Чемпіонат Європи з футболу 2012 — Вікіпедія

Чемпіонат Європи з футболу 2012
Команд	53 (у фінальній частині: 16)
Господар(і) турніру	Україна  Польща
Місця проведення	8 стадіонів (у 8 містах)
Час проведення	8 червня — 1 липня 2012
Чемпіон	Іспанія (3-ій титул)
2-е місце	Італія
Зіграно матчів	31
Забито м’ячів	76 (2,45 за матч)
Кількість глядачів	1 440 896 (46 481 у середньому)
Найкращий бомбардир	Фернандо Торрес Маріо Манджукич Маріо Гомес Маріо Балотеллі Кріштіану Роналду Алан Дзагоєв (всі по 3 голи)
Найкращий гравець	Андрес Іньєста
← 2008 2016 →

Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Piłce Nożnej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland-Ukraine) — 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

У турнірі взяли участь 16 збірних команд з країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.

Матчі чемпіонату проходили на восьми стадіонах: чотирьох у Польщі та чотирьох в Україні. Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції. Фінальний матч пройшов 1 липня на НСК «Олімпійському» в Києві.

Гасло чемпіонату — «Творимо історію разом» (пол. Razem tworzymy przyszłość) було презентоване разом з логотипом 14 грудня 2009 року в Києві. Талісмани чемпіонату презентовані 16 листопада 2010 року у Варшаві: ними стали брати-близнюки Славек і Славко.

Вибір країни-господаря фінальної стадії чемпіонату[ред. | ред. код]

На початку було відібрано 5 заявок на проведення, представлені 7 країнами: Хорватія/Угорщина (спільна заявка), Греція, Італія, Польща/Україна (спільна заявка) та Туреччина. 8 листопада 2005 року комітет УЄФА шляхом голосування зменшив кількість заявок до трьох: ними стали Польща/Україна, Італія та Хорватія/Угорщина.

31 травня 2006 року було завершено 2 фазу відбору шляхом подання детальнішої інформації країнами-учасницями. Переможця було оголошено 18 квітня 2007 року у місті Кардіфф (Уельс). Право прийняти чемпіонат Європи з футболу 2012 року було надано Україні і Польщі^[1][2].

Кандидат	Попередня атестація	Перше голосування	Друге голосування
Польща/ Україна	+	7	8
Італія	+	11	4
Хорватія/ Угорщина	+	9	0
Туреччина	+	6	—
Греція	+	2	—
Азербайджан	×	—	—
Румунія	×	—	—
Росія	×	—	—

Підготовка до проведення[ред. | ред. код]

Бюджет[ред. | ред. код]

Див. також: Підготовка до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012#Нецільове використання коштів в Україні

На підготовку до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 країни-господарі витратили набагато більше грошей, ніж господарі попередніх турнірів (Португалія — близько € 4 млрд. на чемпіонат 2004 року, Австрія та Швейцарія — близько € 1 млрд. на чемпіонат 2008 року^[3]) через гіршу, порівняно з західноєвропейськими попередниками, інфраструктуру міст-господарів і країн загалом (стадіони, готелі, дороги).

Україна станом на кінець 2011 року витратила близько 115–140 млрд. гривень^[4][5] (близько € 12 млрд) на підготовку до чемпіонату Європи. Польща, за деякими оцінками, на проведення турніру витратить до 80 млрд. злотих (близько € 20 млрд.)^[3].

УЄФА планує отримати від турніру 1 млрд. 355 млн. євро, що лише на 4 мільйони більше, ніж від чемпіонату Європи 2008^[6]:

	Млн євро
Медіаправа	840
Комерційні права	290
Корпоративна гостинність	100
Квитки	125

Після жеребкування групового раунду в грудні 2011 року засоби масової інформації підрахували, що під час турніру набагато більше зароблять українські міста, де у груповому раунді гратиме низка збірних, що мають заможніших уболівальників (Англія, Нідерланди, Німеччина), а в польських містах гратимуть збірні, чиї вболівальники є одними з найбільш заощадливих (Хорватія, Чехія, Греція^[7]). Портал «Віртуальна Польща» (пол. Wirtualna Polska) оприлюднив прогноз: у Польщі вболівальники витратять 900 млн злотих (200 млн євро або 1,9 млрд гривень), в Україні — 1,5 млрд злотих (330 млн євро або 3,5 млрд гривень)^[8].

