Портал:Українська мова — Вікіпедія

Розділ Вікіпедії: Українська мова
Проєкт  |  Портал (Скор.: П: УМ)
Портал   Проєкт   Зовнішні посилання   Ресурси для вивчення мови   Україномовні ресурси

Ласкаво просимо до порталу

УКРАЇНСЬКА МОВА



Редагувати Українська мова

Украї́нська мо́ва — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї. На початку XX ст. українська також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці[1], а також у країнах, куди свого часу виїхала значна кількість українців (українська діаспора).

Українська мова виділилася безпосередньо з праслов'янської мови у період від VI — VII ст. до XI ст. (різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови). Розмовна мова південних районів Русі[2]. X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Літературна мова на основі народної розмовної мови існує від XVIII ст.

Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 3 січня 1919 р. У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 р.[3], коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР. Зараз її статус регулюється 10 статтею Конституції[4]. У невизнаній Придністровській Молдавській Республіці українська має статус однієї з трьох офіційних мов від 2 вересня 1990 р[5].

1999 року було складено проєкт реформи українського правопису, який підтримала більшість відомих українських мовознавців. До нього внесено зміни, які враховують столітні традиції української орфографії.

читати далі


Редагувати  Вибрана цитата

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару.[6]

Лесь Танюк, Народний артист України, політик


Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства.

Олександр Пономарів, український мовознавець


Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.

Василь Захарченко, український письменник


Варто сказати про нерозумність новомодного українського патріотичного стереотипу про російську мову як «мову іноземної держави»: адже це рідна мова багатьох українських громадян, вона змалку знайома майже всім українцям, подобається це кому чи ні, і тому її нинішній статус не можна порівнювати із статусом англійської чи будь-якої іншої.

Іван Дзюба, український літературознавець, дисидент радянських часів


Скільки української мовної території, стільки й української державності.

Іван Заєць, український політик


Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі.

Віталій Радчук, український мовознавець

Редагувати  Новини
Редагувати Вибране свято


День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

Редагувати Вибране зображення


Текст пісні «Ще не вмерла Україна», надрукований орфографією, що вживається для кубанської балачки, у збірці «Пісні козаків Кубані» поета І. Варавви, Краснодар, 1948 р. (пісню написано 1862 р., стала Державним гімном України 1992 р.).
Редагувати  Київ — варто відвідати
Редагувати  Редагують зараз

Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Українська мова», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.

Редагувати  Допоможи рідній мові!

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про нашу рідну мову.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться лівому чи правому горішньому куті (залежно від оформлення), і натисніть кнопку «Перейти». Якщо Ви не знайшли статті за вказаним словом або терміном, Ви можете створити її використовуючи панель «Створити статтю», розміщену нижче.


Запити на створення нових статей:

  1. Кампанія партії «Наша Україна» «Є мова - є майбутнє. Русифікації - стоп!».
  2. Відмінності між українською та іншими слов'янськими мовами.
  3. Періоди розвитку української мови — протоукраїнський VII-XI ст.давньоукраїнський XI-XIV ст.ранньосередньоукраїнський та середньоукраїнський XV—XVI ст. та сер. XVI — перші роки XVIII ст.пізньосередньоукраїнський та сучасний XVIII ст. та XIX-XXI ст.Історичні назви мови.
  4. Українська мова у Російській імперіїУкраїнська мова у Австро-Угорщині.
  5. Наголос в українській мовіАсиміляція і дисиміляція приголосних в українській мові.
  6. Правописні системи української мови до XX ст. — «Граматика» Смотрицького 1619 р.Правопис Котляревського 1798 р.Правопис словника Білецького-Носенка 1841 р.Руська правопись 1904 р.
  7. Правопис у XX-XXI ст. — УНР (Найголовніші правила українського правопису 1918 р.Головніші правила українського правопису 1919 р.) • УСРР / УРСР (Правопис 1921 р. • Наближені до російської мови правописи 1933 р., 1946 р., 1960 р. • Правопис 1990 р.) • Україна після 1991 р. (Правопис 1993 р.Проєкт правопису 2003 р.).
  8. Морфологія — МорфологіяІменникПрикметникЧислівникДієсловоПрислівникСлужбові частини мовиВигук.
  9. Лексикологія — Лексика за походженнямЛексика зі стилістичного поглядуФразеологія.
  10. Видатні мовознавці — В.М. Історін • Ф. Медведєв • М.К. Нікольський • О. Царук • І. Ющук.
  11. Мовна політика в Україні.
Редагувати  Вікіпроєкт «Українська мова»


Проєкт:Українська мова — тут Ви можете знайти учасників цього проєкту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питань щодо української мови.

В рамках Вікіпроєкту пропонується вирішувати такі основні задачі:

  • написати (дописати) статті, які стосуються граматики, історії, морфології української мови, тощо.
  • зробити аудит того, що вже є, створити список таких статей на порталі «Українська мова», додати посилання до шаблону «Українська мова».
  • доопрацювати портал.
  • перевірити основну статтю — Українська мова (можливі помилки, можливо чогось суттєвого по розділах не вистачає).
  • після написання статті Українська мова і отримання статусу «доброї» — переклад матеріалу англійською мовою, бо на сьогодні англомовна стаття є не повною і почасти подає неправильну інформацію.
Редагувати Варто прочитати
У «Вікіпедії»

Русинська мова — група різних українських діалектів, якими розмовляють етнографічні групи русинів Сербії, Словаччини, Польщі та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки[18] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови.

