Франк Рібері — Вікіпедія

Франк Рібері
Особисті дані
Повне ім'я	Франк Анрі П'єр Білаль Рібері
Народження	7 квітня 1983(1983-04-07) (41 рік)
	Булонь-сюр-Мер, Франція
Зріст	174 см
Вага	72 кг
Прізвисько	Франк. Scarface (Обличчя зі шрамом)
Громадянство	Франція
Позиція	лівий / центральний півзахисник
Юнацькі клуби
1996–1999	Лілль
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2001–2002 «Булонь» 24 (5) 2002–2003 «Олімпік» (Алес) 18 (1) 2003–2004 «Брест» 35 (3) 2004–2005 «Мец» 20 (2) 2005 «Галатасарай» 14 (0) 2005–2007 «Олімпік» (Марсель) 60 (11) 2007–2019 «Баварія» 273 (86) 2019–2021 «Фіорентина» 50 (5) 2021–2022 «Салернітана» 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2004–2006 Франція (U-21) 13 (2) 2006–2014  Франція 81 (16)
Звання, нагороди
Нагороди	Футболіст року в Німеччині (2008) Étoile d'Or[d] Футболіст року у Франціїd Людина року в німецькому футболіd Команда року УЄФАd Футболіст місяцяd Гол місяцяd
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Франк Рібері у Вікісховищі

Франк Біла́ль Рібері́ (фр. Franck Ribéry; 7 квітня 1983; Булонь-сюр-Мер, Па-де-Кале) — французький футболіст, півзахисник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Лілль»[ред. | ред. код]

Свою футбольну кар'єру Франк починав у футбольній школі Лілля. Проте, там надовго затриматися йому не вдалося: через складний характер гравець змушений був шукати собі нове місце роботи.

«Булонь»[ред. | ред. код]

Так, у 2001 році Рібері опинився у клубі «Булонь», що виступав на той час у Другій лізі чемпіонату Франції.

«Олімпік» (Алез)[ред. | ред. код]

Наступного сезону футболіст перейшов до команди класом нижче — «Олімпіку» із міста Алез. Проте, через фінансові труднощі на деякий час Рібері довелося залишити футбол і шукати іншої роботи.

«Брест»[ред. | ред. код]

Не зважаючи на це, у сезоні 2003 / 2004 Франк поновив свою спортивну кар'єру виступами за команду Третього дивізіону «Брест».

«Мец»[ред. | ред. код]

Наступного сезону він отримав запрошення до більш-менш серйозного клубу — «Мецу».

«Галатасарай»[ред. | ред. код]

Та через перебої із заробітною платнею у зимове міжсезоння Рібері підписав контракт з «Галатасараєм». У складі турецького гранда Франк значно виріс як футболіст, в ньому розкрилися його основні ігрові якості — висока стартова швидкість і культура пасу. З ним він здобув національний Кубок. Але і в цьому клубі не обійшлося без скандалу — цього разу трансферного, у результаті якого французький клуб «Олімпік» Марсель безкоштовно отримав контракт майбутньої зірки.

«Олімпік Марсель»[ред. | ред. код]

