French
DeutschHorten Ho IX — Вікіпедія
| Go 229 | |
|---|---|
 Horten Ho IX | |
| Тип | експериментальний літак |
| Розробник | брати Гортен |
| Виробник | Gothaer Waggonfabrik[de] |
| Перший політ | 1 березня 1944 року (Horten H IX V1), другий — лютий 1945 (Horten Н IX V2) |
| Виготовлено | 3 |
| | |
 Horten Ho IX у Вікісховищі | |
Horten Ho IX (також Gotha Go 229) — експериментальний літак, розробка якого проводилася у Німеччині в роки Другої світової війни. Аеродинамічна схема — «літаюче крило». Проєктувався братами Гортен з 1931 року. Перший у світі ЛА «літаюче крило» на реактивній тязі.
Передумови до створення[ред. | ред. код]
Брати Вальтер та Раймар Гортени були переконані, що найбільш аеродинамічно досконала форма для літака — форма «літаюче крило». Свій перший планер за такою схемою вони сконструювали 1931 року і назвали його «Hörten I». 1936 року брати поступили на службу в Люфтваффе та продовжували свої дослідження. Результатом цього стала розробка винищувача за схемою «літаюче крило» 1942 року[1].
Розробка зразків[ред. | ред. код]
Спочатку був побудований тренажер для льотчиків, який приводився в рух двома поршневими двигунами As 10c зі штовхаючими гвинтами та мав подвійне керування. Його було названо Ho VII. Цей літак уперше піднявся в повітря 1943 року. Для дотримання таємниці апарат офіційно призначався для аеродинамічних випробувань і як літак зв'язку. Інша бригада інженерів під керівництвом братів почала конструювання апарату під два реактивні двигуни. Офіційно жоден з двох проєктів не був схвалений райхсміністерством авіації, проте у братів Гортен були великі політичні зв'язки, і їм вдалося продемонструвати креслення апарату Г. Герінгу, який незадовго до цього оголосив конкурс проєктів за програмою «1000*1000*1000» (літак, що летить зі швидкістю 1000 км/год, на дальність за 1000 км і несе бомбове навантаження 1000 кг), після чого той ухвалив рішення докласти всіх зусиль, щоб літак якомога швидше піднявся в повітря[1][2].
1 березня 1944 в Ґетінґені відбувся перший політ. Усього у виробництві на різних стадіях виготовлення було 6 літаків, а також для потреб винищувальної авіації Люфтваффе були замовлені вузли для 20 машин. У повітря піднімалися два літаки. 14 квітня 1945 року частини 8-го корпусу 3-ї армії США зайняли завод у Фрідріхроді. Один із літаків був розібраний та переправлений до США.
ТТХ (заявлені та частково реалізовані)[ред. | ред. код]
Horten Ho IX має такі тактико-технічні характеристики:
- Екіпаж — 1 особа;
- Двигуни — 2 × Jumo-004, 900 кг;
- Розмах крила — 16,8 м;
- Довжина — 7,2 м;
- Висота — 2,6 м;
- Площа крила — 52,8 м ²;
- Злітна маса — 6900 кг;
- Маса порожнього — 4844 кг;
- Максимальна злітна маса — 8100 кг;
- Максимальна швидкість — 960 км/год;
- Бойове навантаження — 1000 кг;
- Бойовий радіус дії — близько 1000 км;
- Витримуються перевантаження — 7 g;
- Озброєння — 4 × MK 108
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дональд, 2002.
- ↑ Horten Ho-IX/Gotha Go-229. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 9 липня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Reimar Horten, Peter F. Selinger: Nurflügel. Weishaupt/Pietsch Verlag, 1983, ISBN 3-900310-09-2.
- David Myhra: The Horten Ho 9/ Ho 229 Retrospective. Schiffer Publishing, September 2002, ISBN 0-7643-1666-4.
- David Myhra: The Horten Ho 9/ Ho 229 Technical History. Schiffer Publishing, September 2002, ISBN 0-7643-1667-2.
- Huib Ottens, Andrei Shepelev: Horten Ho 229 Spirit of Thuringia. Classic Publications 29. September 2006, ISBN 1-903223-66-0.
- Девід Дональд. Бойові літаки Люфтваффе = Warplanes of the Luftwaffe. Combat aircraft of Hitler's Luftwaffe 1939-1945. — М. : АСТ, Астрель, 2002. — 253 с. — 5100 прим.(нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Horten Ho IX |
- Horten Ho 229 (Gotha Go 229) на YouTube
- Герман Герінг та невидиме крило. Микола Полікарпов [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||