Транспорт Судану — Вікіпедія

Транспорт Судану
Транспортна система Судану (2007 рік) (англ.)
Територія
Площа	1861484 км² (16-те)
Рельєф	височинний
Найвища точка	гора Джебель-Маррах (3071 м)
Повітряний
Аеропортів	74 (71-ше)
Наземний
Автошляхів	11,9 тис. км (129-те)
Залізниць	7,3 тис. км (31-ше)
Водний
Узбережжя	853 км
Головний порт	Порт-Судан
Водних шляхів	4,1 тис. км (24-те)
Найдовша річка	Ніл (6650 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів	5839 км
Адміністрування
Орган	Міністерство перевезень, шляхів сполучення і мостів
Голова	міністр Махаві Мухаммад Авад

Транспорт Судану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 861 484 км² (16-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1400 км, зі сходу на захід — 1870 км^[2][3]. Географічне положення Судану дозволяє країні контролювати морські транспортні між Європою, Америкою і Азією з Австралією через Суецький канал; сухопутні коридори між країнами Північної та Східної Африки; повітряні шляхи між Близьким Сходом і Африкою^[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Судані, станом на 2000 рік, дорівнює 11 900 км, з яких 4 320 км із твердим покриттям і 7 580 км без нього (128-ме місце у світі)^[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 7 251 км (31-ше місце у світі), з яких 5 851 км вузької 1067-мм колії; 1 400 км вузької 600-мм колії на бавовникових плантаціях^[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 74 аеропорти (71-ше місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 58 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 10 (1);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (17);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (28);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (12)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 6 авіапідприємств, які оперують 25 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 496,1 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 13,15 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 6 гелікоптерних майданчиків^[1].

Судан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ST, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1][5]. Аеропорти Судану мають літерний код ІКАО, що починається з — HS^[1].

Водний[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Порт-Судан.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (143-тє місце у світі), з яких: суховантажів — 2^[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 4 068 км (24-те місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Білий і Голубий Ніл, що судноплавні цілий рік на ділянці у 1 723 км.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Судані, станом на 2013 рік, становила 156 км; нафтогонів — 4 070 км; продуктогонів — 1 613 км^[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство перевезень, шляхів сполучення і мостів. Станом на 23 січня 2017 року міністерство в уряді маршала Умара Хассана Ахмада аль-Башира очолював Махаві Мухаммад Авад^[6].

Див. також[ред. | ред. код]

• Економіка Судану

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською[ред. | ред. код]

• (рос.) Судан // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 396.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Судану

• Карти транспортної системи Судану на Вікісховищі.
• Карти Судану — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Судан з часопису «Вокруг света».

п о р  Судан у темах Державний лад Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • емблема • гімн) Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони Історія Нубія • Куш • Мерое • Мукурра • Нобатія • Алодія • ісламізація • Єгипетський хедиват • повстання Махді • Англо-Єгипетський Судан • громадянські війни (перша • друга) • Дарфурський конфлікт Економіка валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт • зовнішня торгівля Населення столиця • міста • суданські араби • нубійці • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина Інше інтернет • пошта • поштові марки • паспорт Категорія • Портал • Проєкт

п о р Транспорт Судану Управління Міністерство перевезень, шляхів сполучення і мостів Наземний Автомобільний Автошляхи Водійське посвідчення Дорожні знаки Номерні знаки Залізничний Трубопровідний Повітряний Авіакомпанії Аеропорти Цивільна авіація Водний Водні шляхи Порти Судноплавство Громадський Міський Категорія • Економіка • Зв'язок