Стікін (територія) — Вікіпедія

Територія Стікін у 1862 році

Територія Стікін (англ. Stickeen Territories, Stickeen Territory, Stikine Territory, Stikeen Territory) — територія в складі Британської Північної Америки, що існувала з 19 липня 1862 року по липень 1863.

Спочатку цей регіон перебував у складі Північно-Західної території, а розпоряджалася там Компанія Гудзонової затоки. У 1861 році, після звісток про те, що на річці Стікін знайдено золото, почалася золота лихоманка, і сюди ринув потік американських старателів. Аби отримати можливість регулювати їх діяльність і отримувати з них збори, британський уряд виокремив ці місця з-під юрисдикції Компанії Гудзонової затоки, і реорганізував їх у територію. Адміністратором території Стикин був призначений Джеймс Дуглас, одночасно він був губернатором колонії Британська Колумбія.

Межі території були визначені наступним чином: на півночі — з 62-ї паралелі, на сході — по 125-му меридіану, на півдні — річками Насс і Фінлей, на заході — на кордоні з Російською Америкою.

За рік після створення територія Стікін була включена до складу колонії Британська Колумбія, лише смуга північ від 60-ї паралелі була повернута Північно-Західній території (в 1895 році, після початку Клондайкской золотої лихоманки, вона була передана території Юкон)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. British Columbia: From the earliest times to the Present, Vol. II, pp. 84-85, E.O.S. Scholefield and F.W. Howay, publ. 1914. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.

Координати: 58°01′00″ пн. ш. 131°00′00″ зх. д. / 58.01667° пн. ш. 131.00000° зх. д. / 58.01667; -131.00000 (Stickeen Territories)