Насправді існує чотири «русинські» мікромови, три з яких — бачвансько-сремська або паннонська / бачвансько-русинська, лемківсько-пряшівська або русинська на Пряшівщині / шарисько-пряшівська та лемківська у Польщі або лемківсько-горлицька — є кодифікованими у 90-х р.р. XX ст., а «підкарпаторусинська» або русинська на Закарпатті не є кодифікованою і являє собою масив українських говорів Закарпатської області.

В інтернеті
Редагувати  Цікавинки рідної мови
  • 24 вересня 2010 року делегацією Кембриджського університету в Києві було підписано угоду з Д. Фірташем у справі фінансування «українських студій у Кембриджському університеті» на постійній основі — вивчення українських літератури, культури та мови[19]. Список наукових установ у світі, де вивчається українська мова та культура, див. тут.
  • Мовці української та російської мов, які не вчили іншу мову, не розуміють одне одного — у часи, коли мовних контактів між українцями та росіянами не було, для спілкування були потрібні перекладачі.
    У складі відомого московського посольства до Речі Посполитої у 1653 р. Б. А. Репніна-Оболенського був український перекладач Тимофій Топоровський.
    Для обговорення умов договору між Військом Запорозьким та Московським царством разом з посольством В. Бутурліна до Переяслава прибули двоє толмачів (перекладачів) — Степан Кольчинський та Білял Байцин.
    «Переяславські статті» також перекладалися з української мови (її називали «білоруським письмом») на російську — ця робота була здійснена українськими перекладачами, які працювали у московському Посольському приказі — Степаном Кольчинським, Тимофієм Топоровським та Михайлом Кульчицьким[20][21].
  • Найдовшим словом в українській мові, що його фіксують словники, яке містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва одного з пестицидів[22].
  • Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4.279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
  • Найдовша абревіатура в українській мові — «ОЦППКПОДВОМСДПУО», Обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, разом із літерою, що позначає область (напр., РОЦППКПОДВОМСДПУО), містить до вісімнадцяти літер.
  • В українській мові відомо два семибуквенні паліндроми: «ротатор» і «тартрат» (сіль винної кислоти), найдовшою фразою є «Я несу гусеня».
  • Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України датована 858 роком.[23][24]
  • Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається основоположником нової української літературної мови.[23][24]
  • Найуживанішою літерою української абетки є літера «п», з якої починається найбільша кількість слів, найменш уживаною є літера «ф».[24]
Редагувати Нові статті



Усього знайдено статей: 57043 (23 серпня 2017)

Редагувати  Категорії


Редагувати  Братні портали
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти




  1. У Росії, Молдові, вкл. невизнану Придністровську Молдавську Республіку, у Білорусі, Румунії, Польщі та Словаччині.
  2. Сучасні північ та захід України, схід Польщі, схід Словаччини, південний захід Білорусі, схід Румунії, Республіка Молдова.
  3. Рішення по справі № 1-6/99 щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України. Конституційний Суд України. 14 грудня 1999 року. Процитовано 13 серпня 2011. 
  4. Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, стаття 10. Вебсайт Верховної Ради України. Процитовано 13 серпня 2011. [ Конституція України, остання редакція 30 вересня 2009 р., ст. 10].
  5. КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ (В ТЕКУЩЕЙ РЕДАКЦИИ ПО СОСТОЯНИЮ НА 10 ФЕВРАЛЯ 2006 ГОДА), статья 12 (російською). Закон ПМР. Процитовано 13 серпня 2011. 
  6. Вислови про мову. (укр.)
  7. Суд скасував ліквідацію трьох українських шкіл на Донбасі
  8. Словаччина позбулася єдиної української газети
  9. Наталія Іваничук: «Переклад має бути такий, ніби написано українською»
  10. У Донецьку вчительку української школи довели до смерті
  11. 70 % українців за рік не купували книжок сучасних українських авторів
  12. В Одесі майже 200 шкіл та дитячих садків стали двомовними
  13. Депутатські комісії підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови
  14. Д. Табачник: «Ніхто не збирається русифіковувати школи»
  15. У Києві продовжиться русифікація шкіл
  16. У Міносвіти заперечили урізання української мови в молодших класах
  17. У початковій школі урізано викладання української мови
  18. Русинська мова. (укр.)
  19. У Кембріджі почали викладати українську мову. (рос.)
  20. О.Апанович, «Українсько-російський договір 1651 р. Міфи та реальність». (укр.)
  21. Ю. А. Мицик, «З досліджень історії Переяславської Ради 1654 р.»
  22. Українські цікавинки. (укр.)
  23. а б Весела Абетка. Читанка. Цікава Україна. Розділ 2. Культура і народознавство України з префіксом «най» (укр.)
  24. а б в Цікаві факти української історії, культури та народознавства на сайті «Cikavo.com.ua» (укр.)