Закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях — Вікіпедія
Закон про реінтеграцію Донбасу або Закон про деокупацію Донбасу | |
---|---|
Закон України | |
Загальна інформація | |
Повна назва: | Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях |
Номер: | 2268-VIII |
Ініціатор(и): | Президент України П. О. Порошенко |
Дати | |
Поданий на розгляд: | 4 жовтня 2017 |
Прийнятий: | 18 січня 2018 |
Діє/діяв з: | 24 лютого 2018 |
Інші закони | |
Пов'язані закони: | Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України |
Статус: Втратив чинність |
Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» — закон, що визначав державну політику України щодо тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. У ЗМІ відомий як Закон про реінтеграцію або деокупацію Донбасу.
Ухвалений 18 січня 2018 року 280-ма голосами народних депутатів, підписаний Президентом 20 лютого 2018 року[1]. Набрав чинності 24 лютого 2018 року.
Після російського вторгнення в Україну був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким Закон «Про особливості державної політики…» втратив чинність із 7 травня 2022 року[2].
Водночас, залишається чинним Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Закон перебував у Верховній Раді з жовтня 2017 року. Під час розгляду в першому читанні в залі парламенту була кинута димова шашка[3]. 16 січня 2018 під стінами парламенту відбулися сутички з активістами, що вимагали ухвалити законопроєкт.
Ухвалений 18 січня 2018 року 280-ма голосами народних депутатів.
19 січня 2018 року депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про скасування рішення парламенту про ухвалення в цілому проєкту закону (Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Папієв). Таким чином, законопроєкт не міг бути переданий на підписання до наступного пленарного засідання[4]. 6 лютого ця постанова не була підтримана й було відкрито шлях до подальшого оформлення нормативно-правового акта[5].
Закон був підписаний Президентом Петром Порошенком 20 лютого 2018 року[1].
23 лютого 2018 року опублікований в офіційному виданні Верховної Ради України «Голос України» (№ 37) і набрав чинності наступного дня[6].
Закон складається з великої преамбули, десяти статей та прикінцевих і перехідних положень.
Преамбула містить посилання на Статут Організації Об'єднаних Націй, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Резолюцію 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України» № 68/262 від 27 березня 2014 року та «Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» № 71/205 від 19 грудня 2016 року, Гаазьку конвенцію про закони і звичаї війни на суходолі, Женевські конвенції та деякі інші документи.
Цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є:
- звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу;
- захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
- забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.
Документ визнає Росію агресором і окупантом. Дії РФ на території Донецької і Луганської областей у тексті закону названі «збройною агресією Російської Федерації».
Наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією території України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Україна визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть.
Відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам покладається на Російську Федерацію. Особи, що брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації РФ, несуть кримінальну відповідальність.
За громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях.
Фракція | За | Проти | Утрим. | Не гол. | Відсутні | |
---|---|---|---|---|---|---|
Блок Петра Порошенка | 123 | 0 | 0 | 4 | 11 | |
Народний фронт | 76 | 0 | 0 | 1 | 4 | |
Опозиційний блок | 0 | 33 | 0 | 4 | 6 | |
Самопоміч | 22 | 0 | 1 | 1 | 1 | |
Радикальна партія | 17 | 0 | 0 | 1 | 3 | |
Воля народу | 10 | 0 | 0 | 3 | 5 | |
Батьківщина | 15 | 0 | 0 | 0 | 5 | |
Відродження | 1 | 0 | 0 | 1 | 23 | |
Позафракційні | 16 | 3 | 1 | 18 | 14 | |
Загалом | 280 | 36 | 2 | 33 | 72 |
У законі окрема увага приділяється запровадженню воєнного стану. У випадку введення воєнного стану координацію і контроль на окупованій території Донецької і Луганській областях областей здійснює Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ за керівництва Генштабу. До ухвалення закону АТЦ координувала СБУ. Відповідно до закону, замість штабу антитерористичної операції для стримування і відсічі російської агресії на Донбасі буде створений об'єднаний оперативний штаб Збройних сил. Штаб Збройних сил здійснюватиме безпосереднє керівництво силами і засобами ЗСУ, окремих військових формувань, МВС, Нацполіціі та Державної служби з надзвичайних ситуацій, які буде залучено до заходів оборони.[8]
Антитерористичну операцію може бути завершено у зв'язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або із початком здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Верховна Рада дає свою згоду на рішення президента України про використання Збройних сил та інших військових формувань для стримування і протидії російській агресії. Також дається згода парламенту на застосування військ для забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями.
