з цією хімічною речовиною з'ясувався його позитивний вплив на роботу серцево-судинної системи людини, зокрема, під його дією розширюються кровоносні судини і стимулюється кровообіг.
Ці властивості окислу азоту лягли в основу відомого препарату для боротьби з еректільною дисфункцією «Віагра».
Ферчготт отримав за своє відкриття міжнародну премію фонду Гарднера (1991), премію Альберта Ласкера фундаментальних медичних досліджень (1996) (разом з Ферідом Мурадом). У 1998 році Роберт Ферчготт разом з Луїсом Ігнарро і Ферідом Мурадом Нобелівську премію з фізіології й медицини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NNDB — 2002.
Посилання[ред. | ред. код]
- Автобіографія до 1998 на nobel.se
|
| |||||||||||||||||