Філін Федот Петрович — Вікіпедія

Філін Федот Петрович
Народився 23 лютого (7 березня) 1908 або 1908[1]
Selinod, Q23895174?, Дубенський район[d], Одоєвський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Помер 5 травня 1982(1982-05-05) або 1982[1]
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність діалектолог
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Заклад Institute for Linguistic Studiesd
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Марр Микола Якович
Членство Академія наук СРСР
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Федо́т Петро́вич Фі́лін (Філін, 7 березня 1908(19080307), с. Селіно Одоєвського повіту Тульської губернії, тепер Дубенського району Тульської області — 5 травня 1982, Москва) — російський мовознавець-славіст у СРСР. Послідовник марризму, а по його забороні — чільна постать серед ортодоксальних «марксистів», противник структуралізму, генеративізму і взагалі західного мовознавства нового часу.

Від 1971 редактор офіційного журналу «Вопросы языкознания», директор Інституту російської мови АН СРСР, активний пропагандист політики русифікації народів СРСР.

Праці[ред. | ред. код]

Серед праць, які так чи інакше стосуються української мови, можна назвати такі: «Лексика русского литературного языка древнекиевской эпохи» (1949), «Образование языка восточных славян» (1962), «Происхождение русского, украинского и белорусского языков» (1972) та збірки за редакцією Філіна «Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков» (1974) і «Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков» (Дніпропетровськ, 1975). У своїх історичних працях боронить теорію давньої східнослов'янської єдності, але підкреслює локальні відмінності як діалектні.

Зловісна роль Федота Філіна в історії радянського мовознавства ще чекає на свого літописця. В ньому було щось диявольське. Він і помер, як належить злому чаклунові, в день похорон Р. І. Аванесова, з яким він потай, але вперто боровся…

— Володимир Андрійович Успенський, математик, фахівець із математичної лінгвістики

Література[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database