Уве Ран (нім. Uwe Rahn, 21 травня 1962, Мангайм) — колишній німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Відомий, зокрема, виступами за менхенгладбаську «Боруссію», «Кельн», а також національну збірну Німеччини.
Уве Ран починав займатися футболом у школах клубів Мангайма. На одній з ігор його побачили представники менхенгладбахської «Боруссії». У 1980 році він став гравцем «чорно-біло-зелених». За них Уве провів восьмій сезонів, в яких зіграв 227 лігових матчів і забив в них 81 гол. На полі він займав місце нападника, але міг зіграти і атакуючого півзахисника. Особливо яскраво він провів сезон 1986-87, коли в 31 матчі забив 24 м'ячі і став найкращим бомбардиром Бундесліги, обігнавши Фріца Вальтера з його рідного «Вальдгофа» на один м'яч. У тому ж сезоні Уве став найкращим гравцем німецької першості.
У 1987 році відразу після чудового сезону Ран мав можливість перейти до голландського ПСВ як заміна Руду Гулліту, але трансфер зірвався. Після цього Уве різко здав. Забивши 12 м'ячів у наступному сезоні за «Боруссію», він вирішив покинути клуб і перейшов до «Кельна», звідки через два сезони потрапив у «Герту». Після Берліна Уве Ран грав по сезону у «Фортуні» і «Айнтрахті», після чого поїхав до Японії в «Урава Ред Даймондс», де незабаром закінчив кар'єру.
Один з найважливіших матчів для Уве став дебют за німецьку збірну. 17 жовтня 1984 року вони грали проти національної збірної Швеції в відбірковому турнірі до чемпіонату світу 1986 року . Уве на 75-й хвилині замінив Фелікса Магата і першим своїм дотиком відправив м'яч у ворота, які німецька дружина не могла до цього моменту вразити[1]. Цим Ран надовго запам'ятався уболівальникам. І на чемпіонат світу він таки поїхав, хоча і не зіграв там жодного матчу через травму, але срібну медаль, завойовану збірною, все ж отримав.
|
---|
| 1964: Зеелер | 1965: Брунненмаєр | 1966: Еммеріх | 1967: Еммеріх, Г. Мюллер | 1968: Лер | 1969: Г. Мюллер | 1970: Г. Мюллер | 1971: Коблун | 1972: Г. Мюллер | 1973: Г. Мюллер | 1974: Гайнкес, Г. Мюллер | 1975: Гайнкес | 1976: Фішер | 1977: Д. Мюллер | 1978: Д. Мюллер, Г. Мюллер | 1979: К. Аллофс | 1980: Румменігге | 1981: Румменігге | 1982: Хрубеш | 1983: Феллер | 1984: Румменігге | 1985: К. Аллофс | 1986: Кунц | 1987: Ран | 1988: Клінсманн | 1989: Т. Аллофс, Вольфарт | 1990: Андерсен | 1991: Вольфарт | 1992: Вальтер | 1993: Кірстен, Єбоа | 1994: Кунц, Єбоа | 1995: Баслер, Геррліх | 1996: Бобич | 1997: Кірстен | 1998: Кірстен | 1999: Претц | 2000: Макс | 2001: Барбарез, Санд | 2002: Аморозо, Макс | 2003: Крістіансен, Елбер | 2004: Аїлтон | 2005: Мінтал | 2006: Клозе | 2007: Гекас | 2008: Тоні | 2009: Графіте | 2010: Джеко | 2011: Гомес | 2012: Гунтелар | 2013: Кіслінг | 2014: Левандовський | 2015: Меєр | 2016: Левандовський | 2017: Обамеянг | 2018: Левандовський | 2019: Левандовський | 2020: Левандовський | 2021: Левандовський | 2022: Левандовський | 2023: Фюллькруг, Нкунку |
|