Рутульці — Вікіпедія

Рутульці
рут. мыхІаІбыр
Ареал Рутул, Дагестан
Мова рутульська

Рутульці (рут. мыхІаІбыр) — невелика за чисельністю народність, що належить до лезгинської мовної групи. Рутульці мешкають на півдні Дагестану, у верхів'ях річки Самур. Найбільшим населеним пунктом на цій території є Рутул, звідки походить і назва народності. Спільної самоназви у рутульців немає, вони називають себе по імені тих селищ, в яких проживають.

Розселення та чисельність[ред. | ред. код]

Всього налічується 22 рутульського селища, 18 з них розташовані у долині річки Самур і в найближчих до неї горах, два — у долині річки Ахтичай і два — у суміжній з нею частині північного Азербайджану[1].

За даними перепису 2010 року, в Росії налічувалося 35,2 тис. рутульців, зокрема у Дагестані — 27,8 тис. осіб.

Основні райони проживання рутульців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[2]

населення
району
% рутульців
Рутульський район 22 926 58,2%
Докузпаринський район 15 357 3,0%
Кизляр (м/о) 51 707 1,6%
Кізлярський район 67 287 1,5%
Каспійськ 100 129 1,2%
Махачкала (м/о) 696 885 1,2%
Дагестан 2 910 249 1,0%


Перепис населення України зафіксував у 2001 р. 139 рутульців, з яких 69% проживали у 4 регіонах: Донецькій, Харківській, Дніпропетровській областях та Автономній Республіці Крим

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Rutulia.com — Рутульский, інформаційно-аналітичний портал.