Хакаси — Вікіпедія

Хакаси; Хоорай, Тадар
	Наречена і сваха у весільному вбранні на конях, Єнісейська губ., Мінусінський окр., поч. XX ст., Фонди РЕМ
Кількість	бл. 76 тис. осіб
Ареал	Росія: 75 600 осіб (2002); Хакасія; Україна: 162 особи (2001)
Близькі до:	Шорці, Чулимці; тюркські народи
Мова	хакаська і російська мови
Релігія	православ'я, шаманізм (в т.ч. неошаманізм)

Хака́си (самоназва тадар, хоорай; застарілі російські назви — мінусінські татари, абаканські татари, єнісейські тюрки) — тюркська народність у Південному Сибіру (Росія), корінне і основне населення Республіки Хакасія.

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Територією проживання хакасів традиційно є Мінусінська западина в передгір'ї Саян. Національно-державне утворення хакасів — Республіка Хакасія.

Зміни в чисельності хакасів від самого кін XIX ст. і до сьогодення ілюструє Таблиця чисельності хакасів (1897 — 2002), складена на основі даних переписів населення:

Рік / роки	Чисельність, осіб	Питома вага носіїв рідної мови, %
1897	бл. 35 000	немає даних
1926	?	немає даних
1959	56,584	86.0
1970	66,725	83.7
1979	70,776	82.0
1989	80,000	76.1
2002	75,600	96.9^[1]

За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість хакасів склала 75 600 осіб.

Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні проживало 162 особи, що самоідентифікували себе як хакаси, з числа яких лише 17 осіб (тобто кожен десятий) вказали хакаську як рідну мову, тоді як українську такою назвала 21 особа (13 %), решта — практично всі російську (120 осіб)^[2].

Т.ч. загальна чисельність хакасів у світі становить бл. 76 тис. осіб.

Мова і релігія[ред. | ред. код]

Хакаська мова відноситься до уйгурської групи східно-хунської гілки тюркських мов, має чотири діалекти: качинський, сагайський, кизильський і шорський. Сучасна писемність створена на основі кирилиці.

Згідно перепису населення рф 2010 року, 61,27% серед етнічних хакасів в Республіці Хакасія вільно володіють хакаською мовою.

Традиційна релігія — шаманізм, в XIX столітті багато хакасів було хрещено в православну віру. Зараз шаманізм відроджується.

Хакаські прізвища[ред. | ред. код]

Хакаські прізвища на основі традиційних антропонімів; Чібіжеков.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

↑ На думку дослідників, такий високий показник спричинений неадекватною оцінкою носіями своїх знань, і радше говорить про етнічну самоідентифікацію, а не хакасомовність.
↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою^{[недоступне посилання]}(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Khakas people

Хакасы // в кн. Тюркские народы Сибири, М., 2006, стор. 533—630 (рос.)
Хакасы (рос.)
NUPI - Centre for Asian Studies profile
Khakassia^{[недоступне посилання з травня 2019]}
The Sleeping Warrior: New Legends in the Rebirth of Khakass Shamanic Culture (англ.)
Хакаси на www.eki.ee «Червона книга» народів Російської імперії [Архівовано 6 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] На думку дослідників, такий високий показник спричинений неадекватною оцінкою носіями своїх знань, і радше говорить про етнічну самоідентифікацію, а не хакасомовність.

[2] Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою^{[недоступне посилання]}(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]