У новому клубі Рібері продовжував удосконалювати свою футбольну майстерність. Він провів більш ніж вдалий сезон у Марселі. Успіхи гравця не залишилися поза межами уваги тренерів збірної Франції. І перед Чемпіонатом світу — 2006 він отримав виклик до національної команди. Його дебют у футболці «Ле Бльо» випав на товариський поєдинок з Мексикою у травні, який дружина Раймона Доменека виграла з мінімальним рахунком. Не зважаючи на відсутність досвіду міжнародних змагань, Рібері не лише потрапив до списку 23 найкращих, а й провів на турнірі усі сім поєдинків, причому шість з них розпочинав у стартовому складі. Він відзначився забитим м'ячем у ворота Іспанії в 1 / 8 фіналу, запам'ятався своїми майстерними діями у асистуванні, організації атакувальних діях, швидкістю, дриблінгом, точними розрізними пасами. Майже відразу Рібері став ключовою фігурою у складі Галльських Півнів, тому що вигідно вирізнявся на фоні більш вікових партнерів по команді.
Провівши ще один чудовий сезон у складі «Олімпіка», стало зрозуміло, що футболісту варто випробувати свої сили на якісно новому рівні. У той же час мюнхенська «Баварія» проваливши чемпіонат Німеччини 2006 / 2007 потребувала негайного оновлення складу, результатом чого став ряд гучних придбань. У сфері інтересів мюнхенців опинився і Франк Рібері. Трансфер француза склав рекордну для німецької Бундесліги суму — 25 млн євро. Разом із італійським та німецьким бомбардирами Лукою Тоні та Мирославом Клозе вони склали одну з найкращих атакувальних ланок у Європі.

«Баварія» (Мюнхен)[ред. | ред. код]

З новою командою Франк здобув Срібну Салатницю чемпіонів Німеччини, виграв національний Кубок. Проте, не дуже вдалими як для гранда світового клубного футболу виявилися виступи команди в Кубку УЄФА. Перед початком турніру «Баварія» розглядалася як беззаперечний фаворит розіграшу, але на стадії 1/2 фіналу впевнену ходу німецької команди зупинив російський «Зеніт».
Рібері став без перебільшення лідером збірної Франції. Після того, як закінчив кар'єру геніальний Зідан, у ньому стали вбачати наступника Зінедіна. Хоча це і не зовсім вірно з погляду виконуваних кожним із них функцій: перший — класична «десятка», плеймейкер, диспетчер у грі, що з'єднує атакувальну і оборонну лінії команді, швидко переходячи із захисту до нападу; Франк більше тяжіє до гри на правому фланзі, хоч він і не є типовим вінгером, його основні козирі — висока стартова швидкість, прекрасна координація, володіння м'ячем дозволяють йому перемагати у боротьбі навіть з найміцнішими оборонцями.

Сам Зідан назвав його справжнім скарбом французької збірної. А так Франка охарактеризував інший його партнер по команді Тьєррі Анрі:

«У світі важко знайти іншого гравця, котрий може так миттєво набрати швидкість із м'ячем у ногах, бути таким же вибуховим і при цьому точним у передачах. Його гра дуже проста. Він завжди рухається уперед і робить це розумно — за необхідності може вчасно зупинитися, вичекати момент, щоб точно передати м'яч. Він — страхіття для захисту суперника». Ці оцінки, дані справжніми професіоналами, якнайкраще говорять за майстерність футболіста.

Рібері дуже вдало провів відбірний цикл до Чемпіонату Європи — 2008, хоч провів лише один гол. Але сам Європейський форум став просто-таки провальним для трикольорових: вони не змогли подолати груповий етап, посіли останнє місце в своїй групі, набравши лише 1 очко і маючи різницю забитих — пропущених м'ячів -5. Рібері на максимумі своїх можливостей провів матчі зі збірними Румунії та Нідерландів, а ось у заключному поєдинку в групі з італійцями його спіткала невдача: у боротьбі із захисником «Скуадри Адзурри» Джанлукою Дзамброттою він пошкодив м'яз стегна, і вже на 4-й хвилині змушений був залишити поле на ношах. Приблизний строк реабілітації складатиме три тижні.

Завершення кар'єри[ред. | ред. код]

21 серпня 2019 підписав контракт з італійською Фіорентиною^[1]. Відіграв за «фіалок» два сезони, протягом яких був серед гравців основного складу.

6 вересня 2021 року 38-річного француза підписав новачок Серії A «Салернітана».

