Британська Територія в Індійському Океані — Вікіпедія

Британська Територія в Індійському Океані
British Indian Ocean Territory

Прапор Герб
Девіз: "In tutela nostra Limuria"
лат. "Лемурія є нашою турботою"
Гімн: God Save the King
англ. "Боже, бережи короля"
Розташування Британської Території в Індійському Океані
Розташування Британської Території в Індійському Океані
Столиця
(та найбільше місто)
атол Дієго-Гарсія
Офіційні мови Англійська
Форма правління Заморська територія Великої Британії
 - Комісар Лі Тернер
 - Адміністратор Тоні Гампріс
Створено 1965 
Площа
 - Загалом 60 км² (n/a)
 - Внутр. води 0 %
Населення
 - Густота 58,3/км² (n/a)
Валюта Долар США[1] (USD)
Часовий пояс  (UTC+6)
Коди ISO 3166 086 / IOT IO
Домен .io
Телефонний код +246
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Британська Територія в Індійському Океані

Британська Територія в Індійському Океані[2][3] (англ. British Indian Ocean Territory) — заморська територія Великої Британії, розташована в Індійському океані, південніше Мальдівів. Британська Територія в Індійському Океані складається з архіпелагу Чагос, в який входять 60 островів. Найбільший — острів Дієго-Гарсія (27 км²). Загальна площа території — 60 км².

Географія[ред. | ред. код]

Карта архіпелагу Чагос

Чагос — архіпелаг із семи атолів з більш ніж 60 тропічними островами в Індійському океані, що знаходиться приблизно в 500 кілометрах на південь від Мальдівів, на середині шляху з Африки в Індонезію.

Якщо найбільший острів архіпелагу Дієго-Гарсія має площу 27,2 км², то другий за величиною острів архіпелагу (Ігл, Велика Банка Чагос) менше в 11 разів (2,45 км²). Решта острівців за площею не перевищують 1,5 км².

Атол Число острівців Площа суходолу
(км²)
Лагуна
(км²)
1 Дієго-Гарсія 4 27,2 147
2 Егмонт 7 4 25
3 Перос-Баньос 27 13 490
4 Острови Саломон 11 3,5 32,5
5 Банка великий Чагос 7 4
6 Риф Бленхайм 3 8,5 28,5
7 Банка Спікерс 1 0,1
Всього 60 60,3 723

Історія[ред. | ред. код]

Колись фразою на санскриті «Лакшадвіп» («Сто тисяч островів») позначали острова Лакшадвіп, Мальдіви, Сувадіве й архіпелаг Чагос. Спочатку вони управлялися з Індії, але на них не було постійного населення. Мальдівські моряки добре знали архіпелаг Чагос. Згідно з усними переказами, їх іноді викидало на ці острови, але архіпелаг вважався занадто віддаленим, щоб його заселяти. Вперше архіпелаг Чагос картографував Васко да Гама, пропливаючи повз нього в XVI столітті. У XVIII столітті Франція оголосила Чагос своїм володінням, як частину колонії Маврикій. З 1815 року, за Паризьким мирним договором, Чагос (як частина Маврикія) перейшов у володіння Великої Британії.

У XIX столітті на острові Дієго-Гарсія стали вирощуватися плантації кокосових пальм для виробництва копри, для цього були завезені робітники з Індії (до цього жителів на архіпелазі не було). 8 листопада 1965 року Велика Британія відокремила архіпелаг Чагос від острова Маврикій, і заснувала на ньому Британську заморську територію в Індійському океані, щоби закласти військову базу на Дієго-Гарсія. Через зведення військової бази, з 1967 року чагосці (близько 1200 осіб) були переселені британською владою на Маврикій і Сейшели.

Населення[ред. | ред. код]

Зараз населення території складає військовий і цивільний персонал (близько 4 тис. осіб) британо-американської військової бази, розташованої на острові Дієго-Гарсія. Серед цивільного персоналу, крім британців і американців — маврикійці та філіппінці.

Управління[ред. | ред. код]

Територією управляє комісар міністерства закордонних справ Британії, що постійно перебуває в Лондоні. На місці його представляє офіцер, командувач британськими силами на Дієго-Гарсія.

Економіка[ред. | ред. код]

Ніякої промислової та сільськогосподарської діяльності не ведеться (крім обслуговування бази), однак у Лондоні здійснюється продаж рибальських ліцензій в 200-мильній зоні та комерційний випуск поштових марок.

Міжнародні суперечки[ред. | ред. код]

У 1980-ті роки острів Маврикій оголосив про свої права на володіння цими територіями, заявивши, що відділення 1965 року було незаконним. Справа в тому, що стаття 6 Декларації ООН № 1514 «Про надання незалежності колоніальним країнам і народам» однозначно визначає територіальну цілісність колоній[4], а оскільки дана декларація була прийнята за 5 років до відділення архіпелагу, то в Маврикія теоретично є підстави пред'являти претензії на його територію. Велика Британія не визнала прав Маврикія, але погодилася передати йому архіпелаг Чагос, коли в ньому відпаде військова потреба.

Сейшели також заявляють про свої домагання на архіпелаг Чагос, включаючи острів Дієго-Гарсія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. British Indian Ocean Territory (British Overseas Territory), Foreign and Commonwealth Office.
  2. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  3. Атлас світу, 2005.
  4. Декларація ООН № 1514. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 4 березня 2013. 

Література і джерела[ред. | ред. код]