Призові[ред. | ред. код]

Місце	Команда	Призові (млн. €)
1	Іспанія	23,0
2	Італія	19,5
3	Німеччина	16,0
4	Португалія	15,0
5	Англія	12,5
6	Чехія	12,0
7-8	Франція,  Греція	11,5
9-10	Хорватія,  Росія	10,5
11-12	Україна,  Данія	10,0
13-14	Польща,  Швеція	9,0
15-16	Нідерланди,  Ірландія	8,0

Загальна сума призових становила близько € 196 мільйонів, які були розподілені між 16 командами-учасницями (для порівняння, на попередньому чемпіонаті призові склали € 184 мільйони). Серед нововведень — премії збірним, які посіли треті місця на груповій стадії фінального турніру. Такі команди отримали по одному мільйону євро. Розподіл призових між командами такий:^[9]

• Призові за участь в турнірі: €8 мільйонів
• Груповий етап (за матч):
  • Перемога: €1 мільйон
  • Нічия: €500 тисяч
• Третє місце в групі: €1 мільйон
• Вихід у чвертьфінал: €2 мільйони
• Вихід у півфінал: €3 мільйони
• Друге місце: €4,5 мільйонів
• Перемога: €7,5 мільйонів

Збірна Іспанії за перемогу в турнірі отримала призові в розмірі 23 мільйони євро з максимально можливих 23,5 мільйонів^[10].

Міста та стадіони[ред. | ред. код]

11 грудня 2009 року та 4 жовтня 2010 року після засідань виконкому УЄФА ухвалено остаточне рішення про розподіл матчів міст-господарів України та Польщі, які проведуть Євро-2012. В Україні турнір прийняли чотири міста: Київ, Донецьк, Львів і Харків. Право провести Фінал чемпіонату Європи затверджено за київським НСК «Олімпійський».^[11] У Польщі турнір прийняли також чотири міста: Варшава, Познань, Гданськ і Вроцлав. Матч-відкриття прийняв варшавський «Національний».

Варшава	Познань	Вроцлав	Гданськ
Місткість: 58 145[12]	Місткість: 43 269[12]	Місткість: 45 105[12]	Місткість: 44 636[12]
Команда: Збірна Польщі з футболу	Команда: «Лех»	Команда: «Шльонськ»	Команда: «Лехія»
«Національний»	«Міський»	«Міський»	«Арена Гданськ»
3 матчі в групі A (включаючи матч-відкриття), чвертьфінал, півфінал	3 матчі в групі С	3 матчі в групі A	3 матчі в групі С, чвертьфінал
Вроцлав Київ Львів Донецьк Варшава Гданськ Харків Познань
Київ	Харків	Донецьк	Львів
Місткість: 70 050[12]	Місткість: 38 863[12]	Місткість: 51 504[12]	Місткість: 34 915[12]
Команда: «Динамо», Збірна України з футболу	Команда: «Металіст»	Команда: «Шахтар»	Команда: «Карпати»
НСК «Олімпійський»	«Металіст»	«Донбас Арена»	«Арена Львів»
3 матчі в групі D, чвертьфінал, фінал	3 матчі в групі B	3 матчі в групі D, чвертьфінал, півфінал	3 матчі в групі B

Відбіркова стадія[ред. | ред. код]

Команди країн-господарів отримали путівки у фінальну стадію чемпіонату автоматично. Решта 14 збірних визначились за результатами відбіркового турніру, який пройшов у 2010–2011 роках.

