Відносини Мальтійський орден — Європейський Союз — Вікіпедія

Відносини Мальтійський орден — Європейський Союз
Європейський Союз
Європейський Союз
Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти
Мальтійський орден

Відносини Суверенного Військового Мальтійського Ордену та Європейського Союзу — це дипломатичні відносини між Суверенним військовим Мальтійським орденом і Європейським Союзом (ЄС). Вони були офіційно створені в 2003 році, коли Мальтійський орден заснував представництво та офіс у Брюсселі, будучи в контакті з Європейською комісією з початку 1990-х років.[1]

Представництво та визнання[ред. | ред. код]

Унікальне серед релігійних орденів Європи, представництво Мальтійського ордену визнається дипломатичним органом виключно Комісією, а не іншими установами чи державами- членами ЄС.[2][3][4] Ця домовленість була офіційно оформлена в 2007 році, коли повноваження Представництва ЄС при Святому Престолі, створеного у 2006 році, було розширено, щоб охопити SMOM.[5]

Співпраця[ред. | ред. код]

Мальтійський орден заявив про намір своїх багатосторонніх відносин, таких як відносини з ЄС, пропагувати гуманітарні цінності, включаючи «права людини, охорону здоров'я [і] продовольчу безпеку».[6] Так само ЄС вважає свою дипломатію з Мальтійським орденом цінним «у сферах екстреної допомоги, медичної допомоги, боротьби з бідністю та голодом, а також спеціальної допомоги людям, які постраждали від конфліктів».[7] З 6 березня 2012 року обидві сторони продовжували співпрацювати, щоб розробити стратегію захисту «священних місць» у Середземному морі за сприяння Бюро радників з європейської політики (BEPA).[8]

Див.також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leuştean, Lucian N. (2013). Does God Matter in the European Union?. У Lucian N. Leuştean (ред.). Representing Religion in the European Union: Does God Matter?. London: Routledge. с. 18, 12. ISBN 978-0-41-568504-7.
  2. Lindblom, Anna-Karin (2005). Non-Governmental Organisations in International Law. Cambridge: Cambridge University Press. с. 68. ISBN 978-0-52-185088-9.
  3. Mudrov, Sergei A. (2016). Christian Churches in European Integration. London: Routledge. с. 88. ISBN 978-1-31-716681-8.
  4. Leuştean, Lucian N. (2015). The Representation of Religion in the European Union. У Jonathan Chaplin (ред.). God and the EU: Retrieving the Christian Inspirations of the European Project. London: Routledge. с. 182. ISBN 978-1-31-743921-9.
  5. Leuştean 2013, p. 18.
  6. Multilateral relations. Sovereign Military Order of Malta. Архів оригіналу за 16 June 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  7. About the Delegation of the European Union to the Holy See, Order of Malta, UN Organisations in Rome, Republic of San Marino. European External Action Service (EEAS). Архів оригіналу за 16 June 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  8. European Commission and the Order of Malta for the protection of sacred places. Sovereign Military Order of Malta. 8 березня 2012. Архів оригіналу за 16 June 2020. Процитовано 16 червня 2020.