Збірна Туреччини з футболу — Вікіпедія

Туреччина
Емблема Туреччина
Прізвисько Місячні зірки
(тур. Ay-Yıldızlılar)
Наші хлопці
(тур. Bizim Çocuklar)
Асоціація Турецька футбольна федерація
Тренер Італія Вінченцо Монтелла
Найбільше виступів Рюштю Речбер (120)
Найкращий бомбардир Хакан Шюкюр (51)
Код ФІФА TUR
Місце в рейтингу ФІФА 40 5 (4 квітня 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Туреччина Туреччина 2:2 Румунія Румунія
(Стамбул, Туреччина; 26 жовтня 1923)
Найбільша перемога
Туреччина Туреччина 7:0 Сирія Сирія
(Анкара, Туреччина; 20 листопада 1949)
Туреччина Туреччина 7:0 Південна Корея Південна Корея
(Женева, Швейцарія; 20 червня 1954)
Туреччина Туреччина 7:0 Сан-Марино Сан-Марино
(Стамбул, Туреччина; 10 листопада 1996)
Найбільша поразка
Польща Польща 8:0 Туреччина Туреччина
(Хожув, Польща; 24 квітня 1968)
Туреччина Туреччина 0:8 Англія Англія
(Стамбул, Туреччина; 14 листопада 1984)
Англія Англія 8:0 Туреччина Туреччина
(Лондон, Англія; 14 жовтня 1987)
Чемпіонат світу
Виступів 2 (вперше у 1954)
Найвище досягнення третє місце (2002)
Чемпіонат Європи
Виступів 6 (вперше у 1996)
Найвище досягнення півфінал (2008)

Збірна Туреччини з футболу (тур. Türkiye Millî Futbol Takımı) — представляє Туреччину на міжнародних футбольних турнірах. Виникла в 1923 році. Турецька футбольна федерація (тур. Türkiye Futbol Federasyonu) заснована в 1923 році. Член ФІФА з 1923 та УЄФА з 1962.

Найбільше досягнення команди — 3-тє місце на чемпіонаті світу 2002 року. Також Туреччина зайняла 3-тє місце на Кубку конфедерацій 2003 та 3-4 місце на чемпіонаті Європи 2008 року.

Станом на 4 квітня 2024 посідає 40-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Перший матч збірної, гра Туреччина—Румунія. 26 жовтня 1923 року.

Турецька футбольна збірна веде свою історію з 1923 року, коли була створена Турецька футбольна федерація і проведено перший офіційний матч, попри те, що турецькі команди брали участь ще на Олімпіаді 1896 року. Саме з Туреччиною в 1930-і роки збірна СРСР найчастіше проводила товариські матчі. Офіційно Туреччина почала брати участь в кваліфікаційних раундах чемпіонатів світу в 1950 році.

Чемпіонат світу 1950

[ред. | ред. код]

Туреччина кваліфікувалася для участі на чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, обігравши Сирію 7:0, але не змогла взяти участь в турнірі через фінансові проблеми.

Чемпіонат світу 1954

[ред. | ред. код]

Туреччина кваліфікувалася для участі і в наступному чемпіонаті світу 1954 року, обігравши Іспанію. Перший матч турецька команда програла іспанцям 1:4, але перемога у матчі-відповіді 1:0 дозволила проведення 3-го матчу між цими командами. Ця гра завершилася з рахунком 2:2, і місце Туреччини в основному турнірі було визначено жеребом. Туреччина на дебютному «мундіалі» опинитися в групі з угорцями і командою ФРН, хоча через незвичайний формат турніру Туреччина так і не зіграла з Угорщиною, натомість команда програла 1:4 німцям, але потім розгромила збірну Республіки Корея з рахунком 7:0. У матчі за право вийти з групи турки програли все тій же команді ФРН з рахунком 2:7.

