Ющук Іван Пилипович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ющук.

Ющук Іван Пилипович
Народився 3 жовтня 1933(1933-10-03)
Чорників, гміна Хотячів, Володимирський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка
Помер 27 березня 2021(2021-03-27) (87 років)
Київ, Україна
Країна  Україна
Діяльність мовознавець, літературний критик, перекладач
Alma mater Львівський національний університет ім. Івана Франка
Галузь Мовознавство
Літературознавство
Посада завідувач кафедри слов'янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету
Вчене звання професор
Відомий завдяки: мовознавець, літературознавець, перекладач, громадський діяч
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

Іва́н Пили́пович Ющу́к (нар. 3 жовтня 1933, с. Черників (нині — Чорників) Володимирського району Волинської області — 27 березня 2021, м. Київ) — український мовознавець, літературознавець, перекладач, громадський діяч, професор (з 1992). Автор 30 новаторських підручників з української мови для середніх та вищих шкіл. Дослідник Голодомору-геноциду українців 1932—1933 років.

Професор (1992), завідувач кафедри слов'янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету[1], Заслужений діяч науки і техніки України (з 1993), відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України, член Центрального правління та Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка[2], лауреат Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2014)[3] та премії імені Дмитра Нитченка (2016)[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Ющук Іван Пилипович у день свого 85-ліття. 2018.

Народився Іван Пилипович Ющук фактично 1932 р. (але записаний як народжений 1933) на території, окупованій Польщею — у с. Черників, тепер — Чорників, Володимирського району, Волинської області. Батько проходив строкову службу в Польській армії, вдома успішно займався фермерством, допомагаючи вбогим сусідам. Учився спочатку в рідному селі, потім — у сусідньому, середню школу закінчив у м. Устилузі. В 1951 році вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на хімічний факультет, але незабаром покинув навчання та майже рік працював на будівництві м. Нововолинська[5].

У 1952 —1957 роках навчався у Львівському державному університеті на слов'янському відділенні богемістіки (чеська мова й література), де набув спеціальності філолога-славіста й учителя української мови. Два роки потому вчителював. Навчався в аспірантурі Інституту літератури ім Т. Шевченка АН УРСР зі спеціальності «сербська література»[5].

У 1962 — 1964 роках працював молодшим науковим співробітником Інституту літератури АН УРСР[5].

З 1964 р. — кандидат філологічних наук (кандидатська дисертація — «Т. Г. Шевченко в літературах народів Югославії»). Працював також над дисертацією про сербського письменника Іво Андрича, але через національні переконання був звільнений з інституту. З 1967 до 1969 року завідував відділом методики мови часопису «Українська мова і література в школі» (нині — «Дивослово»).

З 1969 р. — викладач у Київському педагогічному інституті іноземних мов (тепер — Київський лінгвістичний університет), де спочатку викладав українську мову на підготовчому відділенні; потім викладав вступ до мовознавства на стаціонарі. З 1994 року й дотепер — завідувач кафедри слов'янської філології, а з 1996 року — проректор Міжнародного інституту лінгвістики і права (тепер — Київський міжнародний університет), викладав українську мову майбутнім журналістам. Досліджував українсько-югославські літературні зв'язки, літературу південних слов'ян тощо. Очолював товариство «Україна — Сербія». Був ведучим передачі «Як ми говоримо» на радіоканалі «Культура».

5 липня 2011 року Івана Ющука обрано головою Київського міського об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.[6]

Останні роки був членом Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.

Займав активну громадську позицію, критикуючи політику президента й уряду: «Україна ще перебуває в стані колонії. І керівники поводяться як колонізатори. І про цю землю і людей їм байдуже». На виборах до Верховної Ради 2012 року публічно підтримав Всеукраїнське об'єднання «Свобода»[7].

