Населення Ізраїлю — Вікіпедія

Населення Ізраїлю M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 8,049 млн осіб
Густота 372,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 2,24 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,56 %
Народжуваність 18,48 ‰
Фертильність 2,68 дітей на 1 жінку
Смертність 5,15 ‰
Смертність немовлят 3,55 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 27,95 %
 • 15–64 років 61,2 %
 • старіші за 65 років 10,85 %
Середня тривалість життя 82,27 року
 • чоловіків 80,43 року
 • жінок 84,21 року
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ізраїльтяни
Найбільший етнос євреї
Нацменшини араби
Мови
Офіційна іврит
Також у побуті арабська, англійська

Населення Ізраїлю. Чисельність населення країни 2015 року становила 8,05 млн осіб (99-те місце у світі), включно з поселенцями на Голанських висотах (2 тис.) і Східному Єрусалимі (210 тис.), що були окуповані Ізраїлем 1967 року[1]. Чисельність ізраїльтян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,48 ‰ (96-те місце у світі), смертність — 5,15 ‰ (183-тє місце у світі), природний приріст — 1,56 % (78-ме місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Ізраїлі, станом на 2015 рік, дорівнює 18,48 ‰ (96-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,68 дитини на одну жінку (72-ге місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,3 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Ізраїлі 2015 року становила 5,15 ‰ (183-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,56 % (78-ме місце у світі)[1]. За 2011 рік населення Ізраїлю зросло на 1,8 %. Приріст населення вище середнього спостерігався в Єрусалимському (2,5 %) та Центральному округах (2,1 %), в той час як в Тель-Авівському окрузі приріст мінімальний — 0,8 %.

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Ізраїлю, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Ізраїлю становить 29,7 року (115-те місце у світі): для чоловіків — 29,1, для жінок — 30,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,27 року (11-те місце у світі), для чоловіків — 80,43 року, для жінок — 84,21 року[1].

Вікова структура населення Ізраїлю, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 27,95 % (1 151 247 чоловіків, 1 098 631 жінки);
  • молодь віком 15-24 роки — 15,5 % (637 758 чоловіків, 609 597 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 37,13 % (1 528 271 чоловік, 1 460 771 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,57 % (336 662 чоловіка, 353 351 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,85 % (389 401 чоловік, 483 621 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,5; коефіцієнт розлучуваності — 1,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (дані за 2009 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,5 року, жінки — 28,4 року, загалом — 30 років (дані за 2010 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 372,6 особи/км² (35-те місце у світі)[1]. Найвища густота населення в Тель-Авівському окрузі — 7522 осіб/км², на другому місті Єрусалимський округ — 1484 осіб/км², на третьому — Центральний округ — 1464 особи/км², у Північному окрузі густота населення 292 осіб/км², у Південному — 79 осіб/км²; найменше — пустеля Неґев — 40 осіб/км² та окуповані Голанські висоти — 31 осіб/км². Єврейське населення домінує в містах центру країни та в південних районах, тоді як в Північній Галілеї вельми високий відсоток арабського населення.

Загалом в Ізраїлі 74 міста (за кількома винятками, такий статус отримують всі поселення з населенням понад 20 тис.), 14 з яких мають населення понад 100 тис. Решта території організована у 144 місцеві ради, що керують поселеннями з населенням понад 2 тис. осіб[5][6] і 53 районні ради, що керують меншими поселеннями, але більшими територіями[7][5]. Крім власне території Ізраїлю, 242 ізраїльських поселення розташовані на території Західного берега, 42 на Голанських висотах і 29 у Східному Єрусалимі[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Докладніше: Міста Ізраїлю

Ізраїль надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 92,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,37 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. Частка міст з населенням понад 100 тис. збільшилася з 10 в 1983 році до 14 в 2006 році.

Головні міста держави: Тель-Авів — Яффо — 3,608 млн осіб, Хайфа — 1,097 млн осіб, Єрусалим — (проголошена столиця) 839,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1]. Для статистичних цілей у країні виділяють 3 міські агломерації: Гуш-Дан (Тель-Авів), Хайфа і Беер-Шева — 531 тис.осіб[8]. В якості агломерацій часто також виділяють Єрусалим[9] і Назарет[10].


1948 року Тель-Авів було єдиним містом Ізраїлю з населенням понад 100 тис. осіб (248,5 тис. мешканців). За даними на 2011 рік, 91,4 % жителів Ізраїлю проживають у населених пунктах чисельністю понад 2 тис. осіб. 41 % (3,378 млн осіб) ізраїльтян живуть у містах з населенням понад 100 тис. осіб, 24,6 % — у 5 найбільших містах[11]. 6 міст у Ізраїлі мають населення понад 200 тис. осіб: Єрусалим, Тель-Авів, Хайфа, Рішон ле-Ціон, Ашдод та Петах-Тіква. Загальна чисельність населення цих шести міст — 2 134 600 осіб (станом на 2011 рік)[11].