1960-ті-1990-ті

[ред. | ред. код]

Незважаючи на зростання рівня національного чемпіонату і хороші показники турецьких клубів на європейській арені, 1960-ті — невдалий період для збірної країни. У 1970-ті Туреччина була середняком у відбіркових турнірах до світових і європейських чемпіонатів, навіть не маючи особливих шансів пробитися на ці турніри.

Матч Туреччина-Хорватія на Євро-1996 на поштовій марці Азербайджану.

У 80-ті (1984 і 1987 роки) Туреччина зазнала найбільшої поразки в своїй історії, програвши двічі Англії з рахунком 0:8. В рамках кваліфікаційних ігор до чемпіонату світу 1990 року лише невдача в останньому матчі залишила збірну Туреччини за бортом чемпіонату, а ось в рамках відбору до чемпіонату Європи 1992 року турки взагалі зайняли останнє місце в групі. Єдиним їх значущим виступом у 1990-ті була гра на чемпіонаті Європи 1996 року, де, однак, Туреччина програла всі три матчі, не забивши жодного гола.

Чемпіонат світу 2002

[ред. | ред. код]
Збірна Туреччини, бронзовий призер чемпіонату світу-2002 на поштовій марці Азербайджану.

Зростаючий рівень турецького футболу був підтверджений третім місцем на чемпіонаті світу 2002 році. В 1/4 фіналу Туреччина обіграла Сенегал 1:0 (за правилом «золотого голу»), потім в півфіналі поступилася Бразилії 0:1, а в матчі за третє місце перемогла збірну Південної Кореї з рахунком 3:2[2][3][4]. У тому матчі Хакан Шюкюр відкрив рахунок на 11-й секунді, забивши найшвидший гол в історії чемпіонатів світу[5].

Кубок Конфедерацій 2003

[ред. | ред. код]

Влітку 2003 року Туреччина посіла 3-тє місце на Кубку Конфедерацій, на якому вона з молодим, експериментальним складом зіграла внічию з Бразилією, в результаті чого бразильці вибули з турніру. Турки в півфіналі програли майбутнім переможцям турніру, Франції, з рахунком 2:3, не забивши пенальті на останніх хвилинах. У матчі за третє місце Туреччина обіграла Колумбію 2:1, не зважаючи на те, що на тому турнірі багато тогочасних лідерів команди не грали.

Чемпіонат Європи 2004

[ред. | ред. код]

Після серії успіхів турецька команда зазнала фіаско у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2004 року. Пропустивши вперед Англію з відривом всього в одне очко, Туреччина вийшла на збірну Латвії в стикових матчах. У Ризі команда Туреччини поступилася 0:1. У повторній зустрічі турки вели 2:0, але латвійці встигли зрівняти рахунок і вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи. Туреччина ж залишилася за його бортом.

У відбірковому турнірі в групі з такими командами, як Данія, Греція і Україна, турки зайняли 2-е місце (Україна виграла групу і кваліфікувалася напряму). У серії плей-оф Туреччина програла збірній Швейцарії за правилом голів на чужому полі (в гостях програли 0:2, вдома виграли 4:2). Матч у Стамбулі запам'ятався масовою бійкою між футболістами після гри, внаслідок чого Туреччину змусили грати кілька матчів при порожніх трибунах.

Чемпіонат Європи 2008

[ред. | ред. код]

Перед відбірковим турніром збірну покинули Тугай Керімоглу і Окан Бурук, кілька ключових гравців були травмовані, але перемога над Норвегією 2:1 принесла Туреччині заповітну путівку на Євро-2008 з другого місця у відбірковій групі.

