Українська морфеміка — Вікіпедія

• Давні префікси — па-, су-, уз-: пасинок, сузір'я, узлісся.
• Префікси, запозичені з інших мов — анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, контрнаступ, ультразвук, архімільйонер.
• Дієслівні префікси в віддієслівних іменниках — на-, ви-, с-, за-: наступати → наступ, нападати → напад, виступати → виступ, сходити → схід, заспівати → заспів.
• Здрібніло-пестливі суфікси — -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк): ручка, дубок, дубочок, вершечок, віконечко, водиця, коник.
• Збільшувально-згрубілі суфікси — -ищ-: дубище.
• Суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість, -іст (-ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ізм (-изм): шахтар, столяр, мудрець, робітник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, патріотизм, гуманізм.

• Суфікси та префікс якісних прикметників для утворення ступенів порівняння — -ш- (-іш-), най-: старий → старший → найстарший, світлий → світліший → найсвітліший.
• Префікси та суфікси якісних прикметників для передачі більшої чи меншої міри ознаки, якості — пре-, за-, над-, -езн-, -уват- (-юват-), -еньк-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -аст- (-яст-): предобрий, зависокий, надпотужний, величезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнісінький, тонюсінький, довгастий, червонястий.
• Суфікси та префікси, за допомогою яких утворюються відносні прикментики
  • від іменників — -ов-, -ан- (-ян-), -ат, -ськ-: дуб → дубовий, вода → водяний, зуб → зубатий, слюсар → слюсарський, батьків → батьківський, дерево → дерев'яний,
  • від іменників з прийменниками — -н-: без упину → безупинний, між областями → міжобласний, без меж → безмежний,
  • від дієслів — -лив-, не-: балакати → балакливий, непролазний, непроникний,
  • від прислівників — -ш- + -н-: сьогодні → сьогоднішній, вчора → вчорашній, дома → домашній.
• Суфікси для утворення присвійних прикметників
  • від іменників чоловічого роду — -ів- (-ов-, -ев-), -ів- (-їв-, -єв-): батько → батьків, батькова, батькове, батькові; лікар → лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій → Матвіїв, Матвієва, Матвієве, Матвієві.
  • від іменників жіночого роду — -ин-, -їн-: жінка → жінчин, жінчина, жінчине, жінчині; Надія → Надіїн, Надіїна, Надіїне, Надіїні.

З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: понаносити, понаприносити.

• Префікси зі значення напряму дії — ви-, в-, об-, за-, пере-, до-: виїхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати.
• Префікси зі значенням початку або кінця дії — за-, до-, при-: запрацювати, донести, принести.
• Префікси зі значенням повторюваності дії — по-: постукувати, потрушувати.
• Словозмінні префікси для утворення форми доконаного виду — з-, по-, про-, на-: їсти → з'їсти, шити → пошити, читати → прочитати, писати → написати.
• Суфікси для утворення дієслів від іменників — -ат- (-ят-), -ит-, -уват- (-юват-): обід → обідати, сідло → сідлати, мир → мирити, робітник → робітникувати.
• Суфікси для утворення дієслів від прикметників — -іт-, -ішат-, -ит-: білий → біліти, чорніший → чорнішати, молодий → молодити.
• Суфікси для утворення дієслів від займенників, вигуків, часток — -к- + -ат-: ви → викати, йой → йойкати, так → такати.
• Словозмінні суфікси для творення форм недоконаного виду від форми дієслова доконаного виду — -уват- (-юват-), -ат- (-ят-), -иват-: розв’язати → розв’язувати, розвеселити → розвеселяти, пробити → пробивати.

• Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. Переважна більшість прислівників утворилася від прикметників (чистий → чисто, теплий → тепло, добрий → добре), іменників (дім → дома, мить → миттю, ранок → ранком, місце → місцями), іменників з прийменниками (з верху → зверху, з-під споду → спідсподу, в голос → вголос, в горі → вгорі), інших прислівників (куди → декуди, коли → деколи, інколи, як → абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись), від тих форм іменників, прикметників, дієслів, які тепер уже не існують (здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прийменником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чоловічого роду)).
• Прислівники на кшталт де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди з точки зору сучасної мови є непохідними.
• Прислівникові префікси для утворення прислівників від прикметників та числівників — по-, що-: по-батьківському, по-батьківськи, по-перше, щоночі.
• Прислівникові суфікси у відприкметникових прислівниках — -о, -е, -ому, -и (-ому, -и вживаються разом з префіксом по-): швидко, терпляче, по-хазяйському, по-хазяйськи.
• Суфікс -чі в числівниках: двічі, тричі.
• Суфікси, запозичені у прикметників -ечк-, -еньк-, -ісіньк-, -есеньк- для вираження здрібніло-пестливого значення: швиденько, точнісінько, тихесенько, такечки, ондечки.
• Прислівники, утворені від якісних прикметників, зберігають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прикметникових словозмінних суфіксів -ш- (-іш-) та префікса най-: тепло → тепліше → найтепліше, тонко → тонше → найтонше.

• у дієсловах — ви-, до-: виходити, виносити, виписувати, доходити, доносити, дописувати, дорощувати, доробляти.
• словозмінний прикметниковий префікс най-: найбільший, наймогутніший, найкращий.
• словотворчі прикметникові префікси пре-, без-, за-: прегарний, предобрий, премудрий, безголосий, безбородий, безкрилий, завеликий, зависокий, задовгий.
• прислівниковий префікс по-: по-товариському, по-українському, по-французьки.

• в іменниках — па-, су-, уз- (вз-): пагорб, пасинок, паросток, супутник, сузір'я, узлісся, узгір'я.

• іменникові суфікси
  • на означення осіб за характером їх діяльності: робітник, вугільник, будівник, керівник, подавальник, в'язальник, будильник, фольклорист, геодезист.
  • на означення осіб за належністю до партій, ідейно-політичних напрямів: марксист, матеріаліст, атеїст.
  • за походженням з якоїсь місцевості — -анин (-янин), -чанин: полтавчанин, подолянин, харків'янин, лубенець.
• дієслівні суфікси — -ува- (-юва-), -а- (-я-), -и- (-ї-), -і-: головувати, слюсарювати, вивершувати, вибігати, виступати, вселяти, рибалити, важити, доїти, біліти.

• деякі назви жителів міст, сіл, областей — -ець, -ит: криворіжець, дніпропетровець, чернігівець, одесит.
• дієслівний суфікс -ва-: забувати, встрявати, повівати.