21 жовтня 2022 року Франк Рібері оголосив про завершення своєї кар'єри. «М'яч зупиняється. Почуття всередині мене - ні. Дякую всім за цю чудову пригоду.» сказав 39-річний французь у своєму Twitter.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Франк Рібері народився у північно-західній частині Франції у маленькому містечку Булонь-сюр-Мер. Сім'я вела злиденне життя, як і більшість населення того краю, де безробіття становило понад 50 %. Коли хлопчику було два роки, він із батьками потрапив у жахливу автомобільну аварію, в якій дивом вижив. Як згадка про неї на обличчі Франка залишився великий шрам через усю праву щоку, який став його такою собі візитною карткою. Від фанатів, він навіть отримав прізвисько Scarface — Обличчя зі шрамом, а самі вболівальники почали імітувати його. Ставши дорослим, Рібері неодноразово стверджував, що цей випадок зміцнив його силу духу. «Я — борець», — каже він.
За віросповіданням Рібері мусульманин. Він прийняв іслам, коли вирішив одружитися з дівчиною з Алжиру Вахібі. Футболіст говорить, що поруч з нею він знайшов справжнє щастя. Подружжя виховує двох дочок — Хізію і Шахіне. Молодша дівчинка народилася 9 січня 2008 року в Парижі. Після переходу в іншу релігію він отримав друге ім'я — Білал.

2013 року разом зі своїм товаришем по збірній Франції Карімом Бензема, перебував під слідством по обвинуваченню у сексуальному зв'язку із неповнолітньою Захією Дехар, який відбувся у 2009 році^[2][3].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 7 вересня 2021

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2000–01	«Булонь»	АЧФ	4	1	КФ	0	0	-	-	-	-	-	-	4	1
2001–02		НЧ	24	5	КФ	1	0	-	-	-	-	-	-	25	5
Усього за «Булонь»			28	6		1	0		-	-		-	-	29	6
2002–03	«Олімпік» (Алес)	НЧ	19	1	КФ	0	0	-	-	-	-	-	-	19	1
2003–04	«Брест»	НЧ	35	3	КФ	2	1	-	-	-	-	-	-	37	4
2004-січ. 2005	«Мец»	Л1	20	2	КФ+КЛ	0+1	0+0	-	-	-	-	-	-	21	2
січ.-черв. 2005	«Галатасарай»	СЛ	14	0	КТ	3	1	-	-	-	-	-	-	17	1
2005–06	«Олімпік» (Марсель)	Л1	35	6	КФ+КЛ	6+0	3+0	Інт+КУЄФА	5+7	2+1	-	-	-	53	12
2006–07		Л1	25	5	КФ+КЛ	5+2	1+0	Інт+КУЄФА	0+4	0+0	-	-	-	36	6
Усього за «Олімпік» (Марсель)			60	11		13	4		16	3		-	-	89	18
2007–08	«Баварія»	БЛ	28	11	КН+КЛ	5+2	2+3	КУЄФА	11	3	-	-	-	46	19
2008–09		БЛ	25	9	КН	3	1	ЛЧ	8	4	-	-	-	36	14
2009–10		БЛ	19	4	КН	4	2	ЛЧ	7	1	-	-	-	30	7
2010–11		БЛ	25	7	КН	3	2	ЛЧ	4	2	-	-	-	32	11
2011–12		БЛ	32	12	КН	4	2	ЛЧ	14	3	-	-	-	50	17
2012–13		БЛ	27	10	КН	3	0	ЛЧ	12	1	СН	1	0	43	11
2013–14		БЛ	22	10	КН	4	1	ЛЧ	10	3	СН+СУ+КЧС	0+1+2	0+1+1	39	16
2014–15		БЛ	15	5	КН	2	1	ЛЧ	6	3	СН	0	0	23	9
2015–16		БЛ	13	2	КН	2	0	ЛЧ	7	0	СН	0	0	22	2
2016–17		БЛ	22	5	КН	3	0	ЛЧ	6	0	СН	1	0	32	5
2017–18		БЛ	20	5	КН	5	1	ЛЧ	8	0	СН	1	0	34	6
2018–19		БЛ	25	6	КН	5	0	ЛЧ	7	1	СН	1	0	38	7
Усього за «Баварію»			273	86		45	15		100	21		7	2	425	124
2019–20	«Фіорентина»	A	21	3	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	21	3
2020–21		A	29	2	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	30	2
Усього за «Фіорентину»			50	5		1	0		-	-		-	-	51	5
2021–22	«Салернітана»	A	0	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
Усього за кар'єру			499	114		66	21		116	24		7	2	688	161

