Костобоки — Вікіпедія

Костобоки
Ареал	Україна, Румунія
Раса	Європеоїдна
Близькі до:	карпи, фракійці, слов'яни, сармати, кельти
Релігія	Язичництво
Згас	по III ст. н. е.

Костобоки (лат. Costoboci, Costobocae, Castabocae, Coisstoboci; грец. Κοστωβῶκοι, Κοστουβῶκοι, Κοιστοβῶκοι) — стародавнє плем'я, що мешкало згідно з античними авторами в Дністер-карпатському регіоні.

Костобоків археологи отожнюють з липицькою культурою^[1].

У 179 році нашої ери костобоки увірвалися у межі римської провінції Дакія і перейшли увесь Балканський півострів. Деякі дослідники (Зеус, Томашек, Премерштейн, Василе Пирван, Йорга, Руссу, Бікір й інші) відносять цей народ до фракійців, а інші (Павло Шафарик, Любор Нідерле, Карлічек, Неєдлий, Кудрявцев) до слов'ян, треті до кельтів, а четверті до сарматів.

Пліній Старший згадував сарматське плем'я «Cotobacchi», котре жило в пониззі річки Дон. У 170-х рр. костобоки в союзі з маркоманами і квадами напали на Римську імперію, переправилися через Дунай і спустошили Мезію, Фракію, Македонію та в Ахаю. Трохи пізніше землі костобоків були атаковані вандалами. Частині костобоків вдалося мігрувати на територію сусіднього племені карпів.