Помер зранку 27 березня 2021 року в Києві[8].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Лекція «Мова - як знаряддя політики»
КиМУ — Ющук Іван Пилипович
Як забезпечити грамотність учнів основної школи
Голодомор-33 злочин рос.імперіялізму І.Ющук

Автор наукових праць з методики викладання української мови:

  • Тарас Шевченко в літературах народів Югославії (друга половина XIX — початок ХХ ст.) / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. — К .: Академія наук УРСР; Відділення літератури, мови та мистецтвознавства, 1963. — 18 с.
  • Вивчення відмін іменників // Українська мова і література в школі, 1967, № 12 — с.53-64
  • Тематико-граматичне групування дидактичного матеріалу / У співавторстві // Українська мова і література в школі, 1969, № 11 — с.53-58
  • Історичні довідки під час вивчення іменника // Українська мова і література в школі, 1970, № 1 — с.73-77
  • Вивчення прикметника та займенник в 4 класі / У співавторстві // Українська мова і література в школі, 1970, № 5 — с.72-79
  • Вивчення дієслова та прислівника в 4 класі / У співавторстві // Українська мова і література в школі, 1970, № 8 — с.69-79
  • Загальні відомості з синтаксису та пунктуації в 4 класі / У співавторстві // Українська мова і література в школі, 1970, № 10 — с.67-76
  • Правопис слів іншомовного походження // Українська мова і література в школі, 1971, № 4 — с.70-77
  • Вивчення теми «Дієприкметник». // Українська мова і література в школі, 1971, № 11 — с.54-63
  • Зауваження до вивчення займенників // Українська мова і література в школі, 1972, № 2 — с.62-66
  • Правопис префіксів // Українська мова і література в школі, 1974, № 2 — с.63-66
  • Смислові зв'язки між поняттями при вивченні фонетики та орфографії // Українська мова і література в школі, 1974, № 10 — с.62-68
  • Ющук И. Ф. Я выучу украинский язык. Фонетика, лексика, словообразование, морфология. Украинская литература до 1917 года: учеб. пособ. / И. Ф. Ющук. — Киев: Рад. шк., 1991. — 288 с.
  • Я вивчу українську мову: Правопис. Синтаксис. Стилістика. Українська література ХХ століття: Навчальний посібник. — К.: Освіта, 1992. — 336 с
  • Українська мова для початківців: Навчальний посібник. — К.: Просвіта, 1992. — 88 с. ISBN 5-7707-2851-5
  • Ющук И. Ф. Украинский язык для начинающих: изд. о-ва укр. яз. им. Т. Шевченко «Просвита» / И. Ф. Ющук. — Киев: Вища шк., 1992. — 69 с. : табл.
  • Ющук И. Ф. Я выучу украинский язык: Правописание. Синтаксис. Стилистика. Украинская литература XX века: учеб. пособ. / И. Ф. Ющук. — Киев: Освіта, 1992. — 333 с.
  • Курс прискореного навчання української мови: 30 занять. — К.: Культурологічне МП «Боривітер», 1994. — 208 с. ISBN 5-7707-0333-4
  • Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства: навч. посіб. / І. П. Ющук. — Київ: Міжнар. Ін-т лінгвістики та права, 1995. — 111 с.
  • Про походження української мови // Дивослово, 1995, № 1 — с.27-33
  • Курс прискореного навчання української мови: 30 занять. — 2-е вид. — К.: Культурологічне МП «Боривітер», 1997. — 238 с. ISBN 5-7707-0333-4
  • Ющук И. Ф. Курс ускоренного обучения украинскому языку : 30 занятий / И. Ф. Ющук. — 2-е изд. — Киев: Культурол. МП «Боривітер», 1997. — 235 с., табл.
  • Психологічний аспект у методиці викладання рідної мови // Дивослово, 1999, № 7 — с.42-44
  • Мова наша українська. Статті, виступи, роздуми[9]
  • Тестові завдання для 8 класу // Дивослово, 2003, № 9 — с.28-31
  • До методики аналізу речення // Дивослово, 2003, № 10 — с.33-37
  • Орфоепія, фонетичні закони і правопис // Дивослово, 2004, № 3 — с.72-75
  • Мова як засіб спілкування // Дивослово, 2004, № 8 — с.30-36
  • Роздум про мету викладання рідної мови в школі // Дивослово, 2004, № 9 — с.10-14
  • Вивчення числівника в 7 класі // Дивослово, 2005, № 1 — с.1-19
  • Велесова книга — пам'ятка української культури: матеріали Всеукр. наук. конф. «Велесова книга — пам'ятка української культури», 4 лютого 2005 р. / Київський міжнародний ун-т; упоряд. і відп. ред. І. П. Ющук. — К.: КиМУ, 2005. — 87 с.
  • Тести з правопису // Дивослово, 2007, № 1 — с.10-14; № 2 — с.6-9; № 3 — с.6-9
  • Шлях до пізнання мови // Дивослово, 2005, № 10 — с.2-4
  • Наукові засади вивчення фонетики у школі // Дивослово, 2007, № 10 — с.8-13
  • Український правопис. Проєкт // Видавець Пугач О. В.,— К.: 2008. — 120 с. — ISBN 966-8359-03-8
  • Якщо ти українець, то чому соромишся української мови, однієї з розвиненіших і найспівучіших мов світу? // Київ-Херсон: Просвіта, 2008. — 32 с. ISBN 978-617-7201-19-8
  • Повернімося до правопису обличчям // Дивослово, 2009, № 3 — с.22-26
  • Словосполучення // Дивослово, 2009, № 10 — с.26-30
  • Українська мова в ХХІ столітті: Проблеми стану і статусу // Дивослово, 2010, № 8 — с.2-5
  • Розвиток мислення дітей на уроках рідної мови (під час вивчення фонетики, лексики й морфології) // Дивослово, 2010, № 9 — с.12-31
  • Українська мова державна мова офіційна // Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. — К.:, 2005. — 10 с.
  • Формування сучасної української літературної мови. // Дивослово. — 2011. — № 2. — С. 32—35.
  • Труднощі у визначенні членів речення. // Дивослово. — 2011. — № 9. — С. 5—11.
  • Теоретико-практичні аспекти сучасних лінгвістичних та лінгводидактичних парадигм: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції // Формування орфографічної грамотності учнів. — Рівне-Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012 — с.25-27
  • Рідна мова й інтелект. // Дивослово. — 2013. — № 10. — С. 8—12.
  • Зворотний зв'язок і мотивація у навчанні рідної мови. // Дивослово. — 2013. — № 3. — Бібліотечка.
  • Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. // Дивослово. 2015. — № 3. — Бібліотечка.
  • Постколоніальне суспільство і мова викладання // Вища школа. — 2016. — № 3(140). — С.42-53.
  • Словник української мови VI століття. — Київ: Київський міжнародний університет, 2017. — 352 с. ISBN 978-617-651-178-6 або на сайті Електронна бібліотека «Культура України» та інші.

