Ульф фон Ейлер — Вікіпедія

Ульф Сванте фон Ейлер
швед. Ulf Svante von Euler
Народився 7 лютого 1905(1905-02-07)
Стокгольм, Швеція
Помер 9 березня 1983(1983-03-09) (78 років)
Стокгольм, Швеція[1]
Поховання цвинтар Сульниd[2]
Країна  Швеція
Діяльність фармаколог, фізіолог, нейронауковець, фармацевт, хімік, лікар, дослідник
Alma mater Каролінський Інститут
Галузь фізіологія
Заклад Каролінський Інститут
Посада професор
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[3]
Національна академія наук США
Reial Acadèmia de Medicina de Catalunyad
Батько Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін[1]
Мати Астрід Клеве[4][1]
Брати, сестри Karin Stolped
Georg von Eulerd
У шлюбі з Dagmar Cronstedtd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1970)

CMNS: Ульф фон Ейлер у Вікісховищі

Ульф Сванте фон Ойлер (швед. Ulf Svante von Euler; народився 7 лютого 1905 року, в Стокгольмі, Швеція — помер 9 березня 1983 року) — шведський фізіолог та фармаколог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1970 року «за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їхнього зберігання, виділення та інактивації». Ейлер відкрив простагландин, піперидин та норадреналін.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Ульф фон Ейлер є сином Ганса фон Ейлер-Хельпіна — члена Королівської шведської академії наук, іноземного члена АН СРСР. Також він є нащадком великого математика Леонарда Ейлера.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Catalog of the German National Library
  2. Ulf Svante Euler vonFinnGraven.se.
  3. NNDB — 2002.
  4. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th CenturyRoutledge, 2003. — Vol. 1. — P. 272. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Див. також[ред. | ред. код]