Збірні, що отримали путівки у фінал[ред. | ред. код]

Країна	Кваліфікована як	Дата кваліфікації	Участь у попередніх фінальних стадіях ЧЄ
Польща	00Автоматично, як господар	0018 квітня 2007	11 (2008)
Україна	00Автоматично, як господар	0018 квітня 2007	01 (дебют)
Німеччина	00Переможець групи A	002 вересня 2011	101 (19723, 19763, 19803, 19843, 19883, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008)
Іспанія	00Переможець групи I	006 вересня 2011	81 (1964, 1980, 1984, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008)
Італія	00Переможець групи C	006 вересня 2011	71 (1968, 1980, 1988, 1996, 2000, 2004, 2008)
Англія	00Переможець групи G	007 жовтня 2011	07 !7 (1968, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004)
Нідерланди	00Переможець групи Е	007 жовтня 20114	81 (1976, 1980, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008)
Греція	00Переможець групи F	0011 жовтня 2011	31 (1980, 2004, 2008)
Данія	00Переможець групи H	0011 жовтня 2011	71 (1964, 1984, 1988, 1992, 1996, 2000, 2004)
Росія	00Переможець групи B	0011 жовтня 2011	31 (1996, 2004, 2008)
Франція	00Переможець групи D	0011 жовтня 2011	71 (1960, 1984, 1992, 1996, 2000, 2004, 2008)
Швеція	00 Найкраща з команд, що посіли 2-гі місця у групах	0011 жовтня 2011	41 (1992, 2000, 2004, 2008)
Ірландія	00 Переможець плей-оф	0015 листопада 2011	11 (1988)
Португалія	00 Переможець плей-оф	0015 листопада 2011	51 (1984, 1996, 2000, 2004, 2008)
Хорватія	00 Переможець плей-оф	0015 листопада 2011	31 (1996, 2004, 2008)
Чехія	00 Переможець плей-оф	0015 листопада 2011	41 (1996, 2000, 2004, 2008)

¹ жирним виділені роки, в яких країна стала чемпіоном

² курсивом виділені роки, коли країна була господарем турніру

³ виступала, як ФРН

⁴ кваліфікувалася ще 6 вересня — принаймні як найкраща з команд, що посіли 2-ге місце

Жеребкування фінальної стадії[ред. | ред. код]

Жеребкування відбулося 2 грудня 2011 в Національному палаці мистецтв «Україна» у Києві. Ведучими церемонії були Ольга Фреймут і Пйотр Собчинський^[13].

Як і у двох попередніх жеребкуваннях, шістнадцять команд, що пройшли до фінальної стадії були розбиті за допомогою рейтингу національних збірних УЄФА на чотири кошики посіву.^[14] Польща та Україна автоматично потрапили в Кошик 1 як господарі турніру. Туди ж і потрапила Іспанія як діючий чемпіон^[15].

Процедура жеребкування розпочалась з першого кошика, аби визначити перші номери в групах В і С (господарі турніру — збірні Польщі і України автоматично потрапили в групу А як команда А1 і в групу D як команда D1 відповідно). Потім з четвертого кошика послідовно витягались команди для кожного з квартету — від А до D. Нарешті ця процедура повторилася для третього та другого кошиків. Позиція кожної команди в групі (2, 3 або 4) також визначалась окремо під час жеребкування^[15].

Кошик 1	Кошик 2	Кошик 3	Кошик 4
Україна  Польща  Іспанія  Нідерланди	Німеччина  Італія  Англія  Росія	Хорватія  Греція  Португалія  Швеція	Данія  Франція  Чехія  Ірландія

Арбітри[ред. | ред. код]

Для обслуговування матчів чемпіонату Європи з футболу 2012 було запрошено 12 головних арбітрів^[16].

Країна	Головний арбітр
Англія	Говард Вебб
Іспанія	Карлос Веласко Карбальйо
Італія	Нікола Ріццолі
Нідерланди	Бйорн Кейперс
Німеччина	Вольфганг Штарк
Португалія	Педру Пруенса
Словенія	Дамир Скомина
Туреччина	Джюнейт Чакир
Угорщина	Віктор Кашшаї
Франція	Стефан Ланнуа
Швеція	Юнас Ерікссон
Шотландія	Крейг Томсон

Завдяки рішенням Міжнародної ради футбольних асоціацій (IFAB) вперше в історії чемпіонатів Європи головним арбітрам дали додаткових помічників, оскільки вирішено продовжити експеримент Ліги чемпіонів УЄФА і Ліги Європи УЄФА із використанням двох асистентів арбітра за воротами.

