Месія — Вікіпедія

Месі́я (від івр. מָשִׁיחַ‎, Маши́ах; дав.-гр. Χριστός, Хрісто́с) — букв. «помазанник». Помазання-єлеопомазання особливою олією (єлеєм) було частиною церемонії, що проводилася при воззведенні царів на престол і посвяті священників у сан.

В юдаїзмі «месія» означає «помазанець». Це слово застосовують до царя, оскільки царів з Давидової династії вважали Божими помазанцями (Давида було буквально помазано олією на символ його призначення царем — 1 Сам. 16:1–13). Юдеї досі чекають на Месію, вірячи, що ідеальний цар, нащадок царя Давида, буде посланий Богом, щоб врятувати (духовно й/або фізично) народ Ізраїлю і людство.

Ісус Христос, Спас Вседержитель, ікона VI ст.

У християнскій традиції використовується також термін «Христос» — грецький відповідник до «Месія» —, надаючи йому значення «Спаситель».

У певних напрямках ісламу месією іменується пір або Масіх — глава громади, духовний учитель у суфіїв та деяких інших конфесіональних групах.

Головний ворог Месії — Антихрист у виді Сатани, а в ісламі головний ворог Месії - Даджаль.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]