Безпосередньо на фінальний турнір Туреччина поїхала без ряду гравців, включаючи Хакана Шюкюра, Халіла Алтинтопа, Їлдирая Баштюрка та інших, але взяла кілька ветеранів чемпіонату світу 2002 і Кубка конфедерацій 2003 років. У стартовому матчі вони поступилися португальцям 0:2[6], потім вирвали перемогу 2:1 на 92 хвилині у швейцарців[7], а в останній грі групового етапу, поступаючись 0:2, за 15 хвилин до кінця матчу тричі вразили ворота чехів і вирвали перемогу[8]. Героями матчу стали Арда Туран і Ніхат Кахведжі (оформив дубль). Навіть вилучення в кінці зустрічі Волкана Демірела, воротаря збірної, не налякало турків: захисник Тунджай Шанли, який заміняв воротаря, не вступав жодного разу в гру[9].

Збірна Туреччини під час кваліфікації Євро-2012.

В 1/4 фіналу турки грали з Хорватією: хорвати відкрили рахунок в кінці овертайму, але через хвилину турки сенсаційно зрівняли рахунок. У серії пенальті вони переграли хорватів 3:1 і сенсаційно вийшли в півфінал Євро-2008[10]. Однак у півфіналі у важкому матчі «яничари» поступилися німцям 2:3, тим самим завоювавши бронзу[11].

Після тріумфу на Євро-2008 Туреччина виступила в кваліфікаційному раунді вкрай невдало: за кілька турів до кінця турніру вона втратила теоретичні шанси пробитися на першість світу навіть через стикові матчі, поступившись другою сходинкою збірній Боснії і Герцеговини. Після цього багаторічний тренер Фатіх Терім оголосив, що подасть у відставку[12].

Чемпіонат Європи 2012

[ред. | ред. код]

Туреччина потрапила в групу А в кваліфікації до Євро-2012, де посіла друге місце і потрапила в плей-оф, але там поступилась Хорватії. 14 листопада 2012 року Туреччина відсвяткувала свій 500-й матч в історії у товариській грі проти Данії на стадіоні «Тюрк-Телеком-Арена», Стамбул, який завершився внічию 1:1. Перед матчем були вшановані футболісти та тренери, які сприяли успіхам національної збірної в минулому. Турецька поп-співачка Хадісе, яка одягла майку національної команди з номером 500, виступила з невеликим концертом[13][14].

Туреччина потрапила в групу D у кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року та зайняла четверте місце. В результаті по ходу відбору було звільнено тренера Абдулли Авчі. Натомість Фатіх Терім втретє повернувся до збірної, але поразка 0:2 від Нідерландів знищила останні надії на кваліфікацію.

Збірна Туреччини у 2016 році.

У відборі до Євро-2016 збірна Туреччини посіла третє місце в групі, пропустивши вперед Чехію, Ісландію і сенсаційно залишивши за бортом фінальної частини турніру бронзового призера ЧС-2014 Голландію, а також обійшовши збірні Латвії та Казахстану. З усіх команд, що посіли треті місця в групах, кращі показники виявилися у турків, тому «яничари» отримали пряму путівку на континентальну першість. У фінальному етапі збірна Туреччини зіграла невдало, програвши Хорватії 0:1 і чинному чемпіону Європи Іспанії 0:3 і лише в останньому матчі здолавши Чехію 2:0. Туреччина посіла третє місце в групі, але через гірші показники залишилася без плей-оф.

Туреччина потрапила в групу I у кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року. Під час кваліфікації головний тренер Фатіх Терім покинув посаду[15] і його замінив 72-річний колишній румунський тренер Мірча Луческу. Після восьми ігор Туреччина мала високі шанси вийти на турнір, але поразка 0:3 проти Ісландії вдома погіршила ситуацію, а нічия 2–2 в останньому десятому турі проти Фінляндії опустила команду на четверте місце.