Склади команд[ред. | ред. код]

Заявка кожної команди має складатися з 23 гравців, три з яких є воротарями. Заявки мали бути опубліковані до 28 травня 2012. В разі серйозної травми допускається заміна гравця, але не пізніше 24 годин перед початком першої гри чемпіонату.

Регламент фінальної стадії[ред. | ред. код]

Це останній чемпіонат Європи з футболу, у якому взяли участь 16 збірних. З наступного чемпіонату кількість учасників збільшена до 24 команд.

Груповий етап[ред. | ред. код]

У груповому етапі взяли участь 16 збірних, які були розбиті на чотири групи (позначені латинським літерам A, B, C і D). У групах збірні грали зі своїми суперниками по одному разу. За перемогу в групі дається 3 очки, за нічию — 1 очко, за поразку — 0 очок. Збірні, що посіли в групі 1-е і 2-е місця проходять до наступного етапу (плей-оф), а ті збірні що посіли 3-є і 4-е місця припинили свою участь в турнірі^[17].

Якщо на момент завершення матчів групового етапу дві або більше команд мають однакову кількість очок, то для визначення підсумкових місць у групі до уваги беруться такі критерії:^[18]

1. Більша кількість очок, набрана в очних зустрічах цих команд;
2. Краща різниця м'ячів у очних зустрічах цих команд;
3. Більша кількість м'ячів у очних зустрічах цих команд;
4. Якщо після застосування критеріїв 1, 2 та 3 між двома командами все одно зберігається рівновага, то для визначення підсумкового турнірного становища критерії від 1 до 3 застосовуються винятково до матчів за участю цих двох команд. Якщо й ця процедура не вирішує ситуацію, то застосовуються критерії від 5 до 9;
5. Краща різниця м'ячів у всіх матчах групового етапу;
6. Більша кількість м'ячів, забитих у всіх матчах групового етапу;
7. Розташування в таблиці коефіцієнтів національних збірних УЄФА (див. доповнення I, параграф 1.2.2);^[17]
8. Дотримання командами принципів чесної гри (у фінальному турнірі);
9. Кидання жеребу

Плей-оф[ред. | ред. код]

Завершальна фаза змагань складалася з чотирьох чвертьфіналів, двох півфіналів і фінального матчу. На цьому етапі, наразі якщо основний час матчу (90 хвилин) закінчується внічию, команди грають два додаткові 15-хвилинні тайми. Якщо протягом цього часу жодна команда не здобуває переваги, влаштовується серія післяматчевих пенальті^[17].

Фінальна стадія[ред. | ред. код]

Груповий етап[ред. | ред. код]

Умовні позначення
Дві найкращі команди кожної групи пройшли до плей-оф

Група A[ред. | ред. код]

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О
1.	Чехія	3	2	0	1	4	5	−1	6
2.	Греція	3	1	1	1	3	3	0	4
3.	Росія	3	1	1	1	5	3	+2	4
4.	Польща	3	0	2	1	2	3	−1	2

Усі матчі відбулися за центральноєвропейським літнім часом.

---

---

---

---

---

Група B[ред. | ред. код]

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О
1.	Німеччина	3	3	0	0	5	2	+3	9
2.	Португалія	3	2	0	1	5	4	+1	6
3.	Данія	3	1	0	2	4	5	−1	3
4.	Нідерланди	3	0	0	3	2	5	−3	0

Усі матчі відбулися за східноєвропейським літнім часом.

---

---

---

---

---

Група C[ред. | ред. код]

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О
1.	Іспанія	3	2	1	0	6	1	+5	7
2.	Італія	3	1	2	0	4	2	+2	5
3.	Хорватія	3	1	1	1	4	3	+1	4
4.	Ірландія	3	0	0	3	1	9	−8	0

Усі матчі відбулися за центральноєвропейським літнім часом.

---

---

---

---

---

Група D[ред. | ред. код]

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О
1.	Англія	3	2	1	0	5	3	+2	7
2.	Франція	3	1	1	1	3	3	0	4
3.	Україна	3	1	0	2	2	4	−2	3
4.	Швеція	3	1	0	2	5	5	0	3

Усі матчі відбулися за східноєвропейським літнім часом.