У сільській місцевості в Ізраїлі живуть 671 тис. осіб (станом на 2011 рік) — 8,6 % всього населення. Багато типів сільських поселень країни унікальні для цієї країни, зокрема це мошав і кібуц[12]. Станом на 2002 рік у країні нараховувалося 976 сільських поселень із загальним населенням 556 тис., з них 199 тис. населяли 409 мошавів, а 115 тис. — 268 кібуців. Цікаво, що 1948 року кібуцники становили 6 % населення новонародженого держави[11].Спочатку обидва типи поселень були колективними та кооперативними поселеннями відповідно[12], але з часом у міру росту добробуту ступень кооперації між мешканцями знизився, а в деяких з них кооперація зникла зовсім[12]. Останні поселення відомі як мошавот, їх мешканці є одноосібними власниками землі. Решта поселень населені арабами, переважно осілими бедуїнами, а близько 40 % бедуїнів все ще кочують зі стадами овець та кіз.

Близько 325,5 тис. громадян Ізраїлю проживають в поселеннях в Юдеї і Самарії, Маале-Адумім в Юдеї, Аріель у Самарії[13].

Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,24 ‰ (46-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Згідно зі статистикою 2010 року, робочі іммігранти прибували з таких країн: Таїланд — 24 % , Філіппіни — 18 % , колишній СРСР — 18 % , Індія — 10 % , Китай — 5 %, Непал — 5 %. На листопад 2011 року в Ізраїлі за приблизними оцінками проживали 250 тис. іммігрантів, які діляться на такі групи[14]:

  • 88,86 тис. робітників-іммігрантів, які прибули на законних підставах;
  • 95 тис. осіб прибули в Ізраїль по візі і не покинули країну після її закінчення;
  • 45 тис. нелегальних мігрантів з Еритреї, Судану та інших країн;
  • 30 тис. палестинців з робочими візами.

Кількість репатріантів, які прибули до Ізраїлю 2014 року, склала 23,0 тис. осіб[15]. З 2002 року, після падіння хвилі репатріантів з колишнього СРСР, рівень репатріації нагадує рівень 1980-х років — від 9 до 20 тис. в рік. З усіх репатріантів в 2011 році, 43 % прибули з колишнього СРСР — в основному з РФ (3678 людини) і України (2051 людини), 16 % прибули з Ефіопії і 14 % із США, найбільша кількість з яких оселилася в Єрусалимі. Медіанний вік репатріанта 2011 року — 29 років[16].

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 31,7 тис. біженців з Еритреї, 6,33 тис. з Судану.

У країні мешкає 15 осіб без громадянства[1].

Ізраїль є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[17].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2013 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
євреї
  
75%
араби, друзи, інші
  
25%
Докладніше: Народи Ізраїлю

Головні етноси країни: євреї — 75 % населення (з яких уродженцями власне Ізраїлю є 74,4 % населення, вихідцями з Європи, Америк і тихоокеанського регіону — 17,4 %, вихідці з Африки — 5,1 %, вихідці з Азії — 3,1 %), не євреї (переважно араби і друзи) — 25 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1].

Розподіл арабського і єврейського населення по округах[13]
Округ євреї араби
Центральний 28,2 % 9,7 %
Тель-Авівський 20,5 % 1,1 %
Хайфський 10,9 % 14,5 %
Єрусалимський 11 % 18,8 %
Північний 9,7 % 43,1 %
Південний 14,3 % 12,8 %
Юдея і Самарія 5,4 %

Євреї[ред. | ред. код]

Єврейське населення країни не є єдиним в культурному відношенні внаслідок того, що більше чверті євреїв є репатріантами в першому поколінні. В Ізраїлі прийнято розділяти населення на уродженців країни (цабарим, сабри) і репатріантів (олім), а також виділяти серед уродженців країни вихідців з різних громад. Найбільш значними є громади вихідців з СРСР, Марокко, Румунії та Польщі. У 2009 році вперше за 2000 років чисельність єврейського населення Ізраїлю перевищила чисельність євреїв в діаспорі[18]. На 2011 рік, серед євреїв, які проживають в Ізраїлі, 4,254 млн (72,7 %) народилися в Ізраїлі (цабарим, сабри) і 1,6 млн (27,3 %) — репатріанти (олім)[19][20].

Араби[ред. | ред. код]

Ізраїльські араби, чисельність яких становить 1 636 тис. (20,6 %) осіб, так само розділені на кілька етноконфесійних груп. До них належать: мусульмани (1,354 млн осіб, близько 82 %), в більшості — суніти; бедуїни (270 тис.), з яких 200 тис. проживають в Негеві і 70 тис. на півночі[21]; араби-християни (125 тис.), які проживають на півночі країни, а також у містах Хайфа, Єрусалим і Яффа[22].