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Франція

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
27-5-2006	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Мексика	товариський матч	-	75'
31-5-2006	Ленс	Франція	2 – 0	Данія	товариський матч	-	66'
7-6-2006	Сент-Етьєн	Франція	3 – 1	КНР	товариський матч	-	75'
13-6-2006	Штутгарт	Франція	0 – 0	Швейцарія	ЧС 2006 - 1-й етап	-	70'
18-6-2006	Лейпциг	Франція	1 – 1	Південна Корея	ЧС 2006 - 1-й етап	-	60'
23-6-2006	Кельн	Того	0 – 2	Франція	ЧС 2006 - 1-й етап	-	77'
27-6-2006	Ганновер	Іспанія	1 – 3	Франція	ЧС 2006 - 1/8 фіналу	1	88'
1-7-2006	Франкфурт-на-Майні	Бразилія	0 – 1	Франція	ЧС 2006 - чвертьфінал	-	77'
5-7-2006	Мюнхен	Португалія	0 – 1	Франція	ЧС 2006 - півфінал	-	72'
9-7-2006	Берлін	Італія	1 – 1 д.ч. (5 – 3 п.п.)	Франція	ЧС 2006 - Фінал	-	100'
16-8-2006	Сараєво	Боснія і Герцеговина	1 – 2	Франція	товариський матч	-	69'
2-9-2006	Тбілісі	Грузія	0 – 3	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-	69'
6-9-2006	Сен-Дені	Франція	3 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 2008	-	88'
7-10-2006	Глазго	Шотландія	1 – 0	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-	74'
11-10-2006	Сошо	Франція	5 – 0	Фарерські острови	Відбір до ЧЄ 2008	-
7-2-2007	Сен-Дені	Франція	0 – 1	Аргентина	товариський матч	-
2-6-2007	Сен-Дені	Франція	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2008	1
6-6-2007	Осер	Франція	1 – 0	Грузія	Відбір до ЧЄ 2008	-	90+5'
22-8-2007	Трнава	Словаччина	0 – 1	Франція	товариський матч	-	72'
8-9-2007	Мілан	Італія	0 – 0	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-	86'
12-9-2007	Париж	Франція	0 – 1	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2008	-
13-10-2007	Торсгавн	Фарерські острови	0 – 6	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-	64'
17-10-2007	Нант	Франція	2 – 0	Литва	Відбір до ЧЄ 2008	-
21-11-2007	Київ	Україна	2 – 2	Франція	Відбір до ЧЄ 2008	-	89'
26-3-2008	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Англія	товариський матч	1	38'
31-5-2008	Тулуза	Франція	0 – 0	Парагвай	товариський матч	-	46'
3-6-2008	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Колумбія	товариський матч	1	75'
9-6-2008	Цюрих	Румунія	0 – 0	Франція	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-
13-6-2008	Берн	Нідерланди	4 – 1	Франція	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-
17-6-2008	Цюрих	Франція	0 – 2	Італія	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-	10'
11-10-2008	Констанца	Румунія	2 – 2	Франція	Відбір до ЧС 2010	1	90+1'
14-10-2008	Сен-Дені	Франція	3 – 1	Туніс	товариський матч	-	46'
19-11-2008	Сен-Дені	Франція	0 – 0	Уругвай	товариський матч	-	58'
11-2-2009	Марсель	Франція	0 – 2	Аргентина	товариський матч	-
28-3-2009	Каунас	Литва	0 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2010	1
1-4-2009	Сен-Дені	Франція	1 – 0	Литва	Відбір до ЧС 2010	1
2-6-2009	Сент-Етьєн	Франція	0 – 1	Нігерія	товариський матч	-	70'