---

---

---

---

---

Плей-оф[ред. | ред. код]

	Чвертьфінали				Півфінали				Фінал
	21 червня — Варшава
	Чехія	0
					27 червня — Донецьк
	Португалія	1
					Португалія	0 (2)
	23 червня — Донецьк
					Іспанія (п.)	0 (4)
	Іспанія	2
									1 липня — Київ
	Франція	0
									Іспанія	4
	22 червня — Гданськ
									Італія	0
	Німеччина	4
					28 червня — Варшава
	Греція	2
					Німеччина	1
	24 червня — Київ
					Італія	2
	Англія	0 (2)
	Італія (п.)	0 (4)

Чвертьфінали[ред. | ред. код]

---

---

---

		Пенальті
	Джеррард Руні Янг Коул	2 – 4	Балотеллі Монтоліво Пірло Ночеріно Діаманті

Півфінали[ред. | ред. код]

		Пенальті
	Моутінью Пепе Нані Алвеш	2 – 4	Алонсо Іньєста Піке Рамос Фабрегас

---

Фінал[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Бомбардири[ред. | ред. код]

3 голи Фернандо Торрес1 Маріо Балотеллі Маріо Гомес Кріштіану Роналду Алан Дзагоєв Маріо Манджукич 2 голи Андрій Шевченко Дімітріс Салпінгідіс Ніклас Бендтнер Мікаель Крон-Делі Хабі Алонсо Давід Сільва Сеск Фабрегас Петр Їрачек Вацлав Піларж Златан Ібрагімович

1 гол Денні Велбек Тео Волкотт Енді Керролл Джолеон Лескотт Вейн Руні Теофаніс Гекас Йоргос Карагуніс Йоргос Самарас Шон Сент-Леджер Жорді Альба Хуан Мата Хесус Навас Антоніо Ді Натале Антоніо Кассано Андреа Пірло Рафаель ван дер Варт Робін ван Персі Ларс Бендер Месут Езіл

1 гол (прод.) Філіпп Лам Мирослав Клозе Лукас Подольскі Марко Ройс Самі Хедіра Якуб Блащиковський Роберт Левандовський Сілвестре Варела Пепе Елдер Поштіга Роман Павлюченко Роман Широков Йоан Кабай Жеремі Менез Самір Насрі Никица Єлавич Себастіан Ларссон Улоф Мельберг

Автоголи

• Глен Джонсон (проти Швеції)

1. ↑  Фернандо Торрес визнаний УЄФА найкращим бомбардиром. В активі Торреса та Маріо Гомеса також є одна гольова передача. Проте, на першому місці опинився саме Торрес, який провів на полі менше хвилин (189), ніж Гомес (280).

Порядок визначення найкращого бомбардира[ред. | ред. код]

До загального рахунку відносяться тільки голи, забиті в основний або додатковий час — влучні удари з 11-метрової позначки в серії післяматчевих пенальті не зараховуються^[21].

Якщо в гравців однакова кількість голів, аби визначити, хто виграє «Золотий бутс» від adidas, застосовуються наступні критерії в такому порядку:^[21]

1. Найбільша кількість гольових передач;
2. Найменше хвилин, проведених на полі.

Збірна чемпіонату[ред. | ред. код]

2 липня 2012 року технічна команда УЄФА, в якій було 9 експертів, визначила символічну збірну турніру, що складається з 23 найкращих гравців за підсумками чемпіонату^[22]. До підсумкової збірної увійшло десять гравців зі складу збірної Іспанії, а Златан Ібрагімович став єдиним гравцем, включеним у список, чия збірна вибула з турніру ще на груповому етапі. Також команда технічного аналізу УЄФА назвала найкращого гравця турніру. Ним став півзахисник іспанської збірної Андрес Іньєста.^[23] Найкращим бомбардиром став ще один представник Іспанії — Фернандо Торрес, що за забив три голи на чемпіонаті^[21].

