French
DeutschОлівер Смітіз — Вікіпедія
| Олівер Смітіз | |
|---|---|
| англ. Oliver Smithies | |
 | |
| Народився | 23 липня 1925 (98 років) Галіфакс (Англія), Західний Йоркшир, Велика Британія |
| Помер | 10 січня 2017[1][2][…] (91 рік) Чапел-Гілл, Орандж, Північна Кароліна, США |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія ,  США |
| Діяльність | біолог, біохімік, викладач університету, генетик |
| Alma mater | Балліол Коледж (Оксфорд) |
| Галузь | Біохімія, генетика |
| Заклад | Торонтський університет, Університет Північної Кароліни |
| Членство | Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS[4] |
| Відомий завдяки: | принципи введення специфічних генних модифікацій у мишей із використанням ембріональних стовбурових клітин |
| У шлюбі з | Nobuyo Maedad |
| Нагороди | премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (2001)  Bristol-Myers Squibb Award for Distinguished Achievement in Cardiovascular Researchd (1997) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (14 травня 1998) |
 Олівер Смітіз у Вікісховищі | |
Олівер Смітіз (англ. Oliver Smithies; 23 липня 1925, Галіфакс, Західний Йоркшир, Англія — 10 січня 2017, Чапел-Гілл, Північна Кароліна, США) — англо-американський генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини у 2007 році «за відкриття принципів введення специфічних генних модифікацій у мишей з використанням ембріональних стовбурових клітин.»
Біографія[ред. | ред. код]
Олівер Смітіс народився у Галіфаксі (Західний Йоркшир, Велика Британія). За його словами, інтерес до науки зародився від раннього знайомства з радіо і телескопами. В 1951 році йому було присвоєно ступінь магістра, а пізніше — доктора фізіології. З 1953 по 1960 роки Смітіс працював у медичній дослідницькій лабораторії в Торонтському університеті, а з 1960 до 1988 року — в лабораторії університету Вісконсин-Медісон. З 1988 року він почав працювати професором лабораторії патології та лабораторної медицини університету Північної Кароліни. За допомогою розроблених ним методик він проводив генетичні дослідження мишей.
Він і Маріо Капеккі, незалежно один від одного, здійснили важливі відкриття в галузі специфічних генних модифікацій у мишей з використанням ембріональних стовбурових клітин.
Досягнення[ред. | ред. код]
Смітіз розробив техніку гель-електрофорезу з використанням крохмальної матриці, як побічну лінію (непродуктивного) дослідження молекули-попередника інсуліну в Університеті Торонто[5][6]. Це покращило здатність розділяти білки за допомогою електрофорезу[7]. Технічну допомогу в його подальшій роботі з електрофорезу йому надавав Отто Гіллер. Він використовував електрофорез крохмалю, щоб виявити відмінності між нормальними білками плазми крові людини, і у співпраці з Нормою Форд Вокер показав, що ці відмінності успадковуються, що стимулювало його інтерес до генетики[8].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Нобелівська премія з фізіології або медицини (2007)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oliver Smithies, Carolina’s first Nobel laureate, passes away at 91
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Oliver Smithies - Biographical. Nobelprize.org. Nobel Media. 2014. Процитовано 13 January 2017.
- ↑ Oliver Smithies, Carolina's first Nobel laureate, passes away at 91 – The University of North Carolina at Chapel Hill. The University of North Carolina at Chapel Hill. 11 January 2017.
- ↑ Williams, R. (2011). Oliver Smithies: Born Inventor. Circulation Research. 108 (6): 650—652. doi:10.1161/RES.0b013e318216f105. ISSN 0009-7330. PMID 21415407.
- ↑ Oliver Smithies - Biographical. Nobelprize.org. Nobel Media. 2014. Процитовано 13 January 2017.
| |||||||||||||||||
|
