Населення Руанди — Вікіпедія
Населення Руанди | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 12,661 млн осіб |
Густота | 470,6 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,85 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,56 % |
Народжуваність | 33,75 ‰ |
Фертильність | 4,53 дітей на 1 жінку |
Смертність | 8,96 ‰ |
Смертність немовлят | 58,19 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 41,83 % |
• 15–64 років | 55,64 % |
• старіші за 65 років | 2,53 % |
Середня тривалість життя | 59,67 року |
• чоловіків | 58,11 року |
• жінок | 61,27 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 1,01 чол./жін. |
після 65 років | 0,7 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | руандійці |
Мови | |
Офіційна | кіньяруанда, французька, англійська |
Населення Руанди. Чисельність населення країни 2015 року становила 12,661 млн осіб (74-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність руандійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 33,75 ‰ (30-те місце у світі), смертність — 8,96 ‰ (69-те місце у світі), природний приріст — 2,56 % (22-ге місце у світі) .
Природний рух[ред. | ред. код]
Відтворення[ред. | ред. код]
Народжуваність у Руанді, станом на 2015 рік, дорівнює 33,75 ‰ (30-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,53 дитини на одну жінку (27-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 51,6 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2015 рік)[1].
Смертність у Руанді 2015 року становила 8,96 ‰ (69-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,56 % (22-ге місце у світі)[1].
Вікова структура[ред. | ред. код]
Середній вік населення Руанди становить 19 років (203-тє місце у світі): для чоловіків — 18,7, для жінок — 19,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 59,67 року (199-те місце у світі), для чоловіків — 58,11 року, для жінок — 61,27 року[1].
Вікова структура населення Руанди, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 41,83 % (2 670 040 чоловіків, 2 626 646 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 18,86 % (1 193 523 чоловіка, 1 193 953 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 32,72 % (2 077 406 чоловіків, 2 065 261 жінка);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,07 % (239 924 чоловіка, 274 829 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,53 % (131 613 чоловіків, 188 538 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,8 року, жінки — 20,6 року, загалом — 22,7 року (дані за 2010 рік)[2].
Розселення[ред. | ред. код]
Густота населення країни 2015 року становила 470,6 особи/км² (26-те місце у світі)[1]. Руанда — найбільш густонаселена країна Африки.
Урбанізація[ред. | ред. код]
Руанда середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 28,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 6,43 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Кігалі (столиця) — 1,257 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Інтара | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кіґалі Бутаре | 1 | Кіґалі | Кіґалі | 745 261 | Гітарама Рухенгері | ||||
2 | Бутаре | Південна | 89 600 | ||||||
3 | Гітарама | Південна | 87 613 | ||||||
4 | Рухенгері | Північна | 86 685 | ||||||
5 | Гісеньї | Західна | 83 623 | ||||||
6 | Б'юмба | Північна | 70 593 | ||||||
7 | Чьянгугу | Південна | 63 883 | ||||||
8 | Кібує | Західна | 48 024 | ||||||
9 | Рвамагана | Східна | 47 203 | ||||||
10 | Кібунго | Східна | 46 240 |
Міграції[ред. | ред. код]
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,85 ‰ (66-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 81,3 тис. біженців з Бурунді, 73,43 тис. з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні присутні внутрішньо переміщених осіб невизначеної кількості через збройне повстання 1998—1999 років[1].
Руанда є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]
Головні етноси країни: хуту — 84 %, тутсі — 15 %, пігмейський народ тва — 1 % населення[1].
Українська діаспора[ред. | ред. код]
Мови[ред. | ред. код]
Офіційні мови[4]: кіньяруанда — володіє 93,2 % населення, французька — 0,1 %, англійська — 0,1 %. Інші поширені мови: кісуахілі — 0,02 %, інші мови — 0,3 % (оцінка 2002 року).
Релігії[ред. | ред. код]
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 49,5 %, протестантизм — 39,4 % (адвентизм — 12,2 %, інший протестантизм — 27,2 %), інші течії християнства — 4,5 %, іслам — 1,8 %, анімізм — 0,1 %, інші — 0,6 %, не сповідують жодної — 3,6 % (2001), не визначились — 0,5 % (станом на 2002 рік)[1].
Освіта[ред. | ред. код]
Рівень письменності 2015 року становив 70,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 73,2 % — серед чоловіків, 68 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5 % ВВП країни, станом на 2013 рік (73-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 11 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна[ред. | ред. код]
Вища[ред. | ред. код]
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,06 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,6 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,5 % ВВП країни (18-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 58,19 ‰ (23-тє місце у світі); хлопчиків — 61,68 ‰, дівчаток — 54,6 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 290 випадків на 100 тис. народжень (35-те місце у світі)[1].
Руанда входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання[ред. | ред. код]
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 210,5 тис. хворих на СНІД (29-те місце в світі), це 2,82 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (21-ше місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,0 тис. осіб (45-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,3 % (170-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11,7 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія[ред. | ред. код]
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 86,6 % населення в містах і 71,9 % в сільській місцевості; загалом 76,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 58,5 %, в сільській місцевості — 62,9 %, загалом по країні — 61,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,15 км³ на рік, або 17,25 тонни на одного мешканця на рік: з яких 33 % припадає на побутові, 11 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 78,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 73,1 %; частка осіб похилого віку — 5 %, або 20,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 39,1 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,1 %, верхній дециль — 43,2 % (станом на 2011 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 9,3 млн осіб не має доступу до електромереж; 21 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 67 %, у сільській місцевості — 5 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,279 млн унікальних інтернет-користувачів (120-те місце у світі), що становило 18 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси[ред. | ред. код]
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 6,247 млн осіб (70-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 90 %; промисловість, будівництво і сфера послуг — 10 % (станом на 2000 рік)[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні. серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 4,5 %, серед юнаків — 3,6 %, серед дівчат — 5,2 %[1].
Кримінал[ред. | ред. код]
Торгівля людьми[ред. | ред. код]
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Руанди докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан[ред. | ред. код]
Докладніше: Гендерна рівність в Руанді
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,7 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження[ред. | ред. код]
Населення Руанди[7] | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 2 072 000 | — |
1960 | 2 771 000 | +33.7% |
1970 | 3 749 000 | +35.3% |
1980 | 5 179 000 | +38.1% |
1990 | 7 110 000 | +37.3% |
2000 | 8 098 000 | +13.9% |
2010 | 10 624 000 | +31.2% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Rwanda : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Література[ред. | ред. код]
Українською[ред. | ред. код]
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською[ред. | ред. код]
- (рос.) Руанда // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Руанда // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2. — 671 с.
- (рос.) Руанда // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Руанди |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Rwanda : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Руанди.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Rwanda. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Руанди.
- Rwanda. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Руанди.
- Rwanda. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Руанди від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Rwanda : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|