Харківський трамвай — Вікіпедія

Харківський трамвай
Опис
Країна  Україна
Місто Харків
Дата відкриття 24 вересня 1882 — кінний трамвай
3 липня 1906 — електричний трамвай
Оператор КП «Салтівське трамвайне депо»
КП «Міськелектротранссервіс»
Вартість проїзду 0 (з 24.02.2022)
Річний пасажиропотік 103 818,3 тис. чол. (2016)[1]
Сайт gortransport.kharkov.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 10
Довжина мережі 217,6 км (01.01.2017)[2]
Довжина маршрутів 469,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 276 пасажирських, 42 службових (01.01.2017)[3]
Основні типи рухомого складу Tatra T3
Tatra T6B5
Tatra T6A5
71-619 (КТМ-19)
Tatra Т3ВПА
T3 ВПНП
«Х» (екскурсійний)
МТВ-82А (екскурсійний)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

CMNS: Харківський трамвай у Вікісховищі

Харківський трамвай — трамвайна система міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року. До 15 серпня 2011 року експлуатувався комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»). 15 серпня 2011 року відбувся поділ ХКП «Міськелектротранс», внаслідок чого вагони перейшли до КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа — КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху опікується КП «Харківпасс».

Трамвайна мережа є другою за протяжністю в Україні (після Київської).

Через бойові дії було пошкоджено Салтівське трамвайне депо. З 27 лютого до 15 травня 2022 року трамвайний рух не здійснювався через військові дії. З 16 травня 2022 року трамвайний рух частково відновлений [4].

Історія кінного трамвая[ред. | ред. код]

Івченко А. Ф. Історія Харківського кінного трамвая — Х., 2007

Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамвая в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінної залізниці, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз — Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії:

  • № 1 і 1А, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа — Катеринославська — Торгова площа — Старомосковська — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі;
  • № 2, відкритий 1883 року: Основ'янський міст — Москальовська — Торгова площа — Миколаївська площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут);
  • № 3, відкритий у 1883 року: Заїківка — Торгова площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут).

Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14—15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Перше кінне депо було побудовано у 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамвая на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існування[5].

У липні 1920 р. рух кінного трамвая було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург. Але вже у червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москальовку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московської до Червонозаводского театру. Маршрути кінного трамвая по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамвая експлуатувалися до кінця 20-х рр. XX ст — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися як причіпні вагони до електричного трамвая. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамвая були списані остаточно.

Історія електричного трамвая[ред. | ред. код]

Рух електричного трамвая у Харкові було відкрито 3 липня 1906 року дванадцятьма моторними вагонами виробництва MAN по вузькоколійному (1000 мм) одноколійному маршруту з вісьмома роз'їздами протяжністю 3,8 км «Павлівський майдан — Балашовський вокзал» по вул. Петінського (зараз — вул. Георгія Тарасенка), вул. Зміївській (зараз — просп. Гагаріна), вул. Нетеченській, пров. Подільському, пров. Костюринський (зараз — частина пров. Подільського). У тому ж році побудований Петинський трамвайний парк, який знаходився у Ремісничого училища. Він з самого початку належав місту та експлуатувався міською владою, що виклика́ло конфлікти з приватною бельгійською конкою. Доходило до бійок між найнятими людьми і робітниками, які прокладали трамвайні лінії.

2 грудня 2017 року відновився рух за маршрутом № 1 (Південний вокзал —Іванівка) після завершення робіт з капітального ремонту трамвайних колій[6][7].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

4 травня 2022 року директор департаменту інформації та зв'язків із громадськістю мера Юрій Сидоренко повідомив, що у Харкові обстрілами рашистських окупантів знищено всі підстанції, які забезпечували роботу трамваїв та пошкоджений весь рухомий склад, більшість з яких відновленню не підлягає[8].

Крім того, Салтівське трамвайне депо, одне з найбільших у Європі, на околиці Харкова стало мішенню російських військових з перших днів повномасштабного вторгнення. Станом на середину червня 2022 року внаслідок російських обстрілів повністю знищено близько 60 трамваїв — майже половина з усіх, що були на підприємстві. На деякі з них під час обстрілу впала покрівля — відновленню вони вже не підлягають. Ще 50 мають ушкодження різного ступеня[9].

Не вцілів і екскурсійний ретротрамвай, який зробив свій останній рейс 14 лютого. Тоді возив пасажирів до Дня усіх закоханих. Ретровагон МТВ-82 був відновлений 2006 року до 100-річчя трамвая[9].

Пошкоджено також адміністративну будівлю і цех з обслуговування та ремонту трамваїв[9].

Територія трамвайного депо ще зазнавала обстрілів, тут не було електроенергії, водопостачання[9].

Депо[ред. | ред. код]

На сьогодні існують два трамвайних депо, які є окремими комунальними підприємствами:

  • Салтівське;
  • Жовтневе.

Піскунівське (вантажне) депо було закрите у 1999 році.

У 2002 році Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (яке, своєю чергою, було ліквідоване у 2007 році).

У 2007 році було закрите Комінтернівське трамвайне депо, його перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2010 р. експлуатуються вагони таких типів:

Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (62 одиниці).

Раніше в експлуатації були вагони, зокрема:

  • КТМ-5 (1976—2002 рр.);
  • Tatra K2 (1969—1991 рр.);
  • РВЗ-6 (1961—1984 рр.);
  • КТМ-2/КТП-2 (1960—1980 рр.);
  • ВАРЗ (1957—1969 рр.);
  • МТВ-82 (1953—1977 рр.);
  • КТМ-1/КТП-1 (1949—1974 рр.);
  • КП (1931—1964 рр.).

Маршрути[ред. | ред. код]

     — Тимчасово скасовані маршрути

Перелік діючих трамвайних маршрутів[10]
Маршрут руху Схема Примітки
1 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — Іванівка У вихідні працює до 14:00
3 Залютине — вул. Полтавський шлях — мкрн. Сергіївський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Новожанове
 5  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівський — м-н Конституції — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Георгія Тарасенка — вул. Морозова — пр-т Байрона — вул. Одеська Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[11]
 6  Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівська — м-н Конституції — пр-т Героїв Харкова — вул. Академіка Павлова — Салтівський пров. — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон Тимчасово скасований з 1 вересня до 31 грудня 2020[11]
7 Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — вул. Конєва — вул. Москалівська — вул. Миколи Бажана — Новоселівка
8 602-й мікрорайон — Салтівське шосе — Салтівський пров. — вул. Академіка Павлова — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Георгія Тарасенка — вул. Морозова — пр-т Байрона — вул. Одеська
12 Лісопарк — Харківське шосе — вул. Сумська — м-н Іподрому — вул. Мироносицька — вул. Миколи Хвильового — вул. Трінклера — пр-т Незалежності — вул. Клочківська — Рогатинський проїзд — пров. Пискунівський — пров. Лосівський — вул. Велика Панасівська — вул. Євгена Котляра — Південний вокзал
16 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Шевченка — вул. Віринська — Семиградський в'їзд — вул. Академіка Павлова — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
16а Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — Семиградський в'їзд — вул. Віринська — вул. Шевченка — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
20 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — пров. Піскуновський — Рогатинський проїзд — вул. Клочківська — пр-т Перемоги