Символічна збірна чемпіонату

Воротарі	Захисники	Півзахисники	Нападники
Джанлуїджі Буффон	Жорді Альба	Хабі Алонсо	Маріо Балотеллі
Ікер Касільяс	Фабіу Коентрау	Серхіо Бускетс	Сеск Фабрегас
Мануель Ноєр	Філіпп Лам	Стівен Джеррард	Златан Ібрагімович
	Пепе	Андрес Іньєста	Кріштіану Роналду
	Жерард Піке	Самі Хедіра	Давід Сільва
	Серхіо Рамос	Месут Езіл
		Андреа Пірло
		Даніеле Де Россі
		Хаві

Золота бутса

• Фернандо Торрес (3 голи)

Найкращий гравець чемпіонату

• Андрес Іньєста

Телерадіомовлення[ред. | ред. код]

Міжнародний Мовний Центр (IBC) Євро-2012 розташовувався у варшавському «Міжнародному Центрі Експо XXI»,^[24] його відкриття відбулося 5 червня 2012 року.^[25][26]

На території України «Укртелеком» надавав УЄФА підтримку у сфері застосування технологічних рішень для УЄФА ЄВРО 2012, у тісній співпраці з Orange/Telekomunikacja Polska — технологічним партнером у Польщі^[27].

У рамках проекту ЄВРО 2012 «Укртелеком», як офіційний провайдер телекомунікаційних послуг УЄФА ЄВРО 2012™ в Україні, забезпечив усіма телекомунікаційними послугами більше 20 офіційних об'єктів УЄФА ЄВРО 2012.^[28][27]

Для передачі відео-аудіо сигналів з чотирьох українських стадіонів до Міжнародного Мовного Центру у Варшаві та у зворотному напрямку було прокладено по два незалежні канали загальною пропускною здатністю 100 Гбіт/с (загальна пропускна здатність від усіх стадіонів до кордону становить 400 Гбіт/с). Два прикордонні переходи з Польщею мали змогу одночасно передавати та отримувати сигнали для двох стадіонів. Їх сумарна пропускна спроможність була збільшена на 200 Гбіт/с.^[28][27]

Атрибути[ред. | ред. код]

Логотип[ред. | ред. код]

Одним з джерел натхнення стала витинанка — різновид мистецтва на основі вирізання з паперу декоративних узорів та панелей, які історично використовувались для оздоблення в сільських районах Польщі та України, символізуючи зростання, розквіт і родючість природи. Одним з основних елементів витинанки є використання місцевої флори і фауни як джерела натхнення для витворів мистецтва. Візуальний стиль УЄФА ЄВРО 2012 розроблений на основі цих елементів — домінуючими кольорами в палітрі є зелень лісу, блакить води, свіжість ожини, сяйво сонця та синь неба.

Дизайнери також відчували, що логотип мав відображати безперервність розвитку та розквіту європейського чемпіонату, а також усього континентального футболу. Ідея полягала у створенні складових елементів дизайну і додаванні гілок до стебла квітки або дерева, що символізує УЄФА. М'яч — суть футболу, посідає головну позицію, барвисті квіти уособлюють красу та зростання обох країн-господарів, котрі, як графічно висловилися дизайнери, «відкривають себе світові, як квіти навесні». Стебла, гілки та квіти дозволяють без будь-яких обмежень додавати до зображення логотипа основні елементи турніру — зокрема, приймаючі міста, стадіони, прапори країн-учасниць і почесний трофей.^[29]

Гасло[ред. | ред. код]

Гасло — «Творимо історію разом». Євро-2012 стало особливим розділом в історії турніру, що розпочалась у 1960 році. Безсумнівно, Україна та Польща назавжди ввійдуть в історію гри, адже вперше фінальний турнір континентальної першості пройшов на теренах центральної та східної Європи. Усі організатори, приймаючі міста, гравці та вболівальники Євро-2012 власноруч написали нову сторінку в літописі європейського футболу.^[30]

Талісмани[ред. | ред. код]

Одяг кожного з персонажів представлений у національних кольорах — червоно-білий (Польща) і синьо-жовтий (Україна), навіть волосся талісманів має національне забарвлення. Український талісман має характерну українську національну символіку: вишиванку і пояс. Також кожен талісман має свій номер: польський талісман — 20, а український — 12, що складають разом 2012 рік.

