Мізрахі — Вікіпедія

Мізрахі
Самоназва מזרחי
Кількість близько 4 млн. осіб
Ареал Ізраїль Ізраїль — 2,8 млн осіб
Франція Франція — 400 тис. осіб
США США — 250 тис. осіб
Бразилія Бразилія — 7 тис. осіб
Канада Канада — 35 тис. осіб
Іран Іран — 25 тис. осіб
Індія Індія — 10 тис. осіб
Марокко Марокко — 7 тис. осіб
Велика Британія Велика Британія — 7 тис. осіб
Чилі Чилі — 2.7 тис. осіб
Аргентина Аргентина — 77 170 тис. осіб
Близькі до: євреї, перські євреї, арабські євреї, курдські євреї, бухарські євреї, сефарди.[1]
Мова іврит, арабська,ладіно, єврейсько-арабські діалекти, мови країн проживання
Релігія юдаїзм

Мізрахі (івр. מזרחי , Mizraḥi , Mizraḥim східний) — умовна назва тієї частини євреїв, які проживають і проживали в країнах Близького Сходу та Північної Африки і вихідців з цих країн в Ізраїлі. У широкому сенсі, мізрахі — це насамперед назва арабських євреїв, а також перських, бухарських, гірських, індійських і курдистанських євреїв. Однак іноді цей термін вживають у вужчому сенсі, позначаючи ним тільки арабських євреїв, таким чином не включаючи перських, гірських, курдистанських та інших євреїв.

Якщо нащадки європейських євреїв — ашкеназі, особливо релігійні, зберігають субетнічну гомогенність, то мізрахі — це просто географічна збірна назва для дуже різних груп євреїв з різних мусульманських країн.

Самі євреї зі Сходу називають себе іракськими євреями, єменськими євреями («тайманці»), бухарським євреями, курдськими євреями («аншей таргум») і так далі. До східних євреїв часто відносять і сефардів, які сформувалися як субетнос на Піренейському півострові, але після вигнання розсіялися по всьому Середземномор'ю і просочилися місць, де осіли — а це в основному були території Османської імперії.

У сучасному Ізраїлі ашкеназі іноді називають всіх євреїв з Європи (включаючи голландських євреїв, які вийшли з Іспанії), а сефардами — всіх євреїв зі Сходу. Східні євреї розмовляють на різних мовах. В основному це арабська мова. Іранські євреї говорять на фарсі. Євреї з Курдистану використовують для спілкування новоарамейську мову, споріднену з давньою арамейською мовою. Мізрахі, котрі репатріювалися до Ізраїлю, говорять на івриті. Багато мізрахі, як деякі вважають, є нащадками євреїв, що не повернулися в давнину з Вавилонського вигнання.

За деякими даними, східні євреї можуть складати до 40 % населення Ізраїлю. Іноді стверджують, що мізрахі становлять незначну частину світового єврейства — близько 10 %. Після того, як в 1948 році було утворено державу Ізраїль, єврейські лідери усвідомили необхідність збільшення числа єврейського населення в країні. Західноєвропейські та американські євреї в масовому порядку в Ізраїль не їхали, Східна Європа не могла дати понад 300 тисяч репатріантів. Однак, багато євреїв проживало на Близькому Сході — наприклад, тільки в Іраку до масової репатріації в Ізраїль було близько 130 тисяч осіб єврейського населення, а в Марокко — приблизно 260 тисяч. Практично всі ці євреї опинилися в Ізраїлі. У Марокко сьогодні проживає близько 7 тисяч євреїв, в інших мусульманських країнах Північної Африки та Азії — і того менше (приблизно 370 людей в Ємені, близько сотні осіб в Іраку, менше ніж 50 осіб в Лівані).

Однак, в Ізраїлі східні євреї, протиставляючи себе ашкеназі, зуміли створити свою субкультуру. Так, в Ізраїлі існує популярний жанр близькосхідної музики під назвою мізрахі (або «музика Мізрахі»). Цей музичний жанр є сплавом арабської, турецької, індійської та інших східних музичних традицій, має характерну «східну» перкусію. Мізрахі супроводжується співом на івриті, арабською або інших східних мовах.

Відомі мізрахі[ред. | ред. код]

Інші значення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Американські генетики з'ясували, звідки на Землі взялися євреї. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 20 серпня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]