French
DeutschBachem Ba 349 — Вікіпедія
| Bachem Ba 349 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | перехоплювач |
| Перший політ: | 1 березня 1945 |
| Розробник: | Еріх Бахем |
| Конструктор: | Еріх Бахем |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 1000 км/год |
| МШ біля землі: | 800 км/год |
| Бойовий радіус: | 40 км |
| Бойова стеля: | 14000 м |
| Швидкопідйомність: | 200 м/с |
| Довжина: | 6,1 м |
| Висота: | 2,25 м |
| Розмах крила: | 3,6 м |
| Площа крила: | 3,6 м² |
| Споряджений: | 2.200 кг |
| Двигуни: | 1×Walter HWK 109-509 • 4×Schmidding 109-533 |
| Тяга (потужність): | 1×1.700-2.000 кгс |
| Тяга форсажна: | 4×1.200 кгс |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 33×55-мм-ракет R4M „Orkan“[de] або 24×73-мм-ракет RZ 73 кг |
| | |
 Bachem Ba 349 у Вікісховищі | |
Bachem Ba 349 — німецький літак-перехоплювач з ракетним двигуном завершального етапу Другої світової війни. Був спроєктований 1944/45 для проєкту «Natter» (Вуж) інженером Еріхом Бахемом. У деяких виданнях Bachem Ba 349 вважають пілотованою ракетою через старт у вертикальному положенні за допомогою ракетних моторів і відсутність засобів для використання посадкової смуги.
Історія[ред. | ред. код]
Для ефективної протидії часто варварським бомбардуванням союзників індустріальних центрів і міст Люфтваффе з 1944 почало розробляти нові типи літаків. СС перебрало на себе усі розробки Зброї відплати, зокрема у розробці літальних засобів, що не потребували злітно-посадкової смуги, яку могла пошкодити авіація ворога. За проєктом «Natter» навколо індустріальних центрів, міст розміщувались перехоплювачі з вертикальним зльотом. Розрахунки нового перехоплювача виконали наукові працівники технічного інституту Аахену під керівництвом професора Вільгельма Фукса[1] за допомогою найбільшої аналогової обчислювальної машини. Аеродинамічні дослідження провели у Німецькому дослідному центрі (DVL)[2] у Брауншвейгу. Конструктором став Еріх Бахем, до того відомий винаходом і розробкою житлових трейлерів, які випускала компанія з виробництва планерів.
Конструкція[ред. | ред. код]
Bachem Ba 349 був літальним апаратом вертикального злету з рідинним ракетним двигуном і чотирма твердопаливними ракетними прискорювачами. Для старту необхідна була стартова рампа, що утримувала апарат у заданому положенні. Його корпус виготовляли з фанери, запаси якої були достатніми у Третьому Райху. Після старту за допомогою автопілоту (10 сек.) він за 1 хвилину досягав висоти 11.000 м, де пілот брав управління і повинен був на швидкості до 1000 км/год атакувати ворожі бомбардувальники некерованими ракетами, що розміщувались у носовій частині. Після завершення місії (перший ракетний двигун працював 70 сек.)пілот відстрілював передню частину і стрибав з парашутом. Задня частина з ракетним двигуном також опускалась на землю на парашуті. Польотний час Ba 349 A з двигуном Walter HWK 109-509 A-2[de] становив 2 хв. і Ba 349 B 4.5 хв. після заміни двигуна на Walter HWK 109—509 D-1.
Було збудовано 30 Bachem Ba 349. 18 застосовували у безпілотних випробуваннях, 2 розбились (у тому числі у пілотованому польоті), 6 спалили після завершення війни, 4 дістались військовим США.
Випробовування[ред. | ред. код]
3 листопада 1944 Heinkel He 111 замість планера підняв на висоту 3000 м корпус Ba 349 без двигуна, який при спуску на швидкості 200 км/год показав задовільні аеродинамічні якості. До 27 січня 1945 завершили випробовування різних частин літального засобу, а з 18 грудня 1944 розпочали пробні непілотовані запуски Bachem Ba 349. 14 лютого 1945 провели успішні випробування Ba 349 з двигуном, якого Heinkel He 111 підняв до 5000 м. Тест пілот Людвіг Гоффманн[de] отримав серйозну травму на тренуваннях з паращутних стибків і його замінив Лотар Зібер[3]. Старт відбувся 1 березня 1945. Стрімко стартувавши догори, Bachem Ba 349 розвернувся до землі і вибухнув при ударі о землю. Припускали, що при старті відокремилась передня частина і пілот знепритомнів від удару головою об корпус. Пізніше припускали, що прискорювачі через вібрацію чи погане регулювання могли відхилити на декілька градусів курс польоту. Ще одна пізніша версія полягала в тому, що після запуску ракетного двигуна пілот дезорієнтувався у хмарах, увійшов у піке, а вистрибнути з парашутом йому заборонили по радіо із землі.
Цей старт Bachem Ba 349 також вважають першим у світі стартом пілотованої ракети.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Horst Lommel: Der erste bemannte Raketenstart der Welt — Geheimaktion Natter. 2. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1998, ISBN 3-613-01862-4 (нім.)
- Horst Lommel: Das bemannte Geschoss BA 349 «Natter». VDM, Zweibrücken 2000, ISBN 3-925480-39-0 (нім.)
- Roger Ford: Die deutschen Geheimwaffen des Zweiten Weltkriegs. Nebel-Verlag, Eggolsheim 2003, ISBN 3-89555-087-6 (нім.)
- Horst Lommel: Geheimprojekte der DFS. 1. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2000, ISBN 3-613-02072-6 (нім.)
- Brett Gooden: Projekt Natter: Last of the Wonder Weapons (englisch). Classic Publications, Burgess Hill 2006, ISBN 1-903223-62-8 (нім.)
- Botho Stüwe: Peenemünde-West — Die Erprobungsstelle der Luftwaffe für geheime Fernlenkwaffen und deren Entwicklungsgeschichte. Weltbild, Augsburg, 1998, ISBN 3-8289-0294-4 (нім.)
- Martin Ludwig Hofmann: Ludwig Hofmann. Das Leben eines deutschen Luftfahrtpioniers. Sutton-Verlag, Erfurt 2007, ISBN 978-3-86680-236-0 (нім.)
- Wolfgang W.E. Samuel: Watson's Whizzers. Operation Lusty and the Race for Nazi Aviation Technology. Schiffer Military History, Atglen 2010, ISBN 978-0-7643-3517-4 (нім.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Rekonstruktion der Bachem Ba 349 Natter [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Geheimprojekt Bachem «Natter» [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Bachem Ba 349 Natter, Raketenabfangjäger in einer Minute auf 11.000 m [Архівовано 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
|
