Пітер Медавар — Вікіпедія

Пітер Браян Медавар
англ. Sir Peter Brian Medawar
Народився 28 лютого 1915(1915-02-28)
Петрополіс, Бразильська Стара республіка
Помер 2 жовтня 1987(1987-10-02) (72 роки)
Лондон
Країна Англія Англія
Діяльність лікар, лікар-імунолог, зоолог, автобіограф, професор, біолог, фізіолог, дослідник
Alma mater Магдален-коледж в Оксфорді
Галузь зоологія, імунологія
Заклад Магдален-коледж в Оксфорді
Бірмінгемський університет
Аспіранти, докторанти Avrion Mitchisond
Членство Лондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[1]
Національна академія наук США
Відомий завдяки: дослідження іммунотолерантності
У шлюбі з Jean Medaward[2]
Діти Caroline Medawar Garlandd[2]
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1960)
Медаль Коплі

CMNS: Пітер Медавар у Вікісховищі

Пітер Брайан Медавар (англ. Sir Peter Brian Medawar; нар. 28 лютого 1915, Петрополіс, Ріо-де-Жанейро — †2 жовтня 1987, Лондон) — англійський біолог. Член Лондонського королівського товариства (1949), почесний член Нью-Йоркської академії наук (1957). Член ряду наукових товариств Великої Британії і США.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Магдален-коледж в Оксфорді (1939) і викладав у ньому (1938-45, 1946-47). Професор зоології університету в Бірмінгемі (1947–1951), зоології та порівняльної анатомії — в університетському коледжі в Лондоні (1951). У 1962-71 директор Національного інституту медичних досліджень (Мілл Хілл).

З 1966 президент Міжнародного трансплантаційного суспільства.

З 1968 до 1969 був президентом Британської асоціації розвитку науки (англ. British Science Association).

Основні роботи[ред. | ред. код]

Роботи Медавара присвячені росту і старінню організму, його реакцій на пересадки тканин, зокрема іммунореакціям, що перешкоджає гетеротрансплантаціі, трансплантаційним антигенам і антилимфоцитарної сироватки. Відкрив явище надбаної іммунотолерантності і відтворив його в експерименті.

Нобелівська премія[ред. | ред. код]

Нобелівська премія з фізіології і медицині 1960 (спільно з Френком Бернетом).

Публікації[ред. | ред. код]

  • Uniqueness of the individual, L., 1957
  • Future of man, L., 1960
  • Immunological tolerance, у книзі: Les prix Nobel en 1960, Stockh., 1961, p. 125-34
  • The art of soluble, N. Y. — L., 1967
  • Induction and intuition in scientific thought, Phil., 1969.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]