В остаточній версії Закону прибрали згадку про Мінські угоди, натомість наголошується на дії Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Тобто, цей закон «з урахуванням необхідних змін»[en] поширює дію Закону про окуповані території (крім норм про порядок в'їзду і виїзду та про територіальну підсудність судових справ) на непідконтрольну Україні частину територій Донецької і Луганської областей.
Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте згадка про Крим була виключена в остаточній редакції закону, хоча датою початку окупації названо 20 лютого 2014 року, перший день військової агресії РФ у Криму.[9]
19 січня 2018 року, у зв'язку з прийняттям парламентом закону, Президент Росії Володимир Путін скликав Раду безпеки РФ. Учасники наради заявили, що закон може «найбільш негативним чином вплинути на перспективи „внутрішньо українського“ врегулювання». Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не згодні з законом про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія названа країною-агресором, і вважають, що цей закон віддаляє перспективи врегулювання конфлікту[10][11][12].
Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко через декілька годин після російської заяви опублікувала допис, у якому зазначила, що закон фіксує реальність — окупацію, і направлений на вирішення низки гуманітарних питань та не вибивається з логіки мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Розмови про те, що закон перекреслює мінські домовленості вона назвала «спробами перекласти з хворої голови на здорову»[13].
Харківська правозахисна група зазначила, що закон не містить чітких інструкцій для забезпечення прав людини у зоні конфлікту. Зокрема, хоча Росія і покладена відповідальною за матеріальні збитки, механізмів примусу щодо їх відшкодування не існує[14][15].
23 лютого 2018 року, у день публікації закону в друкованому виданні Верховної Ради, фракції Держдуми РФ виступили із заявою, в якій охарактризували закон як «пройнятий ненавистю»[16].
- Операція об'єднаних сил
- Війна на сході України
- Закон про особливий статус Донбасу
- Тимчасово окупована територія України
- Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
- Військова окупація
- ↑ а б Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України: Закон України від 21.04.2022 № 2217-IX
- ↑ Мир окремо, війна окремо. Як Порошенко і Турчинов «повертали» Донбас / УП, 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
- ↑ "Опоблок" заблокував підписання закону про реінтеграцію Донбасу. https://www.unian.ua/. УНІАН. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- ↑ Рада не підтримала скасування закону про деокупацію Донбасу. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- ↑ Закон про деокупацію Донбасу і визнання РФ країною-агресором опубліковано в "Голосі України" (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
- ↑ Поіменне голосування про проєкт Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163) — у другому читанні та в цілому. 18.01.2018 11:26. Архів оригіналу за 21.01.2018. Процитовано 18.01.2018.
- ↑ Rbc.ua. Закон про реінтеграцію Донбасу прийнято Верховною Радою. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- ↑ Згадку Криму виключили з тексту закону про реінтеграцію Донбасу, щоб уникнути оскарження документа – нардеп Вінник. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
- ↑ Путін скликав Радбез РФ через український закон про Донбас. https://www.unian.ua/. УНІАН. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- ↑ Путін зібрав Радбез: обговорили український закон про Донбас / УП, 19 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Лавров заявляє, що закон про Донбас перекреслює Мінські домовленості / УП, 19 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Геращенко: Всі розмови, що закон по Донбасу перекреслює Мінськ — це словоблуддя / УП, 20 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Donbas reintegration law poses human rights risks & doesn’t help hold Russia to account - Human Rights in Ukraine. Human Rights in Ukraine (амер.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Halya Coynash: Donbas reintegration law poses human rights risks, doesn’t help hold Russia to account | KyivPost. KyivPost (амер.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. "Пройнятий ненавистю закон": Держдума країни-агресора виступила із заявою щодо закону про деокупацію Донбасу. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 24 лютого 2018.
- Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-19 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»
- Картка законопроєкту [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Рада ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] // Українська правда, 18 січня 2018
- Рада ухвалила закон про деокупацію Донбасу [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] // УНІАН, 18 січня 2018
- Рада ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. Найважливіше, що треба знати [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] // Новое время, 18 січня 2018
- Прийнято Закон про реінтеграцію Донбасу: що це змінює [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] // Finance.ua, 18 січня 2018
- Аналітика
- Олександр Лащенко, Закон про реінтеграцію Донбасу: чому немає терміну «війна» [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 18 січня 2018
- Євген Будерацький, Іменем Порошенка. Чи змінить війну закон про деокупацію Донбасу [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.] // Українська правда, 18 січня 2018
- Закон о том, что будет, как и было. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.