Автор підручників і посібників:

та інші.

Автор граматико-фантастичної повісті «Троє на Місяці»[10]. Автор повісті для дітей «Якось уранці».

Іван Пилипович Ющук перекладав твори сербських, хорватських, словенських, лужицьких письменників, зокрема: Б. Чопича, Іво Андрича, М. Матошеця, Івана Цанкара, Радоє Домановича, Стевана Сремаца, М. Божича, Меша Селімовича, Ф. Бевна, Е. Коша та ін. (12 книг).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2014 — лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка — за багаторічну роботу над створенням підручників і посібників з рідної мови, наслідком якої є єдиний навчальний комплекс «Українська мова: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів» (К.: Либідь, 2003, 2004, 2005, 2008. — 640с.) та «Українська мова. Вправи: Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів» (К.: Либідь, 2009);[11]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

28 жовтня 2022 року у місті Ковель було перейменовано вулицю Тімірязєва на Івана Ющука.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Київський міжнародний університет. Кафедра слов'янської філології та загального мовознавства
  2. ↑ керівні органи ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка[недоступне посилання з серпня 2019]
  3. ↑ Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка — лауреати 2014
  4. ↑ Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова
  5. ↑ а б в «Українська літературна газета». Його нива — рідна мова
  6. ↑ «Слово Просвіти», ч. 29, 21-27 липня 2011 р. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 29 липня 2011.
  7. ↑ Науковець Іван Ющук підтримує «Свободу»!
  8. ↑ Помер український мовознавець Іван Ющук. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 27 березня 2021.
  9. ↑ Мова наша українська. Статті, виступи, роздуми // — Київ: Просвіта, 2001. — 144 с. ISBN 966-7551-34-2
  10. ↑ Ющук Іван Пилипович. «Троє на Місяці»
  11. ↑ Названо цьогорічних лауреатів премії імені Івана Огієнка. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА. 28 квітня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ющук_Іван_Пилипович&oldid=39884230