Після провалу у попередній кваліфікації Луческу був звільнений, а новим тренером став Шенол Гюнеш, що розпочав революцію в команді, залучивши багатьох молодих талантів, тільки зберігаючи із ветеранів Бурака Їлмаза і Емре Белезоглу . Реструктуризація команди виявилася вдалою, оскільки Туреччина провела одну з найкращих кампаній у новітній історії. Туреччині вдалося домогтися перемоги 2:0 проти діючих чемпіонів світу і фаворитів групи Франції у Коньї, а згодом і зіграти внічию 1:1 на «Стад де Франс». Втім результати з аутсайдерами групи були не такі вдалі, так Андорі турки забили переможний гол лише на 89-й хвилині на «Водафон Парк» у Стамбулі, а єдину поразку в групі зазнала проти Ісландії в Рейк'явіку, програвши 1:2. Зігравши з ними ж внічию 0:0 вдома, Туреччина програла перше місце у групі Франції, але з другого вийшла на чемпіонат Європи, який згодом через пандемію коронавірусу був перенесений на літо 2021 року.

Безпосередньо на турнірі турки програли усі три матчі групового етапу із загальним рахунком 1:8, після чого завершили виступи на ньому.

  • 1930 — не брала участі
  • 1934 — відмовилася від участі
  • 1938 — не брала участі
  • 1950 — пройшла кваліфікацію, але відмовилася від участі в фінальних змаганнях
  • 1954 — груповий етап
  • 1958 — відмовилася від участі
  • 19621998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — третє місце
  • 2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — не пройшла кваліфікацію
  • 2018 — не пройшла кваліфікацію
  • 2022 — не пройшла кваліфікацію
  • 19601992 — не пройшла кваліфікацію
  • 1996 — груповий етап
  • 2000 — чвертьфінал
  • 2004 — не пройшла кваліфікацію
  • 2008 — півфінал
  • 2012 — не пройшла кваліфікацію
  • 2016 — груповий етап
  • 2020 — груповий етап

Форма

[ред. | ред. код]

Домашня

1923-1963
1963-1993
1996-1998
EURO 1996
1998-2000
2000-2002
EURO 2000
2002-2003
ЧС 2002
2003-2004
2004-2005
2005-2008
2008-2010
EURO 2008
2010-2012
2012-2016
2016-2018
EURO 2016
2018-2020
2020-

Гостьова

1996-1998
EURO 1996
1998-2000
2000-2002
EURO 2000
2002-2003
ЧС 2002
2003
2004-2005
2006-2008
2008-2010
EURO 2008
2010-2012
2012-2016
2016-2018
EURO 2016
2018
2020

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу

[ред. | ред. код]
Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
Уругвай 1930 Не брала участь Не брала участь
Італія 1934 Відмовилась Відмовилась
Франція 1938 Не брала участь Не брала участь
Бразилія 1950 Відмовилась після проходження кваліфікації 1 1 0 0 7 0
Швейцарія 1954 Груповий етап 9 3 1 0 2 10 11 3 1 1 1 4 6
Швеція 1958 Відмовилась Відмовилась
Чилі 1962 Не кваліфікувалась 4 2 0 2 4 4
Англія 1966 6 1 0 5 4 19
Мексика 1970 4 0 0 4 2 13
Західна Німеччина 1974 6 2 2 2 5 3
Аргентина 1978 6 2 1 3 9 5
Іспанія 1982 8 0 0 8 1 22
Мексика 1986 8 0 1 7 2 24
Італія 1990 8 3 1 4 12 10
США 1994 10 3 1 6 11 19
Франція 1998 8 4 2 2 21 9
Південна Корея Японія 2002 Бронзовий призер 3 7 4 1 2 10 6 12 8 3 1 24 8
Німеччина 2006 Не кваліфікувалась 14 7 5 2 27 13
ПАР 2010 10 4 3 3 13 10
Бразилія 2014 10 5 1 4 16 9
Росія 2018 10 4 3 3 14 13
Катар 2022 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
Канада Мексика США 2026
Всього 3 місце 2/21 10 5 1 4 20 17 128 47 24 57 176 187

