Нганасани — Вікіпедія

Нганасани; Няа
	Нганасани-оленяри, фото Ю.Б.Симченко
Кількість	бл. 900 осіб
Ареал	Росія: 849 осіб (2002); Україна: 44 особи (2001)
Близькі до:	Ненці, Енці
Мова	Нганасанська мова, Російська мова
Релігія	Переважно Анімізм, Православ'я

Нганаса́ни (самоназва няа «члени товариства») — самодійський автохтонний народ, що проживає на півострові Таймирі на півночі Євразії (Росія).

Нганасани є найпівнічнішим народом Євразії.

Етноніми і субетнічний склад[ред. | ред. код]

Термін нганасани (від нанаса, нанасан — «людина») є екзонімом, який було запроваджено директивно радянською владою в 1930-ті рр., як хибна узагальнена назва, що відома багатьом північним народам, що вживають його для позначення слова «людина».

Самоназва нганасанів — няа «члени товариства, спілки» походить від слова ня «товариш»).

У теперішній час до складу нганасанів входять дві субетнічні племінні групи — авамці (західні нганасани, з центрами в поселеннях Усть-Авам і Волочанка) та вадеєвці (східні нганасани, з центром у поселенні Новая та один окремий рід (Око або Долган або Яроцькі).

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Нганасани проживають на своїх етнічних землях — на території, підпорядкованій селищу Хатанга (раніше Хатангський район) Таймирського (Долгано-Ненецького) муніципального району (раніше, до 2006 року, автономного округу) і на території, що перебуває у віданні адміністрації міста Дудінка, Красноярського краю Росії.

Нганасани є одним з найнечисельніших з-поміж корінних народів Півночі Росії.

Чисельність нганасанів у Росії:

За даними перепису чисельності населення Росії 2002 року кількість ненців склала 849 осіб, в тому числі 834 особи у Таймирському районі^[1].

Після розпаду СРСР в Україні за даними перепису населення 2001 року виявилось, що в країні ненцями себе ідентифікувало 44 особи, з числа яких лише 3 вказали нганасанську рідною мовою, тоді як більше половини — російську (26 осіб), решта — інші мови^[2].

Т.ч. загальна кількість нганасанів у світі — бл. 900 осіб.

Етногенез та етнічна історія[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

↑ Дані перепису населення Росії 2002 року [Архівовано 2008-02-02 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою^{[недоступне посилання]}(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Детальна етнографічна довідка про нганасанів (рос.)
Збірка «Песни нганасан» (Красноярск, 1995) // включає ноти, тексти і переклади текстів
Нгагасани на lingsib.unesco.ru Мови народів Сибіру під загрозою зникнення (рос.)
Нганасани на www.nsu.ru, вебпроекті з підтримки корінних народів Сибіру, проект Новосибірського державного університету (рос.)

[1] Дані перепису населення Росії 2002 року [Архівовано 2008-02-02 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою^{[недоступне посилання]}(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1]

[2]