Антитерористичний центр СБУ — Вікіпедія

Антитерористичний центр СБУ
АТЦ
 
Загальна інформація:
Тип: координаційний центр
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 11 грудня 1998
Структура:
Керівник: Андрущенко Сергій Анатолійович
Керівна організація: Служба безпеки України
Ключовий документ: Закон України «Про боротьбу з тероризмом»
Положення «Про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України»
Бюджет: 30 млн (2024)[1]
Вебсайт:
https://ssu.gov.ua/antyterorystychnyi-tsentr-pry-ssu

Антитерористичний центр — постійно діючий орган при Службі безпеки України, який здійснює координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом у запобіганні:

  • терористичним актам щодо державних діячів, критичних об'єктів життєзабезпечення населення, об'єктів підвищеної небезпеки,
  • актам, що загрожують життю і здоров'ю значної кількості людей, та їх припиненні.

Антитерористичний центр при СБУ утворено Указом Президента України від 11.12.1998 №1343[2].

Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, бланки, печатки і штампи зі своїм найменуванням, а також печатку із зображенням Державного Герба України.

Діяльність[ред. | ред. код]

У своїй діяльності Центр керується Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням Про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України, іншими нормативно-правовими актами.


Основні завдання Центру:

  • збирання в установленому порядку, узагальнення, аналіз та оцінка інформації про стан і тенденції поширення тероризму в Україні та за її межами;
  • розроблення концептуальних засад та програм боротьби з тероризмом, рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності заходів щодо виявлення і усунення причин та умов, які сприяють вчиненню терористичних актів та інших злочинів, здійснюваних з терористичною метою, формування планів запобігання терористичним проявам та їх припинення;
  • організація і проведення антитерористичних операцій та координація  діяльності суб’єктів боротьби з тероризмом;
  • організація та проведення командно-штабних й тактико-спеціальних навчань і тренувань;
  • взаємодія зі спеціальними службами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з тероризмом;
  • участь у підготовці проектів міжнародних договорів України, підготовка і подання пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства у сфері боротьби з тероризмом, фінансування проведення суб’єктами боротьби з тероризмом антитерористичних операцій, здійснення заходів щодо запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності.


Крім того, відповідно до Указу Президента України «Про внесення змін до деяких указів Президента України» від 09.06.2022 №398 [3], на АТЦ при СБ України було покладено додаткові завдання:

  • сприяння розвідувальним органам України у виконанні покладених на них завдань та здійсненні функцій, передбачених Законом України «Про розвідку»;
  • сприяння оперативним підрозділам суб’єктів боротьби з тероризмом у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності;
  • участі в установленому порядку у протидії диверсійним проявам.


Також у 2023 році до Закону України «Про боротьбу з тероризмом»[4] було внесено зміни, згідно з якими розширюються повноваження Антитерористичного центру. Тепер вони включатимуть:

  • формування та ведення переліку терористичних організацій і груп (на даний момент триває розробка нормативно-правової бази);
  • національну координацію виконання резолюцій Ради Безпеки ООН щодо протидії міжнародному тероризму;
  • взаємодію зі спеціальними службами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з тероризмом та обмін інформацією про пасажирів міжнародних рейсів. АТЦ та суб’єкти боротьби з тероризмом мають право отримувати та використовувати інформацію про пасажирів з метою виконання завдань, визначених законодавством. На даний момент триває розробка нормативно-правової бази для формування і функціонування національного контактного пункту з питань отримання, обробки, поширення, зберігання та захисту інформації про пасажирів на базі Антитерористичного центру при Службі безпеки України.


З метою відпрацювання навичок реагування на терористичний акт АТЦ при СБ України організовує та координує проведення антитерористичних командно-штабних (КШН) і тактико-спеціальних навчань (ТСН), а також спеціальних тренувань. Зокрема, у період з 2015 по 2021 роки проведено більше 450 навчань та близько 9 000 тренувань. Взято участь у міжнародних навчаннях: «Strongboarder-2017» (Україна, Молдова), «Буковина-2018» (Україна, Молдова, Румунія), а також відпрацьовано антитерористичні компоненти під час щорічних багатонаціональних навчань «Сі Бриз», «Рапід Трайдент» та «Об’єднані зусилля».

Структура[ред. | ред. код]

АТЦ при СБ України складається з:

  • Міжвідомчої координаційної комісії – консультативно-дорадчого органу, основною формою діяльності якого є засідання, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на квартал, а в разі вчинення терористичного акту або виникнення його загрози – скликаються позачергові або надзвичайні засідання.
  • Штабу – виконавчого робочого органу АТЦ при СБ України, який здійснює поточну організаційну роботу з виконання покладених на нього завдань;
  • Координаційних груп та їхніх штабів – консультативно-дорадчих органів, створених при регіональних органах СБ України згідно з державним адміністративно-територіальним устроєм, з метою підвищення спроможностей АТЦ при СБ України за місцем та часом у вирішенні покладених на нього завдань.

В умовах проведення антитерористичної операції у складі АТЦ при СБ України можуть створюватися й діяти військово-цивільні адміністрації – тимчасові державні органи, призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення та  правопорядку.

Керівництво[ред. | ред. код]

Керівник Антитерористичного центру призначається на посаду за поданням Голови Служби безпеки України і звільняється з посади Президентом України.

