Северо Очоа — Вікіпедія

Северо Очоа
ісп. Severo Ochoa
Народився 24 вересня 1905(1905-09-24)[1][2][…]
Ḷḷuarcad, Астурія[d], Астурія, Іспанія[4]
Помер 1 листопада 1993(1993-11-01)[2][3][…] (88 років)
Мадрид, Іспанія
Місце проживання Іспанія
Країна Іспанія (1905–93), США (1956–93)
Національність іспанець
Діяльність лікар, викладач університету, біохімік, письменник
Alma mater Мадридський університет
Галузь біохімія
Заклад Нью-Йоркський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь докторський ступінь (1930)
Вчителі Хуан Негрін[6]
Відомі учні Manuel Losada Villasanted
Аспіранти, докторанти Артур Корнберг
Santiago Grisolía Garcíad
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Академія наук СРСР
Академія наук НДР
Папська академія наук[7]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Real Academia Nacional de Medicina de Españad
Національна академія наук США
Reial Acadèmia de Medicina de Catalunyad
Польська академія наук
Відомий завдяки: біосинтез нуклеїнових кислот
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1959)

CMNS: Северо Очоа у Вікісховищі

Северо Очоа (ісп. Severo Ochoa de Albornoz; 24 вересня 1905 — 1 листопада 1993) — іспано-американський біохімік, ушанований 1959 року Нобелівською премєю з фізіології й медицини (спільно з А. Корнбергом) за відкриття механізму біосинтезу нуклеїнових кислот.

Народився 24 вересня 1905 року в Луарці (Іспанія). Закінчив Мадридський університет, отримав ступінь доктора медицини. 1936-го виїхав з Іспанії, працював в Інституті кайзера Вільгельма в Гейдельберзі, потім в Оксфордському університеті. 1941 року переїхав до США. У 1941—1942 викладав біохімію в університеті Дж. Вашингтона у Сент-Луїсі. З 1942 — професор біохімії Нью-Йоркського університету, в 1954—1974 — керівник відділення біохімії університету.

Очоа виявив у бактерій фермент, названий їм полінуклеотидфосфорилазою, відповідальний за синтез рибонуклеїнової кислоти (РНК). 1955-го за допомогою цього ферменту здійснив синтез РНК, аналогічної за своїми властивостями до природної, і використовував її як матрицю для синтезу білка. Вивчав ферментативні реакції метаболізму вуглеводів, роль коферментів в синтезі вуглеводів і ферментів в окисненні жирних кислот. Брав участь в роботах з розшифровки генетичного коду.

Помер Очоа в Мадриді 1 листопада 1993.

У 2001 році вийшов двосерійний фільм іспано-колумбійського режисера Серхіо Кабрера «Северо Очоа. Підкорення Нобелівської премії».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Очоа Северо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Енциклопедія Брокгауз
  6. а б https://diario16.com/juan-negrin-democrata-socialista-republicano/
  7. www.pas.va
  8. База даних малих космічних тіл JPL: Северо Очоа (англ.) .

Посилання[ред. | ред. код]