UEFA.com запропонувала такі варіанти імен для талісманів:

• Славек і Славко
• Сємко і Стрімко
• Клемек і Ладко

Голосування, що тривало два тижні, відбувалося на офіційному сайті УЄФА — UEFA.com, в українських та польських мережах McDonald's і протягом турне талісманів у восьми містах-господарях.

У суботу, 4 грудня 2010 року, у Києві були оголошені офіційні імена талісманів ЄВРО-2012. За результатами голосування, в якому взяли участь 39233 уболівальники, ними стали Славек і Славко. За ці імена проголосувало 56 % опитаних, з великим відривом випередивши інші дуети імен — Сємко і Стрімко — 29 % та Клемек і Ладко — 15 %.

Отже, Славек і Славко перейняли естафету в близнюків Трікса і Флікса, які були талісманами Євро-2008 в Австрії та Швейцарії^[31].

Квитки на матчі[ред. | ред. код]

Для громадськості були доступні п'ять видів квитків:

• Individual Match Tickets (Індивідуальні квитки на матчі), які дають можливість вибрати комбінацію матчів згідно з побажаннями вболівальника.

• Комплект квитків Follow My Team Group (Разом з командою на групові матчі), який дає можливість відвідати всі три групові матчі за участі обраної команди.

• Комплект квитків Follow My Team Tournament (Разом з командою на всі матчі Турніру), який дає можливість відвідати всі матчі до самого фіналу за участі обраної команди, залежно від того, наскільки успішною є її участь у турнірі.

• Комплект квитків Venue Series Group (Мій стадіон на групові матчі), який дає можливість відвідати всі матчі групової стадії на обраному стадіоні.

• Комплект квитків Venue Series Knockout Stage (Мій стадіон на матчі плей-оф), який дає можливість відвідати всі матчі стадії плей-оф на обраному стадіоні (Варшава, Київ, Донецьк), на кожному з яких відбудеться по два матчі стадії плей-оф.^[32]

Ціни коливались від 30 до 600 євро. При цьому була врахована платоспроможність місцевого населення, в результаті чого найдешевші квитки коштували у Польщі і Україні удвічі менше, ніж їхні аналоги на минулому чемпіонаті^[33].

Мешканці України мали змогу платити в місцевій валюті за допомогою кредитної картки або банківського переказу всередині країни, натомість заявники з інших країн мали змогу платити тільки в євро і лише за допомогою кредитної картки^[34].

Продаж квитків відбувався через портал UEFA.com^[33].

Волонтери[ред. | ред. код]

12 травня 2011 року в Києві було презентовано офіційний логотип волонтерів чемпіонату Європи з футболу 2012 року — ним стала англійська літера V.

Емблему добровольців континентальної першості 2012 року розробила компанія Brandia Central, яка створила і офіційний логотип турніру. На думку розробників, символ волонтерів UEFA — це символ перемоги, пристрасті, свята, солідарності та єдності, того, що передбачає волонтерська програма.^[35]

Також 12 травня 2011 року на спеціальних заходах у Києві та Варшаві було презентовано гасло програми — англ. "Join the action!", укр. "Стань частиною руху!",^[36] пол. "Włącz się do gry!".^[37]

Кандидати мали змогу подавати заявки на участь у волонтерській програмі з 14 червня по 30 вересня 2011 року через UEFA.com.^[38][39] Але 28 вересня 2011 року стало відомо, що термін подання заявок на участь у волонтерській програмі ЄВРО-2012 був подовжений до 16 жовтня.^[40]

Окрім мотивації, надійності та вміння працювати в колективі, до власників відібраних заявок висувалися й інші вимоги — вони повинні бути не молодші 18 років станом на 1 березня 2012 та вільно володіти англійською мовою. Із претендентами, які пройшли цей етап відбору, у восьми містах-господарях у період між вереснем і листопадом проведено співбесіди, про результати яких кандидатів повідомлено до кінця грудня.^[36]

Серед 23 965 кандидатів^[41], з якими проведено співбесіди, обрано близько 5500 осіб. Вони надаватимуть підтримку працівникам УЄФА у 20 напрямках діяльності під час роботи на різних офіційних об'єктах Євро-2012, серед яких стадіони, аеропорти й готелі.^[36]

З 1 березня 2012 року волонтери УЄФА проходили електронне навчання (англ. E-Learning), а з травня 2012 — функціональні тренінги безпосередньо на місцях.