Попередні керівники АТЦ:

Діючим керівником АТЦ є:

Фінансування[ред. | ред. код]

Центр утримується за рахунок коштів, визначених окремим рядком у Державному бюджеті України.

Міжнародне співробітництво[ред. | ред. код]

Відповідно до Указу Президента України від 26.07.2001 №570 «Про порядок взаємодії з міжнародними антитерористичними організаціями»[6] Антитерористичний центр при Службі безпеки України визначено як орган, який здійснює взаємодію з міжнародними антитерористичними організаціями.

Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів співпрацює в галузі боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з міжнародним тероризмом, серед яких:

Організація Об’єднаних Націй (ООН);

Північноатлантичний альянс (НАТО);

Європейський Союз (ЄС);

Рада Європи (РЄ);

⦁ Європейське поліцейське управління (ЄВРОПОЛ);

Міжнародна організація кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ);

Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);

Організація за демократію та економічний розвиток (ГУАМ).

Державна антитерористична система України[ред. | ред. код]

Механізм функціонування єдиної державної системи запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, рівні терористичних загроз та заходи реагування суб’єктів боротьби з тероризмом на загрозу вчинення або вчинення терористичного акту визначено Положенням «Про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків» (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №92)[7]. Антитерористичний центр при Службі безпеки України виступає координуючим органом єдиної державної антитерористичної системи та суб’єктів боротьби з тероризмом.

Суб’єкти, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом:

У разі необхідності можуть залучатися також інші суб'єкти боротьби з тероризмом:

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
  • Служба зовнішньої розвідки України;
  • Міністерство закордонних справ України;
  • Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров'я;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в електроенергетичному, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах транспорту;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
  • центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну аграрну політику;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
  • Державне бюро розслідувань;
  • Національне антикорупційне бюро України;
  • Бюро економічної безпеки України;
  • Служба судової охорони.

До участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.

До основних завдань єдиної державної антитерористичної системи віднесено:

  • запобігання терористичній діяльності, у тому числі забезпечення своєчасності виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню терактів;
  • інформування населення про рівні загроз вчинення або вчинення теракту;
  • забезпечення безпеки об’єктів можливих терористичних посягань, зокрема:
    • об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;
    • важливих державних об’єктів;
    • об’єктів підвищеної небезпеки;
    • об’єктів єдиної транспортної системи України;
    • особливо важливих об’єктів електроенергетики;
    • закордонних дипломатичних установ, консульських та інших представництв іноземних держав на території України;
    • установ Державної кримінально-виконавчої служби;
    • місць масового перебування людей.

Єдина державна антитерористична система складається з постійно діючих територіальної та функціональної підсистем:

  • територіальна – включає координаційні групи та їх штаби при регіональних органах СБ України;
  • функціональна – включає структурні підрозділи суб’єктів боротьби з тероризмом та Міжвідомчу координаційну комісію АТЦ при СБ України.

Зазначена система дозволяє у режимі 24/7 здійснювати моніторинг, аналіз та оцінку інформації про стан і тенденції поширення тероризму в Україні та за її межами.

В межах функціонування єдиної державної антитерористичної системи:

  • суб’єкти боротьби з тероризмом відповідно до їх компетенції здійснюють постійний обмін інформацією з АТЦ; забезпечують готовність сил і засобів, що залучаються до проведення антитерористичних операцій; надають АТЦ пропозиції до проекту плану проведення антитерористичної операції на об’єктах можливих терористичних посягань; забезпечують належний рівень захисту та охорони об’єктів можливих терористичних посягань; здійснюють заходи щодо недопущення можливого застосування під час вчинення терористичного акту зброї, боєприпасів, вибухових, отруйних речовин і засобів масового ураження; організовують заходи щодо інформування та підготовки населення до дій в умовах загрози або вчинення терористичного акту.
  • Антитерористичний центр при СБ України проводить моніторинг загроз вчинення терористичних актів на території України та за її межами; розробляє план проведення антитерористичної операції на об’єктах можливих терористичних посягань; визначає потребу в силах і засобах, що залучаються до проведення антитерористичної операції; сповіщає суб’єктів боротьби з тероризмом про прийняття рішення щодо рівня терористичної загрози.

Залежно від наявної інформації про загрозу вчинення або вчинення терористичного акту в Україні встановлюються такі рівні терористичних загроз:

  • «сірий (можлива загроза)» – за наявності факторів (умов), що сприяють вчиненню терористичного акту;
  • «синій (потенційна загроза)» – за наявності інформації, що потребує підтвердження, про підготовку до вчинення терористичного акту;
  • «жовтий (імовірна загроза)» – за наявності достовірної (підтвердженої) інформації про підготовку до вчинення терористичного акту;
  • «червоний (реальна загроза)» – у разі вчинення терористичного акту.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2024 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Про Антитерористичний центр. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  3. Про внесення змін до деяких указів Президента України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  4. Про боротьбу з тероризмом. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  5. Указ Президента України від 26 липня 2021 року № 313/2021 «Про призначення С.Андрущенка керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України»
  6. Про порядок взаємодії з міжнародними антитерористичними організаціями. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  7. Про затвердження Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]