Хасмонеї — Вікіпедія

Юдея за часів Йонатана Хасмонея
   Стан на 160 р. до н. е.
   Завойовані території
Володіння Хасмонеїв у 141 — 63 р. до н. е.

Хасмонеї (ממלכת החשמונאים, Mamlekheth haHash'mona'im) — рід правителів Юдеї священницького походження з поселення Модіїн, який походив з Макавеїв.

Після повстання Макавеїв 165 р. до н. е. засновано незалежну юдейську державу в Палестині. Нащадки Хасмонеїв правили Юдеєю з 152 по 37 роки до н. е. Вони були вождями народа з самого початку повстання проти Селевкідів 167 р. до н. е. Хасмонейські правителі були одночасно і первосвященниками та сформували релігійно орієнтовану систему державного правління.

Історія правління[ред. | ред. код]

Першим керівником повсталих Маккавеїв був священник (Коген) Маттафія Хасмоней (Маттітьягу), а потім його третій син Юда (Ієгуда) Макавей. Після загибелі Юди вождем, а потім і первосвященником став молодший з братів — Йонатан. У результаті зрадницької змови був убитий і він. 140 р. до н. е. офіційно обраним правителем, первосвященником і головнокомандувачем Юдеїв став другий син Маттафії — Симон (Шім'он). З цього моменту ведеться формальний відлік правління династії Хасмонеїв.

За часів Хасмонеїв був єдиний в історії випадок насильницького навернення інших народів в юдаїзм. Йоханан Гіркан навернув в юдаїзм ідумеїв — нащадків Ісава, що мешкали в Негеві і Північному Синаї.

Саме Хасмонеї привели до Юдеї нових загарбників. Римляни були запрошені до Юдеї для участі в громадянській війні, що вибухнула між прихильниками двох братів Хасмонеїв, що не поділили між собою престол. Це втручання обернулося окупацією Єрусалима, а згодом — втратою єврейської державності в Ерец-Ісраель на дві тисячі років — до 1948 р.

Кінець династії Хасмонеїв був трагічний. Один з підданих, що служив при правительському палаці, влаштував переворот — і сам став правителем, заснувавши нову династію, знищивши всіх нащадків Хасмонеїв. Його звали Ірод. Походив з Едому, який Хасмонеї насильно навернули в юдаїзм.

Династія Хасмонеїв[ред. | ред. код]

Первосвященики:

Посилання[ред. | ред. код]

Doris Lambers-Petry: http://www.bibelwissenschaft.de/nc/wibilex/das-bibellexikon/details/quelle/WIBI/zeichen/h/referenz/20641/cache/c60172d9e60a39019cee9a5988a956cb/ [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]