Лордство Ірландія[1] (ірл. Tiarnas na hÉireann, англ. Lordship of Ireland) — середньовічна ірландська держава, котра виникла після норманського завоювання Ірландії в 1169—1171 роках й існувала до 1541 року, коли лордство було перетворено на королівство. Державою керували з Пейла, де був розташований парламент (маєток анжуйської династії), а лордами Ірландії були представники Плантагенетів. Оскільки лордом Ірландії був король Англії, його представником був намісник Ірландії.
Феодальна система сприяла значній автономності гіберно-норманських шляхетних дворів, що мали майже стільки ж повноважень, як і власне ґельські королі. Хоча ця держава представляла весь острів, деякі його частини нормани ніколи не захоплювали. Наприклад, Томонд і Десмонд у Манстері чи Тір Конайлл та Тайрон в Ольстері залишалися суверенними утворенням до епохи Тудорів.
|
---|
| | | | | | | Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики |
---|
| | | |
| | |
---|
| | | ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності.³ По мандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності. |
| | | | Австралія, Океанія і Антарктика |
---|
| | | |
| | |
|