Вулиця Данилевського (Харків) — Вікіпедія

Вулиця Данилевського
Харків
Вигляд з узвозу Клочківського
Вигляд з узвозу Клочківського
Місцевість Центр
Район Шевченківський район
Назва на честь Василя Данилевського
Загальні відомості
Протяжність 1 800 м
Координати початку 50°00′27″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.0075028° пн. ш. 36.2292194° сх. д. / 50.0075028; 36.2292194
Координати 50°00′ пн. ш. 36°13′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 36.217° сх. д. / 50.000; 36.217
Координати кінця 50°00′27″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.0075028° пн. ш. 36.2292194° сх. д. / 50.0075028; 36.2292194
поштові індекси 61022, 61058
Транспорт
Найближчі станції метро Держпром, Університет, Наукова
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення 58-ме відділення
Забудова багатоповерхова
Комерція Центральний офіс банку Грант
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1556384
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Данилевського у Вікісховищі

Ву́лиця Даниле́вського — вулиця у Шевченківському районі Харкова, у районі Держпрома. Довжина 1 800 метрів. Починається від вулиці Сумської, перетинається вулицями Трінклера, Літературною, проспектом Науки, вулицею Леся Курбаса. В неї впирається вулиця Юри Зойфера і провулок Самокиша. Закінчується на перетині з Клочківським узвозом. Забудована багатоповерховими будинками. Названа на честь українського фізіолога, академіка Василя Данилевського.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в 1870-х роках. У той час, як свідчить план міста 1871 року, за пустирем, де зараз знаходиться майдан Свободи і територія обласної клінічної лікарні, в нинішньому кварталі, обмеженому вулицями Данилевського, Трінклера, Культури і Літературною, перебував військовий лазарет. 1877 року, під час російсько-турецької війни поряд з лазаретом були побудовані так звані лазаретні бараки.

У 1889 році Міська дума відвела тут ділянку землі під спорудження школи для сліпих. Вона була побудована в 90-х роках XIX століття (нині це школа-інтернат для сліпих дітей). Між школою і житловим будинком навпроти був залишений проїзд до військового госпіталю, у зв'язку з чим утворився провулок, який отримав назву Госпітального.

У 1890-х роках навпроти військового лазарету виросло клінічне містечко університету (нині територія Обласної клінічної лікарні), який визначив південну сторону провулка. У дореволюційний період Госпітальний провулок, майже повністю забудований, простягнувся до нинішньої Літературної вулиці.

Подальша забудова вулиці належить до радянського періоду. У 20-30-х роках вона пройшла в південно-західному напрямку півкільцем, що повторює вигіни Кільцевої-1 і Кільцевої-2 (нинішній проспект Незалежності), та об'єдналася з Клочківським узвозом. У той час нова ділянка вулиці, яка була забудована багатоповерховими житловими будинками, отримала назву вулиці 14-го З'їзду Рад.

Після Другої світової війни, в 1950-х роках на вулиці зведено кілька нових будівель, забудована значна частина кварталу між вулицями Леся Курбаса та Юри Зойфера.

Мешканці[ред. | ред. код]

В будинку № 16 мешкали:

Галерея[ред. | ред. код]

  • Школа № 105
    Школа № 105

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Жижемський Володимир Михайлович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 156.
  2. ↑ Космачов Георгій Сергійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 225.

Посилання[ред. | ред. код]

Вулиці Харкова
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Харків»
П: Проєкт «Харків»
CMNS: Вулиці Харкова у Вікісховищі?
А • Б • В • Г • Д • Е • Є • Ж • З • І • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Данилевського_(Харків)&oldid=42232348