Жидобандерівці — Вікіпедія

«Жидобандерівці» — інтернет-мем, який виник 2006 року в українській блогосфері як пародіювання стилю висловлювань російських шовіністів-українофобів. Поширився у пародійній спільноті «Фофудья» після анонімного коментаря до посту віртуального персонажу блогосфери Івана Денікіна.

«Ізвініте что вьінужден пісать гадкімі малоросійскімі(ябьі сказал мікроросійскімі) буквамі но злобньіе жидобандервци вирвалі все клавіши с русскімі буквамі плоскорубцамі і сожглі іх.»[1]

З 2014 року[ред. | ред. код]

Набув більш широкої популярності в Україні в 2014 році на тлі російської збройної агресії проти України та намагань російської пропаганди розколоти українське громадянське суспільство. Жидобандерівцями називають себе громадяни України з розвинутим почуттям гумору та необов'язково єврейським корінням, які підтримали Євромайдан, і українських націоналістів — спадкоємців ідей Степана Бандери. Назва виникла як реакція на звинувачення прихильників Майдану, зокрема активістів «Правого сектора» в антисемітизмі, які активно поширювалися в путінській Росії та транслювалися на інші країни[2].

Фактичною підставою для виникнення даного поняття стала підтримка єврейськими колами України та окремими представниками єврейського капіталу патріотичних та певною мірою українсько-націоналістичних рухів в Україні. Найбільш яскравим проявом явища стала діяльність Ігоря Коломойського та його колеги Геннадія Корбана щодо фінансування ДУК ПС та недопущення проросійського заколоту в Дніпрі. В одному з епізодів цієї співпраці Коломойський з'явився на публіці в майці з написом «Жидобандерівець».

Образ «жидобандерівців»[ред. | ред. код]

Мем «жидобандерівців» в Україні став локальним трендом[3], був помічений у вигляді символіки на майках — зображення менори з зубцями від Тризуба або поєднання Тризуба з зіркою Давида.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Одне з пропагандистських поєднань українських «буржуазних націоналістів» та євреїв—«сіоністів», як антирадянських рухів, нібито підживлюваних Заходом у ході «холодної війни», містилось в карикатурі українського журналу «Перець» за червень 1981 року[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Живий Журнал. Спільнота za-nashe-delo Прощальная речь. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  2. Жидобандеровцы на связи. Прием. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017. 
  3. «Я — український». 388 днів губернатора Коломойського. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017. 
  4. Як виглядала упряжка жидобандерівців 30 років тому (ФОТОФАКТ). Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]