French
DeutschМиколаївська вулиця (Харків) — Вікіпедія
| Миколаївська вулиця Харків | |
|---|---|
 Будинок №16 | |
| Місцевість | центр |
| Назва на честь | Миколаївський собор |
| Колишні назви | |
| Короленка | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 540 м |
| поштові індекси | 61003 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Майдан Конституції» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450166 |
| Мапа | |
 | |
Миколаївська вулиця — вулиця в центрі Харкова, в Київському адміністративному районі. Починається від майдану Конституції до Харківської набережної. Розташована паралельно проспекту Героїв Харкова. Довжина близько 540 метрів.
Історія і назва[ред. | ред. код]
Одна з перших вулиць міста. Перша назва — Суміжна з Миколаївським приходом. Згідно зі списком 1804 року називалася Нікольська. Пізніше змінила назву на Миколаївська (1863). За даними Харківської міської ради вулиця з 1804 до 1922 роки мала назву Миколаївська.
З листопада 1922 року вулиця отримала ім'я письменника Володимира Галактіоновича Короленка. Під час німецько-радянської війни рішенням Міської управи від 7 вересня 1942 року була повернута назва Миколаївська. Перша назва пов'язана з назвою однойменної башти, що знаходилася на розі сучасних майдану Конституції та Спартаківського провулку. Інша — з Миколаївською церквою, від котрої починалась вулиця[1].
Починалася вулиця від дільниці між сучасними домами № 18 и № 20 на майдані Конституції, де ще на початку ХХ сторіччя стояла Миколаївська церква.
На початку вулиці до неї примикає провулок Короленка. На цій невеликій ділянці в кінці ХІХ — початку ХХ століття була прокладена трамвайна лінія, по якій трамвай проходив до вулиці Пушкінської[2].
До перетину вулиці зі Слюсарним провулком вона мало забудована: на цю частину виходить головний фасад ХДНБ ім. В. Г. Короленка і сучасна будівля банку. У далекому минулому ця сторона вулиці була північною межею садиби Харківського колегіуму.
Під час Другої світової війни східна частина вулиці Короленка, що виходить до Харківської набережної, була в значній мірі зруйнована.
26 січня 2024 року вулиця була переіменована[3]. Їй повернуто історичну назву.
Будинки[ред. | ред. код]
Після перехрестя з провулком Слюсарним увагу привертають житлові будинки:
- № 16а побудований в кінці XIX — початку XX століття (архітектор, імовірно, Ю. С. Цауне).
- № 18 побудований за проектом архітектора Б. М. Корнієнка в 1912 році.
- № 19 побудований за проектом архітектора Б. М. Корнієнка в 1912 році. Втім, існує думка про те, що будинок № 19 побудував Н. С. Дранніков.
У повоєнні роки вздовж Харківської набережної був побудований великий кутовий житловий будинок, фасад якого виходить на проспект Героїв Харкова, 27, у ньому влаштовано арку, що забезпечує вихід Миколаївської вулиці до Харківської набережної.
На непарній стороні вулиці побудований торгівельно-розважальний центр «Нікольський».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… (російська) . Харків: САГА. 2011. с. 143. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ Плотичер, Е.А. (2017). Слово о родном городе (російська) . Харьков: Золотые страницы. с. 273—274. ISBN 978-966-400-388-6.
- ↑ У Харкові перейменували Пушкінську та ще 64 топоніми: нові назви вулиць. Суспільне Новини. 26 січня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова. — Харьков, Прапор, 1977. — С.58.
- Плотичер Е. А. Слово о родном городе. — 2-е изд., доп., перераб. — Харьков: Золотые страницы, 2017. — С.273-274.
- Мачулин Л. И. Улицы и площади Харькова. — Х.: Мачулин, 2007. — С.200—201.