М'яч[ред. | ред. код]

Adidas Tango 12 — офіційний м'яч чемпіонату Європи з футболу 2012, представлений в київському Палаці мистецтв, у п'ятницю 2 грудня 2011 року, під час жеребкування фінальної стадії. Він став 11-м офіційним м'ячем для чемпіонатів Європи від компанії Adidas. Розробка моделі тривала два роки.

М'яч широкому загалу представив визначний український олімпієць Сергій Бубка^[42].

Музика[ред. | ред. код]

Офіційною піснею чемпіонату стала «Endless Summer» (укр. «Нескінченне літо») у виконанні німецької співачки Oceana.^[43]

Також на турнірі використовувалась «Seven Nation Army» (укр. «Армія семи націй») — пісня гурту The White Stripes, яка звучала на стадіонах після кожного забитого голу. ^[44]

Монети[ред. | ред. код]

Обігові[ред. | ред. код]

№	Назва	Номінал, грн.	Тираж, штук	Дата випуску
1	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.	1	5 000 000	01.03.12

Пам'ятні[ред. | ред. код]

З нагоди чемпіонату Європи з футболу 2012 в Україні були випущені в обіг пам'ятні монети:

З нейзильберу[ред. | ред. код]

№	Назва	Номінал, грн.	Тираж, штук	Дата випуску
1	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012	5	100 000	23.12.11
2	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Харків	5	100 000	23.12.11
3	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Львів	5	100 000	23.12.11
4	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Донецьк	5	100 000	23.12.11
5	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Київ	5	100 000	23.12.11

Зі срібла[ред. | ред. код]

№	Назва	Номінал, грн.	Тираж, штук	Дата випуску
1	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Львів	10	15 000	01.12.11
2	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Харків	10	15 000	01.12.11
3	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Київ	10	15 000	01.12.11
4	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012. Місто Донецьк	10	15 000	01.12.11
5	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.	20	15 000	01.12.11

Із золота[ред. | ред. код]

№	Назва	Номінал, грн.	Тираж, штук	Дата випуску
1	Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012	500	500	16.12.11

Твори, присвячені Євро-2012[ред. | ред. код]

• Євген Небесняк. Смертельне пенальті. Львів: Сполом. 2012. 240 с.

Література[ред. | ред. код]

• Мусієнко І. В. Іміджевий вимір футбольного чемпіонату Євро-2012 для України: польський погляд на проблему / І. В. Мусієнко // Гілея : науковий вісник : зб. наук. пр. – Київ : ВІР УАН, 2012. – Вип. 65. – С. 581-586.

Посилання[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи з футболу 2012 у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Чемпіонат Європи з футболу 2012»
	Цитати у Вікіцитатах?
	Новини у Вікіновинах?
	Чемпіонат Європи з футболу 2012 у Вікісховищі?

• Офіційний сайт УЄФА (укр.)
• Євро-2012 на сайті УЄФА (Офіційний сайт Євро-2012) (укр.)
• Всі новини про Євро-2012 в Україні та Польщі, фото, відео, вебкамери (рос.)
• Сайт підтримки чемпіонату в Україні та Польщі (англ.) (рос.) (пол.) (укр.)
• Блог новин чемпіонату Європи 2012 з футболу в Україні та Польщі (укр.) (рос.) (англ.)
• Український Футбол — неофіційний сайт ЄВРО 2012 (англ.) (рос.) (укр.)
• Все про Євро-2012 у Львові (укр.)
• Euro-2012 (англ.)
• Вебкамери з усіх будівельних майданчиків Євро-2012 в Україні та Польщі (укр.)
• Путівник Євро-2012 в Україні (англ.) (укр.)
• Підсумок проведення Чемпіонату Європи для України (укр.)
• Про введення в обіг пам'ятних монет звичайної якості «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 р.» номіналом 1 гривня 2012 року карбування (укр.)

Див. також[ред. | ред. код]

• UEFA Euro 2012 (відеогра)
• Інформаційний центр «Україна-2012»

Примітки[ред. | ред. код]