5-6-2009	Ліон	Франція	1 – 0	Туреччина	товариський матч	-	59'
12-8-2009	Торсгавн	Фарерські острови	0 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2010	-	65'
5-9-2009	Сен-Дені	Франція	1 – 1	Румунія	Відбір до ЧС 2010	-	57'
9-9-2009	Белград	Сербія	1 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2010	-	77'
3-3-2010	Сен-Дені	Франція	0 – 2	Іспанія	товариський матч	-	74'
26-5-2010	Ленс	Франція	2 – 1	Коста-Рика	товариський матч	-	84'
30-5-2010	Радес	Туніс	1 – 1	Франція	товариський матч	-	46'
4-6-2010	Сен-П'єр	Франція	0 – 1	КНР	товариський матч	-	62'
11-6-2010	Кейптаун	Уругвай	0 – 0	Франція	ЧС 2010 - 1-й етап	-	19'
17-6-2010	Полокване	Франція	0 – 2	Мексика	ЧС 2010 - 1-й етап	-
22-6-2010	Блумфонтейн	Франція	1 – 2	ПАР	Mondiali	-
25-3-2011	Люксембург	Люксембург	0 – 2	Франція	Відбір до ЧЄ 2012	-
29-3-2011	Париж	Франція	0 – 0	Хорватія	товариський матч	-	59'
3-6-2011	Мінськ	Білорусь	1 – 1	Франція	Відбір до ЧЄ 2012	-
6-6-2011	Донецьк	Україна	1 – 4	Франція	товариський матч	-	64'
2-9-2011	Тирана	Албанія	1 – 2	Франція	Відбір до ЧЄ 2012	-
6-9-2011	Бухарест	Румунія	0 – 0	Франція	Відбір до ЧЄ 2012	-
11-11-2011	Сен-Дені	Франція	1 – 0	США	товариський матч	-	64'
15-11-2011	Сен-Дені	Франція	0 – 0	Бельгія	товариський матч	-	72'
29-2-2012	Бремен	Німеччина	1 – 2	Франція	товариський матч	-	46'
27-5-2012	Валансьєнн	Франція	3 – 2	Ісландія	товариський матч	1	75'
31-5-2012	Реймс	Франція	2 – 0	Сербія	товариський матч	1	61'
5-6-2012	Ле-Ман	Франція	4 – 0	Естонія	товариський матч	1	64'
11-6-2012	Донецьк	Франція	1 – 1	Англія	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-
15-6-2012	Донецьк	Україна	0 – 2	Франція	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-
19-6-2012	Київ	Швеція	2 – 0	Франція	ЧЄ 2012 - 1-й етап	-
23-6-2012	Донецьк	Іспанія	2 – 0	Франція	ЧЄ 2012 - чвертьфінал	-
15-8-2012	Гавр	Франція	0 – 0	Уругвай	товариський матч	-
7-9-2012	Гельсінкі	Фінляндія	0 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2014	-	89'
11-9-2012	Сен-Дені	Франція	3 – 1	Білорусь	Відбір до ЧС 2014	1	90'
12-10-2012	Сен-Дені	Франція	0 – 1	Японія	товариський матч	-	68'
16-10-2012	Мадрид	Іспанія	1 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2014	-
14-11-2012	Парма	Італія	1 – 2	Франція	товариський матч	-	64'
6-2-2013	Сен-Дені	Франція	1 – 2	Німеччина	товариський матч	-
22-3-2013	Сен-Дені	Франція	3 – 1	Грузія	Відбір до ЧС 2014	1	78'
26-3-2013	Сен-Дені	Франція	0 – 1	Іспанія	Відбір до ЧС 2014	-
14-8-2013	Брюссель	Бельгія	0 – 0	Франція	товариський матч	-
6-9-2013	Тбілісі	Грузія	0 – 0	Франція	Відбір до ЧС 2014	-
10-9-2013	Гомель	Білорусь	2 – 4	Франція	Відбір до ЧС 2014	2	80'
11-10-2013	Париж	Франція	6 – 0	Австралія	товариський матч	1	63'
15-10-2013	Сен-Дені	Франція	3 – 0	Фінляндія	Відбір до ЧС 2014	1
15-11-2013	Київ	Україна	2 – 0	Франція	Відбір до ЧС 2014	-
19-11-2013	Сен-Дені	Франція	3 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2014	-
5-3-2014	Сен-Дені	Франція	2 – 0	Нідерланди	товариський матч	-	63'
Усього		Матчів	81		Голів	16

