Транспорт Гернсі — Вікіпедія

Транспорт Гернсі
	Транспортна система Гернсі (англ.)
Територія
Площа	78 км² (228-ме)
Рельєф	горбистий
Найвища точка	безіменна висота (114 м)
Повітряний
Аеропортів	2 (200-те)
Водний
Узбережжя	50 км
Головний порт	Сент-Пітер-Порт
Адміністрування
Орган	Державний секретаріат транспорту
Голова	держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Гернсі представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень . Площа країни дорівнює 78 км² (228-ме місце у світі)^[1]. Форма території країни — архіпелажна, витягнута з північного сходу на південний захід; максимальна дистанція з півночі на південь — 35 км, зі сходу на захід — 35 км, розміри найбільшого острова — 14 x 9 км^[2]^[3]. Географічне положення Гернсі дозволяє контролювати морські транспортні шляхи в Європі вздовж західного узбережжя півострова Бретань (Франція), вхід до протоки Ла-Манш, французького порту Сен-Мало^[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Докладніше: Автомобільний транспорт Гернсі

Карта-схема автомобільних шляхів Гернсі

Див. також: Автошляхи Гернсі та Номерні знаки Гернсі

Залізничний[ред. | ред. код]

Докладніше: Залізничний транспорт Гернсі

Залізничний транспорт коронного володіння представлений залізницею на невеличкому острові Олдерні, на Гернсі залізниця відсутня. Перша залізниця була відкрита 1847 року на острові Олдерні. У минулому залізниця на острові Гернсі була представлена трамвайною лінією Гарденс Стім Трамвей, що відкрилась 6 червня 1879 року і обслуговувалась 6 потягами на парі. 20 лютого 1892 року лінію було електрифіковано. 9 червня 1934 року експлуатацію колій було припинено^[5]. Під час окупації у Другу світову війну німецькі військові інженери модифікували та розширили залізничні лінії Олдерні та Гернсі.

Повітряний[ред. | ред. код]

Докладніше: Цивільна авіація Гернсі

У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (200-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано (у Великій Британії) 2 авіапідприємства, які оперують 11 повітряними суднами^[1].

Гернсі не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Велика Британія^[6].

Див. також: Аеропорти Гернсі та Авіакомпанії Великої Британії

Водний[ред. | ред. код]

Докладніше: Водний транспорт Гернсі

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Брай-Бей, Сент-Пітер-Порт.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Докладніше: Міський громадський транспорт Гернсі

Державне управління[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою коронного володіння через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг^[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Економіка Гернсі

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Guernsey : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ The Railway Magazine, September 1934.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською[ред. | ред. код]

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.