Інші[ред. | ред. код]

Чисельність друзів 2011 року становила близько 130 тис. осіб. Основні поселення знаходяться в Галілеї, на горі Кармель і на Голанських висотах (близько 20 тис.). У Старому місті Єрусалиму є вірменський історичний квартал. Вірмени також проживають у місті Яффі в сусідстві з арабами-християнами і арабами-мусульманами.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Ізраїлю (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іврит
  
%
арабська
  
%
англійська
  
%
Докладніше: Мови Ізраїлю

Офіційна мова[23]: іврит. Інші поширені мови: арабська — серед арабської етнічної меншини, англійська — найбільш вживана іноземна мова.

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Ізраїлі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
юдаїзм
  
75%
мусульмани
  
17.5%
християни
  
2%
друзи
  
1.6%
інші
  
3.9%
Докладніше: Релігія в Ізраїлі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: юдаїзм — 75 %, іслам — 17,5 %, християнство — 2 %, друзи — 1,6 %, інші — 3,9 % (станом на 2013 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Ізраїлі

Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,7 % — серед чоловіків, 96,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 5,9 % від ВВП країни, станом на 2013 рік (57-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,34 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 7,8 % від ВВП країни (68-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,55 ‰ (204-те місце у світі); хлопчиків — 3,51 ‰, дівчаток — 3,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (168-ме місце у світі)[1].

Ізраїль входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,8 % (49-те місце у світі)[1].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 1,95 км³ на рік, або 282,4 тонни на одного мешканця на рік: з яких 39 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 64,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 45,7 %; частка осіб похилого віку — 18,4 %, або 5,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності (7,30 долари США на особу на добу) 2014 року перебувало 22 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 31,3 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,35 млн унікальних інтернет-користувачів (58-ме місце у світі), що становило 78,9 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,86 млн осіб (94-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,1 %; промисловість і будівництво — 17,3 %; сфера послуг — 81,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,6 % працездатного населення, 2014 року — 5,9 % (62-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,6 %, серед юнаків — 10,1 %, серед дівчат — 11,1 % (90-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

У країні відбувається зростання споживання екстазі, кокаїну, героїну (Ліван, Йорданія); центр з відмивання грошей[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ізраїлю докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[24][25].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Ізраїлю
Рік Населення Зміна
1950 1 370 100
1960 2 150 400 +57.0%
1970 3 022 100 +40.5%
1980 3 921 700 +29.8%
1990 4 821 700 +22.9%
2000 6 369 300 +32.1%
2010 7 695 100 +20.8%
2016 8 571 200 +11.4%
Джерело: Дані Центрального статистичного управління Ізраїлю[26][27][28].

Демографічні показники в країні реєструються з моменту створення держави Ізраїль 1948 року Центральним статистичним управлінням Ізраїлю.

Переписи[ред. | ред. код]

Згідно зі статистичними даними першого перепису населення, проведеного в Ізраїлі 1948 року, загальна чисельність населення країни на той час становила 872,7 тис. осіб, з яких 716,7 тис. євреїв (82,12 % населення), 156 тис. арабів (17,88 %).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Israel, People and Society. Factbook.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. а б Mahler G. S..
  6. Troen & Lucas.
  7. Herzog H..
  8. Localities, Population, and Density (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 2 липня 2007.
  9. Jerusalem: From Town to Metropolis. University of Southern Maine. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 8 квітня 2008.
  10. Initiated Development in the Nazareth Region. Архів оригіналу за 12 листопада 2007. Процитовано 8 квітня 2008.
  11. а б в (англ.) Localities and population, by type of locality and population group. [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  12. а б в Rural Settlement Geography of Israel (PDF). Indiana State University. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2011. Процитовано 7 квітня 2008.
  13. а б (англ.) Localities and population, by district, sub-district religion and population group. [Архівовано 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  14. (івр.) לא ישראלים בישראל [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  15. (рос.) Конец 2014 года: население Израиля достигло 8,3 миллиона человек. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014 року.
  16. (івр.) הודעה לעיתונות [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  17. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  18. (рос.) В Израиль прибыли 238 репатриантов из Северной Америки, в том числе, 55 призывников. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — повідомлення NEWSru від 4 вересня 2009 року.
  19. (англ.) Jews, by continent of origin, sex and age — 2011. [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  20. (англ.) Jews, by country of origin and age — 2011. [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  21. (івр.) החברה הבדואית בישראל בראי עולם התעסוקה [Архівовано 30 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  22. (івр.) 2011-מקורות גידול האוכלוסייה, לפי צורת יישוב, קבוצת אוכלוסייה ודת [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  23. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  24. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  25. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  26. (англ.) Latest Population Statistics for Israel. Press Release. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Israel Central Bureau of Statistics. 31 December 2015.
  27. (англ.) Population, by Population Group. Statistical Abstract of Israel. Israel Central Bureau of Statistics. 11 вересня 2012 року. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 5 квітня 2013 року.
  28. (англ.) Monthly Bulletin of Statistics for Population. Israel Central Bureau of Statistics. 7 серпня 2013 року. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 24 серпня 2013 року.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «UNSTAT2011marriage», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «UNSTAT2011divorce», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]