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Галатасарай»

• Володар кубка Туреччини: 2004-05

«Олімпік»

• Володар Кубка Інтертото: 2005

«Баварія»

• Чемпіон Німеччини: 2007-08, 2009-10, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19
• Володар кубка Німеччини: 2007–08, 2009–10, 2012–13, 2013–14, 2015–16, 2018–19
• Володар Суперкубка Німеччини: 2010, 2012, 2016, 2017, 2018
• Володар Кубка німецької ліги: 2007
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2012-13
• Переможець Суперкубка УЄФА: 2013
• Переможець Клубного чемпіонату світу з футболу 2013: 2013

Збірна Франції

• Фіналіст чемпіонату світу: 2006

Особисті[ред. | ред. код]

• Французький футболіст року (2): — 2007, 2013
• Найкращий футболіст Бундесліги — 2007 / 2008
• Найкращий футболіст Європи — 2012 / 2013
• Золотий м'яч 3 місце: 2013

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ RIBERY E’ NOSTRO!. it.violachannel.tv (італ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
2. ↑ Рібері і Бензема судитимуть за секс із неповнолітньою // 24 Футбол. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
3. ↑ Бензема і Рібері будуть судити за секс з неповнолітньою повією // Факти ICTV. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

• Франк Рібері на сайті ФІФА (англ.)

• Франк Рібері на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Франк Рібері на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Франк Рібері на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Франк Рібері на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Франк Рібері на сайті Soccerbase (англ.)
• Франк Рібері на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Франк Рібері на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Франк Рібері на сайті Eu-football.info (англ.)

п о р Французький футболіст року 1959: Сброглія 1960: Копа 1961: Маї 1962: Лерон 1963: Дуї 1964: Артелеса 1965: Гонде 1966: Гонде 1967: Боск'є 1968: Боск'є 1969: Ревеллі 1970: Карню 1971: Карню 1972: Трезор 1973: Берета 1974: Берета 1975: Гію 1976: Платіні 1977: Платіні 1978: Петі 1979: Боссі 1980: Ларьо 1981: Боссі 1982: Жиресс 1983: Жиресс 1984: Тігана 1985: Фернандес 1986: Аморос 1987: Жиресс 1988: Пай 1989: Папен 1990: Блан 1991: Папен 1992: Рош 1993: Жинола 1994: Лама 1995: Герен 1996: Дешам 1997: Тюрам 1998: Зідан 1999: Вільтор 2000: Анрі 2001: Вієйра 2002: Зідан 2003: Анрі 2004: Анрі 2005: Анрі 2006: Анрі 2007: Рібері 2008: Рібері 2009: Гуркюф 2010: Насрі 2011: Бензема 2012: Бензема 2013: Рібері 2014: Бензема 2015: Матюїді 2016: Грізманн 2017: Канте 2018: Мбаппе 2019: Мбаппе

