Heinkel He 51 — Вікіпедія

He 51
	He51W з поплавками для зльоту з води
Тип	винищувач
Розробник	Heinkel
Виробник	Heinkel, Arado, Fieseler, ; «Ерла машіненверке» (Лейпциг)
Головний конструктор	Ернст Гайнкель
Перший політ	літо 1933
Початок експлуатації	1935
Кінець експлуатації	1945 (як навчальний)
Статус	не експлуатується
Основні експлуатанти	люфтваффе
Роки виробництва	з квітня 1935 - 1937
Виготовлено	600
	Heinkel He 51 у Вікісховищі

Гайнкель He 51 (нім. Heinkel He 51) — класичний біплан доби 30-х років минулого століття. Його льотні характеристики були досить посередніми. Широко рекламувався з самого моменту офіційного оголошення про існування люфтваффе.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше фірма «Гайнкель» проявила інтерес до одномісних винищувачів ще наприкінці 20-х років з створенням одностійкового біплану змішаної конструкції HD-37, який заклав лінію біпланів, що призвели до створення He 51. Роботи з поліпшення характеристик літака He 49 змусили побудувати ще два дослідних екземпляри — He 49b (перший політ в лютому 1933.) і He 49c з колісним шасі і двигуном BMW-6.0ZU з етиленгліколевими охолодженням (перший політ наприкінці весни 1933) і врешті-решт привели до створення He 51.

Розміри та конструкція літака залишилися майже без змін, але в деталях He 51 помітно відрізнявся від попередників. Елерони на верхньому крилі замінили і встановили трімери. Вертикальне оперення перепроектувати повністю. Напівзбірний радіатор змінили на тунельний. Стійки шасі стали окремими V-подібними з масляно-пружинною амортизацією; колеса закрили обтічниками, хвостове колесо замінили милицею.

Технічний департамент зацікавився He 51, так як він при тому ж двигуні, що і у винищувача Ar 65e, дійсно обіцяв характеристики на світовому рівні. У результаті «Гайнкель» отримала замовлення на завершення розробки і на початок виробництва. Ще до кінця 1933 в Варнемюнде почалася робота над дев'ятьма 51A-0 для проведення випробувань.

У липні 1934 перші літаки прибули для випробувань та подальшого використання в демонстраційну ескадрилью середньої Німеччини в Деберіце. Освоєння проходило непросто. Пілоти, що літали до того на слухняному, попускливому до помилок і легшому Ar 65e, критикували швидший і менш маневровий винищувач Гайнкеля.

He 51 у війні в Іспанії[ред. | ред. код]

26 липня 1936 Гітлер на зустрічі з Франко в Бахамонді обіцяв допомогу іспанським фашистам. Міністерству оборони було наказано набрати добровольців і підготувати спорядження. У так званій «туристичній групі» генерала фон Шеле став готуватися льотний персонал для відрядження до Іспанії, і 31 липня 85 людей з шістьма He 51 відпливли з Гамбурга до Кадісу. Відразу після прибуття всі Не 51 були швидко зібрані. На них була швидко навчена група іспанських льотчиків, які через тиждень повели німецькі машини в бій. Перший виліт був сприятливим: у першому ж бойовому вильоті 18 серпня було збито кілька республіканських літаків.

У вересні іспанські фашисти мали вже дві повні ескадрильї з Не 51. У листопаді в бій пішли винищувачі з легіону Кондор, підготовлені в Севільї до 6-го числа. Усього легіону «Кондор» і іспанським фашистам було поставлено 135 примірників He 51. У жовтні в Іспанію надійшли перші винищувачі Полікарпова І-15, поставлені СРСР республіканцям. Їх перший виліт відбувся 4 листопада. До жаху пілотів легіону «Кондор», які вважали, що їх He 51B не поступається зарубіжним винищувачам, перевага літака Полікарпова в швидкості, маневровості і скоропідйомності була очевидною. Перевага І-15 здобула сильне враження на командування люфтваффе. Було вирішено негайно направити в Іспанію дослідні Messerschmitt Bf 109 і готувати серійне виробництво цього літака. Поступово винищувальне навантаження на He 51 знизилося і їх стали використовувати як штурмовики, прикріпивши шість бомботримачів.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Основні характеристики

Довжина: 8,4 м
Висота: 3,2 м
Розмах крила:

Льотні характеристики

Тип — одномісний винищувач

Двигун — BMW-VI-7, 3Z; злітної потужністю 750 к.с.

Озброєння — 2 * 7,9 мм кулемети MG-17 з 500 патронами на ствол

Максимальна швидкість:

330 (315) км/год;

310 (295) км/год на висоті 4000 (2000) м

Крейсерська швидкість:

280 (262) км/год;

258 (262) км/год на висоті 4000 (2000) м

Дальність польоту — 570 (550) км на висоті 4000 (2000) м

Час підйому на висоту:

1000 м — 1,4 (1,5) хв

2000 м — 3,2 (3,4) хв

4000 м — 7,8 (9,1) хв

Максимальна висота — 7700 (7400) м

Вага:

порожній — 1474 (1526) кг

злітна — 1900 (1970) кг

Розміри:

розмах крила — 11 м

довжина — 8,4 (9,1) м

висота — 3,3 (3,9) м

площа крила — 27,2 м²

Посилання[ред. | ред. код]

Heinkel He51 — First Fighter of the Reborn Luftwaffe [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Хейнкель He.51 У. Грін «Крила люфтваффе (Бойові літаки Третього рейху)»; © Переклад Андрія Фірсова, 1993 — вид. ОНТІ ЦАГІ (Москва), 1994-96. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Аналоги

Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.