Транспорт Есватіні — Вікіпедія

Транспорт Есватіні
	Транспортна система Есватіні на карті Південно-Африканської Республіки (англ.)
Територія
Площа	17,4 тис. км² (159-те)
Рельєф	височинний
Найвища точка	гора Емлембе (1862 м)
Повітряний
Аеропортів	14 (149-те)
Наземний
Автошляхів	3,6 тис. км (160-те)
Залізниць	301 км (123-тє)
Водний
Узбережжя	0 км
Адміністрування
Орган	Міністерство ЖКГ і транспорту
Голова	міністр Ліндіве Дламіні

Транспорт Есватіні представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 17 364 км² (159-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 190 км, зі сходу на захід — 140 км^[2]^[3]. Географічне положення Есватіні дозволяє країні контролювати частину транспортних шляхів між промисловим ядром Південно-Африканської Республіки і портом Ричардс-Бей, а також, потенційно, до порту Мапуту в Мозамбіку.

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Докладніше: Автомобільний транспорт Есватіні

Загальна довжина автошляхів у Есватіні, станом на 2002 рік, дорівнює 3 594 км, з яких 1 078 км із твердим покриттям і 2 516 км без нього (161-ше місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Есватіні та Номерні знаки Есватіні

Залізничний[ред. | ред. код]

Докладніше: Залізничний транспорт Есватіні

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 301 км (123-тє місце у світі), з яких 301 км вузької 1067-мм колії^[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

Докладніше: Цивільна авіація Есватіні

У країні, станом на 2013 рік, діє 14 аеропортів (149-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 12 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (5);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (7)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 89,79 тис. осіб^[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось^[1].

Есватіні є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 3D, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[4]. Аеропорти Есватіні мають літерний код ІКАО, що починається з — FD^[1].

Див. також: Авіакомпанії Есватіні та Аеропорти Есватіні

Водний[ред. | ред. код]

Докладніше: Водний транспорт Есватіні

Міський громадський[ред. | ред. код]

Докладніше: Міський громадський транспорт Есватіні

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство житлово-комунального господарства і транспорту. Станом на 22 липня 2015 року міністерство в уряді Барнабуса Сібусісо Дламіні очолював Ліндіве Дламіні^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Економіка Есватіні

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Swaziland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Swaziland : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською[ред. | ред. код]

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською[ред. | ред. код]

(рос.) Свазиленд // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 341.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.