Ханти — Вікіпедія

Ханти; Хантэ
	дві хантські жінки у національному вбранні у Мань усквє, Березівське, Ханти-Мансійський автономний округ, Росія
Кількість	бл. 29 тис. осіб
Ареал	Росія:; 28 678 осіб (2002); Ханти-Мансійський а. о.; Ямало-Ненецький а. о. ; Україна: ; 100 осіб (2001)
Близькі до:	мансі, угорці, ; угро-фінські народи
Мова	російська, хантийська
Релігія	традиційні вірування (шаманізм); ; православ'я

Ха́нти (хант. хантэ, кантэк, заст. екз. обські остяки) — корінний угро-фінський народ півночі Західного Сибіру.

Чисельність і територія проживання хантів[ред. | ред. код]

Чисельність хантів у Росії складає 28 678 осіб (згідно з даними перепису населення 2002 року)^[1], з них 3/5 проживало у Ханти-Мансійському окрузі, ще близько третини — у Ямало-Ненецькому окрузі, решта — в Томській області та Республіці Комі.

Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання 100 осіб, які ідентифікували себе як ханти — з них як рідну хантийську мову вказало лише 6 чоловік, українську вважали рідною — 29 осіб.^[2]

Мова і релігія[ред. | ред. код]

Ханти розмовляють хантийською мовою, яка разом з мансійською та угорською належить до угорської підгрупи фіно-угорської мовної групи уральської родини мов.

Писемність хантської мови на основі латинки створено в середині XIX століття визначним фінським вченим Матіасом Кастреном; уже за СРСР у 30-х роках XX століття радянськими філологами переведено на кирилицю. Основне житло хантів — чум.

Всеросійський перепис населення (2010) показав, що лише 17,38% серед етнічних хантів в ХМАО вільно володіють хантийською мовою.