п о р Футболіст року в Німеччині 1960: Зеелер 1961: Морлок 1962: Шнеллінгер 1963: Шефер 1964: Зеелер 1965: Тільковскі 1966: Бекенбауер 1967: Мюллер 1968: Бекенбауер 1969: Мюллер 1970: Зеелер 1971: Фогтс 1972: Нетцер 1973: Нетцер 1974: Бекенбауер 1975: Маєр 1976: Бекенбауер 1977: Маєр 1978: Маєр 1979: Фогтс 1980: Румменігге 1981: Брайтнер 1982: К. Ферстер 1983: Феллер 1984: Шумахер 1985: Брігель 1986: Шумахер 1987: Ран 1988: Клінсманн 1989: Гесслер 1990: Маттеус 1991: Кунц 1992: Гесслер 1993: Кепке 1994: Клінсманн 1995: Заммер 1996: Заммер 1997: Колер 1998: Біргофф 1999: Маттеус 2000: Кан 2001: Кан 2002: Баллак 2003: Баллак 2004: Аїлтон 2005: Баллак 2006: Клозе 2007: Гомес 2008: Рібері 2009: Графіте 2010: Роббен 2011: Ноєр 2012: Ройс 2013: Швайнштайгер 2014: Ноєр 2015: Де Брейне 2016: Боатенг 2017: Лам 2018: Кроос 2019: Ройс 2020: Левандовський 2021: Левандовський 2022: Нкунку 2023: Гюндоган

Збірна Франції п о р Склад збірної Франції на чемпіонаті світу 2006 — Віце-чемпіон 1 Ландро (в) • 2 Бумсонґ • 3 Абідаль • 4 Вієйра • 5 Галлас • 6 Макелеле • 7 Малуда • 8 Дорасо • 9 Гову • 10 Зідан (к) • 11 Вільтор • 12 Анрі • 13 Сільвестр • 14 Саа • 15 Тюрам • 16 Бартез (в) • 17 Жіве • 18 Діарра • 19 Саньоль • 20 Трезеге • 21 Шимбонда • 22 Рібері • 23 Купе (в) • Тренер: Доменек п о р Склад збірної Франції на чемпіонаті Європи 2008 1 Манданда (в) • 2 Бумсонг • 3 Абідаль • 4 Вієйра (к) • 5 Галлас • 6 Макелеле • 7 Малуда • 8 Анелька • 9 Бензема • 10 Гову • 11 Насрі • 12 Анрі • 13 Евра • 14 Клер • 15 Тюрам • 16 Фрей (в) • 17 Скіллачі • 18 Гоміс • 19 Саньоль • 20 Тулалан • 21 Діарра • 22 Рібері • 23 Купе (в) • Тренер: Доменек п о р Склад збірної Франції на чемпіонаті світу 2010 1 Льоріс (в) • 2 Санья • 3 Абідаль • 4 Ревеєр • 5 Галлас • 6 Планю • 7 Рібері • 8 Гуркюфф • 9 Сіссе • 10 Гову • 11 Жиньяк • 12 Анрі • 13 Евра (к) • 14 Тулалан • 15 Малуда • 16 Манданда (в) • 17 Скіллачі • 18 А. Діарра • 19 Діабі • 20 Вальбуена • 21 Анелька • 22 Кліши • 23 Каррассо (в) • Тренер: Доменек п о р Склад збірної Франції на чемпіонаті Європи 2012 1 Льоріс (в) (к) • 2 Дебюші • 3 Евра • 4 Рамі • 5 Мексес • 6 Кабай • 7 Рібері • 8 Вальбуена • 9 Жіру • 10 Бензема • 11 Насрі • 12 Матюїді • 13 Ревеєр • 14 Менез • 15 Малуда • 16 Манданда (в) • 17 М'Віла • 18 Діарра • 19 Мартен • 20 Бен Арфа • 21 Косельні • 22 Кліши • 23 Каррассо (в) • Тренер: Блан

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»