Чемпіонат Європи

[ред. | ред. код]
Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
Франція 1960 Не кваліфікувалась 2 1 0 1 2 3
Іспанія 1964 2 0 0 2 0 7
Італія 1968 6 1 2 3 3 8
Бельгія 1972 6 2 1 3 5 13
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія 1976 6 2 2 2 5 10
Італія 1980 6 3 1 2 5 5
Франція 1984 8 3 1 4 8 16
Західна Німеччина 1988 6 0 2 4 2 16
Швеція 1992 6 0 0 6 1 14
Англія 1996 Груповий етап 16 3 0 0 3 0 5 8 4 3 1 16 8
Бельгія Нідерланди 2000 Чвертьфінал 6 4 1 1 2 3 4 10 5 4 1 16 7
Португалія 2004 Не кваліфікувалась 10 6 2 2 19 8
Австрія Швейцарія 2008 Півфінал 3 5 2 1 2 8 9 12 7 3 2 25 11
Польща Україна 2012 Не кваліфікувалась 12 5 3 4 13 14
Франція 2016 Груповий етап 17 3 1 0 2 2 4 10 5 3 2 14 9
Європа 2020 Груповий етап 24 3 0 0 3 1 8 10 7 2 1 18 3
Німеччина 2024 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
Всього 3 місце 4/16 15 4 2 9 14 30 120 51 29 40 152 152

Ліга націй УЄФА

[ред. | ред. код]
Ліга націй УЄФА
Рік Дивізіон Раунд М І В Н П ГЗ ГП
2018–19 Ліга B Груповий етап 3 4 1 0 3 4 7
2020–21 Ліга B Буде визначено згодом
Всього Груповий етап
Ліга В
1/1 4 1 0 3 4 7
Збірна Туреччини на літніх Олімпійських іграх 1924 року у Парижі.
Збірна Туреччини на літніх Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі.
Жеребкування перед матчем Туреччина-Єгипет на літніх Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі.

Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]
Футбол на Олімпійських іграх
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
Франція 1924 1 раунд 13 1 0 0 1 2 5
Нідерланди 1928 1 раунд 14 1 0 0 1 1 7
Німеччина 1936 1 раунд 15 1 0 0 1 0 1
Велика Британія 1948 Чвертьфінал 6 2 1 0 1 5 3
Фінляндія 1952 Чвертьфінал 8 2 1 0 1 3 8
Австралія 1956 Відмовилась
Італія 1960 1 раунд 14 3 0 1 2 3 10
Японія 1964 Не кваліфікувалась
Мексика 1968
Західна Німеччина 1972
Канада 1976
СРСР 1980
США 1984 Відмовилась
Південна Корея 1988 Не кваліфікувалась
Іспанія 1992
США 1996
Австралія 2000
Греція 2004
КНР 2008
Велика Британія 2012
Бразилія 2016
Японія 2020
Всього Чвертьфінал 6/22 10 2 1 7 14 34

Кубок конфедерацій

[ред. | ред. код]
Кубок конфедерацій
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
Саудівська Аравія 1992 Не кваліфікувалась
Саудівська Аравія 1995
Саудівська Аравія 1997
Мексика 1999
Південна Корея Японія 2001
Франція 2003 3 місце 3 5 2 1 2 8 8
Німеччина 2005 Не кваліфікувалась
ПАР 2009
Бразилія 2013
Росія 2017
Всього 3 місце 1/10 5 2 1 2 8 8
*В рахунок нічиїх включені в тому числі і матчі, переможець яких був визначений в серії пенальті.

Кубок ОЕС

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кубок ОЕС
Рік Результат
Іран 1965 Фіналіст
Пакистан 1967 Чемпіон
Туреччина 1969 Чемпіон
Іран 1970 Фіналіст
Пакистан 1974 Чемпіон
Іран 1993 Не брала участь

Гравці збірної

[ред. | ред. код]

Поточний склад

[ред. | ред. код]

Наступні 26 гравців були оголошені у списку збірної для участі у Євро-2024.

Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2024 року), дані про кількість матчів і голів — на 17 травня 2024 року.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Мерт Гюнок (1989-03-01)1 березня 1989 (вік 35 років) 28 0 Туреччина Бешикташ
23 1ВР Угурджан Чакир (1996-04-05)5 квітня 1996 (вік 28 років) 27 0 Туреччина Трабзонспор
12 1ВР Алтай Байиндир (1998-04-14)14 квітня 1998 (вік 26 років) 8 0 Англія Манчестер Юнайтед
22 2ЗХ Каан Айхан (1994-11-10)10 листопада 1994 (вік 29 років) 56 5 Туреччина Галатасарай
2 2ЗХ Зекі Челік (1997-02-17)17 лютого 1997 (вік 27 років) 44 2 Італія Рома
3 2ЗХ Меріх Демірал (1998-03-05)5 березня 1998 (вік 26 років) 42 2 Саудівська Аравія Аль-Аглі (Джидда)
18 2ЗХ Мерт Мюлдюр (1999-04-03)3 квітня 1999 (вік 25 років) 22 1 Туреччина Фенербахче
20 2ЗХ Ферді Кадиоглу (1999-10-07)7 жовтня 1999 (вік 24 роки) 15 1 Туреччина Фенербахче
14 2ЗХ Абдулкерім Бардакджи (1994-09-07)7 вересня 1994 (вік 29 років) 6 1 Туреччина Галатасарай
4 2ЗХ Самет Акайдін (1994-03-13)13 березня 1994 (вік 30 років) 5 0 Греція Панатінаїкос
13 2ЗХ Ахметджан Каплан (2003-01-16)16 січня 2003 (вік 21 рік) 0 0 Нідерланди Аякс (Амстердам)
10 3ПЗ Хакан Чалханоглу (капітан) (1994-02-08)8 лютого 1994 (вік 30 років) 84 18 Італія Інтернаціонале
5 3ПЗ Окай Йокушлу (1994-03-09)9 березня 1994 (вік 30 років) 39 1 Англія Вест-Бромвіч Альбіон
6 3ПЗ Оркун Кекчю (2000-12-29)29 грудня 2000 (вік 23 роки) 26 2 Португалія Бенфіка
15 3ПЗ Саліх Озджан (1998-01-11)11 січня 1998 (вік 26 років) 17 0 Німеччина Боруссія (Дортмунд)
16 3ПЗ Ісмаїл Юксек (1999-01-26)26 січня 1999 (вік 25 років) 14 1 Туреччина Фенербахче
8 3ПЗ Арда Гюлер (2005-02-25)25 лютого 2005 (вік 19 років) 6 1 Іспанія Реал Мадрид
9 4НП Дженк Тосун (1991-06-07)7 червня 1991 (вік 33 роки) 50 20 Туреччина Бешикташ
11 4НП Юсуф Язиджи (1997-01-29)29 січня 1997 (вік 27 років) 42 3 Франція Лілль
17 4НП Ірфан Кахведжі (1995-07-15)15 липня 1995 (вік 28 років) 31 2 Туреччина Фенербахче
7 4НП Керем Актюркоглу (1998-10-21)21 жовтня 1998 (вік 25 років) 28 5 Туреччина Галатасарай
21 4НП Бариш Йилмаз (2000-05-23)23 травня 2000 (вік 24 роки) 13 1 Туреччина Галатасарай
25 4НП Юнус Акгюн (2000-07-07)7 липня 2000 (вік 23 роки) 9 2 Англія Лестер Сіті
19 4НП Кенан Їлдиз (2005-05-04)4 травня 2005 (вік 19 років) 5 1 Італія Ювентус
24 4НП Семіх Киличсой (2005-08-15)15 серпня 2005 (вік 18 років) 0 0 Туреччина Бешикташ

Тренерський штаб

[ред. | ред. код]
Шенол Гюнеш, нинішній головний тренер збірної Туреччини з футболу.
Позиція Ім'я
Головний тренер Туреччина Шенол Гюнеш
Асистенти Туреччина Байрам Бекташ
Туреччина Ерен Шафак
Туреччина Шереф Чичек
Тренер з фітнесу Туреччина Омюр Сердал Алтунсоз
Фізіотерапевт Туреччина Ашкин Деде
Тренер воротарів Туреччина Емрах Каракован
Лікарі Туреччина Сарпер Четінкая
Туреччина Уфук Шентюрк
Відео аналітик Туреччина Ердоган Кайнак

Гравці

[ред. | ред. код]

Найбільше матчів

[ред. | ред. код]
Рюштю Речбер — рекордсмен збірної за кількістю матчів (120).

Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу[16]. Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів
1 Рюштю Речбер 1994–2012 120 0
2 Хакан Шюкюр 1992–2007 112 51
3 Бюлент Коркмаз 1990–2005 102 3
4 Емре Белезоглу 2000– 101 9
5 Арда Туран 2006– 100 17
6 Тугай Керімоглу 1990–2007 94 2
7 Алпай Озалан 1995–2005 90 4
8 Хаміт Алтинтоп 2004–2014 82 7
9 Мехмет Топал 2008– 81 2
10 Тунджай Шанли 2002–2010 80 22

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Хакан Шюкюр — рекордсмен збірної за кількістю забитих голів (51).

Гравці з рівною кількістю голів подаються в хронологічному порядку досягнення результату. Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу.[17] Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів Rate
1 Хакан Шюкюр 1992–2007
51
112
0.46
2 Бурак Їлмаз 2006–
24
58
0.43
3 Тунджай Шанли 2003–2010
22
80
0.28
4 Лефтер Кючюкандоньядіс 1948–1963
21
46
0.46
5 Метін Октай 1956–1968
19
36
0.53
Джеміл Туран 1969–1979
19
44
0.43
Ніхат Кахведжі 2000–2011
19
68
0.28
8 Арда Туран 2006–
17
100
0.17
9 Дженк Тосун 2013-
16
42
0.38
10 Зекі Риза Спорел 1923–1932
15
16
0.94


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  2. Turkey's golden delight. BBC Sport. 22 червня 2002. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 20 серпня 2009.
  3. Brazil stride into final. BBC Sport. 26 червня 2002. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 20 серпня 2009.
  4. Turkey finish in style. BBC Sport. 29 червня 2002. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
  5. World Cup Rewind: Hakan Şükür scores the tournament’s fastest ever goal. guinnessworldrecords.com. Guinness World Records. 6 червня 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 25 листопада 2018.
  6. Portugal 2–0 Turkey. BBC Sport. 7 червня 2008. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 20 серпня 2009.
  7. Switzerland 1–2 Turkey. BBC Sport. 11 червня 2008. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2009.
  8. Turkey 3–2 Czech R & Switzerland 2–0 Portugal. BBC Sport. 15 червня 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 20 серпня 2009.
  9. Turkey edge out Czechs in thriller. FIFA.com. FIFA. 15 червня 2008. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 20 серпня 2009.
  10. Croatia 1–1 Turkey (1–3 pens). BBC Sport. 20 червня 2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 20 серпня 2009.
  11. Germany 3–2 Turkey. BBC Sport. 25 червня 2008. Архів оригіналу за 2 листопада 2008. Процитовано 20 серпня 2009.
  12. Terim Resignation. Guardian Sport. 7 червня 2008. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 20 серпня 2009.
  13. Turkey marks 500th match. Hürriyet Daily News. 14 листопада 2012. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 15 листопада 2012.
  14. Er, İsmail (15 листопада 2012). Türkiye 1–1 Danimarka. Hürriyet Spor (Turkish) . Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
  15. Terim leaves Turkey role after brawl. goal.com. Goal. 26 липня 2017. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  16. A Milli Takım En Fazla Milli Olan Oyuncularımız TFF. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2016.
  17. Türkiye Futbol Federasyonu Ana Sayfa TFF. tff.org. Turkish Football Federation. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 червня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]