Наприкінці 20-х років Йоганн Арнцен запропонував Гуго Юнкерсу проєкт суцільнометалевого спортивного літака. Юнкерс передав цей проєкт, котрий одержав позначення EF 31, конструктору Полману. Літак призначався насамперед для спортивних польотів, навчання та виконання фігур вищого пілотажу, але міг також використовуватися приватними пілотами для повітряного туризму.
Восени 1928 року літак отримав позначення A 50 (J50). 13 лютого 1929 року прототип A 50 здійснив перший політ, а потім у Дессау збудували ще чотири літаки для випробувань, оснащених різними двигунами. Для просування літака було розгорнуто широка рекламна компанія, що включала дальні перельоти у світі. Оснащені додатковими паливними баками, A 50 літали з Німеччини в різні пункти призначення, такі як Тенерифе на Канарах та Японію. 18 серпня 1931 року, стартувавши з Берліна Марга фон Етцдорф розпочала поодинокий переліт на A 50 до Токіо, ставши першою жінкою, яка це зробила. У 1932 році інший літак здійснив переліт з Гельсінкі до південноафриканського Кейптауна, а потім повернувся до Дессау в Німеччині.
Рекламна кампанія дала результати. Літак був проданий в багато країн, проте, оптимістичні прогнози про продаж 5000 примірників як свого роду «народний літак», не виправдалися, оскільки він був доволі дорогим — 16 000 рейхсмарок, до того ж у жовтні 1929 року вибухнула глобальна економічна криза. Тому всього було збудовано лише 69 екземплярів Junkers A-50. Випуск A-50 був закінчений у 1931 році, але продажі тривали до 1935.
French
Deutsch
Люфтваффе.svg){kind=small}
Junkers
Junkers A50 у Вікісховищі
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
